У неділю, 15 жовтня, у Польщі пройдуть парламентські вибори та референдум. UAinKrakow.pl розповідає про ключові партії, їхні обіцянки та ставлення до міграції, запитання референдуму та процес голосування.
Що обіцяють ключові партії
Подолати виборчий бар’єр мають шанси 5 угрупувань: «Право і справедливість», «Громадянська коаліція», «Конфедерація», «Третій шлях» та «Нові ліві».
Право і справедливість
«Право і справедливість» — консервативна партія, що перебуває при владі протягом останніх 8 років. Серед відомих представників: президент Анджей Дуда, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, голова партії та віцепрем’єр-міністр Ярослав Качинський. Згідно з опитуваннями, ПіС може отримати від 31% до 35% голосів.
За роки правління ПіС потрапляв у різноманітні скандали, пов’язані з судовою реформою, яку критикував ЄС, підбурюванням суспільних настроїв проти ЛГБТК+ спільноти та позбавленням незалежності публічного мовника. У 2020 Конституційний трибунал під головуванням судді, яку призначала влада з порушенням процедури, обмежив можливість переривання вагітності, що викликало хвилю протестів.
Водночас саме за правління ПіС Україна отримала від Польщі найбільше військової та гуманітарної допомоги.
Зокрема, Україні надали понад 300 танків та 14 літаків-винищувачів МіГ-29. Натомість українські біженці отримали в Польщі вільний доступ до ринку праці, медицини, освіти, соціальних виплат.
Ще одним маркером правління «Праві і Справедливості» є запровадження низки соціальних програм, таких як: «500+» і 13-та пенсія. Цього року влада збільшила виплати на дитину до 800 злотих і запровадила 14-ту пенсію.
Партія також обіцяє систематично збільшувати витрати держави на оборону та будувати атомні електростанції. При цьому ПіС є противником європейської енергетичної політики, яка передбачає відмову від видобутку вугілля.
Громадянська коаліція
«Громадянська коаліція» — блок партій, у списках якого до парламенту балотуються представники таких угрупувань, як: «Новочесна», «Зелені», «Польська ініціатива», «Агроунія» та «Громадянська платформа». Остання відіграє ключову роль в альянсі. Відомі представники: Дональд Туск — колишній прем’єр-міністр та Рафал Тшасковський — президент Варшави. Соціологічні опитування прогнозують для блоку рівень підтримки від 26% до 31%.
Оскільки «Громадянська коаліція» намагається здобути прихильність якомога більшої кількості виборці, у її списках є політики з дуже різними поглядами. Наприклад, Роман Ґертих — засновник націоналістичного руху «Młodzież Wszechpolska» та Барбара Новацка — феміністична та соціал-демократична діячка.
У програмі партії домінують ліберальні постулати, але є також пропозиції соціальних програм. Свої обіцянки угрупування представило у формі 100 кроків, які вони виконають протягом 100 днів від приходу до влади. Серед них:
- легальний аборт до 12 тижня вагітності;
- доступ до «аварійної контрацепції» без рецептів;
- ухвалення закону про цивільні партнерства;
- виплати 1500 злотих на місяць для жінок, що повертаються на ринок праці після пологів;
- кредит під 0% на закупівлю першого житла;
- зниження ПДВ до 8% для фірм, що працюють у сфері краси;
- збільшення суми доходів вільних від податку від 30 тисяч злотих до 60 тисяч;
- доплата 600 злотих для молоді на житло.
Конфедерація
«Конфедерація» — партія, що поєднує у собі представників трьох середовищ: лібертаріанського, націоналістичного та монархістського. Її лідерами є Славомір Менцен, Кшиштоф Босак та Гжегож Браун. Станом на зараз рейтинг партії коливається у районі 10%.
«Конфедерація» називають найбільш антиукраїнською силою, що має шанси пройти у парламент. Минулого року її депутати висунули законопроєкт «Стоп українізації Польщі», який пропонував обмежити українським біженцям доступ до публічних послуг та позбавити їх соціальних виплат. Подібну риторику партія має і досі. Під час останніх теледебатів Кшиштоф Босак зманіпулював, що українці можуть отримувати у Польщі в кілька разів більшу пенсію, якщо попрацюють тут один день.
Неоднозначними також є погляди партії й стосовно війни в Україні. Офіційно «Конфедерація» засуджує російську агресію. Однак, коментуючи зернову кризу, Славомір Менцен пропонував обмежити перевезення зброї для України через польський кордон. Натомість кандидатка «Конфедерації» до Сейму Самуела Торковська на запитання, кому вона бажає перемогти у війні, відповіла, що думки у партії на цю тему поділені.
«Конфедерація» обіцяє скасувати 15 видів податків, дозволити підприємцям не платити внески на пенсійне страхування та уможливити приватним фірмам конкуренцію з Національним фондом здоров’я. Аборційне законодавство партія планує зробити більш суворим, позбавляючи жінок права перервати вагітність навіть у випадку зґвалтування.
Варто також зауважити, що політики «Конфедерації» неодноразово дозволяють собі гомофобні, сексистські та ксенофобні висловлювання. Так, у 2019 році Славомір Менцен представив так звані неофіційні «П’ять пунктів Конфедерації»
«Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу», — сказав він.
Третій шлях
«Третій шлях» — об’єднання угруповань «Polska 2050», лідером якої є колишній журналіст Шимон Головня, та «Польської коаліції» під керівництвом Владислава Косіняка-Камиша. За різними оцінками вони можуть здобути від 7% до 12% голосів.
Більшість політиків «Третього шляху» мають центристські та християнсько-демократичні погляди. Кожна з партій має свою окрему програму, яку вона має намір реалізовувати у Сеймі. Водночас об’єднання представило перелік 6 спільних постулатів. Зокрема, політики обіцяють підвищити зарплатню вчителям та лікарям, реформувати шкільництво та систему управління державними підприємствами, спростити сплату податків та збільшити інвестиції у зелену енергетику.
У питанні абортів «Третій шлях» пропонує провести референдум.
Читайте також: Яка ситуація з контрацепцією та абортами в Польщі
Нові ліві
«Нові ліві» — соціал-демократичний блок, до складу якого входять представники кількох лівих партій. Лідери: Роберт Бедронь — колишній мер Слупська та Влодимеж Чажастий — колишній віцемаршалек Сейму. Рівень підтримки блоку складає 8-10%.
У своїй програмі «Нові ліві» обіцяють збудувати 300 тисяч квартир для дешевої оренди, запровадити 35-годинний робочий тиждень, створити 100 тисяч нових місць у дитячих садочках та призначати 8% ВВП на охорону здоров’я. Велику увагу також приділяють освіті. Планують скасувати предмети «Історія та сучасність» та заняття з релігії у школах. Натомість хочуть додати до програми елементи екологічної, сексуальної та економічної освіти.
Серед інших постулатів: легалізація одностатевих шлюбів та цивільних партнерств, а також абортів до 12-го тижня без подання причини.
Міграція у програмах партій
Міграція є однією з головних тем у виборчій кампанії. ПіС та «Конфедерація» регулярно використовують антимігрантські наративи для активізації свого електорату. З радикальними виборцями також загравав Дональд Туск, лякаючи їх мігрантами-мусульманами.
При цьому аналіз програм партій, який зробило видання «OKO.press», показав, що майже жодна з них не містить чіткого бачення міграційної політики. Не згадуються в документах також переселенці з України.
Винятком є «Конфедерація». Її стратегію, як пише видання, можна підсумувати слоганом: «Геть чужинців». Ця партія пропонує обмежити приїзд мігрантів з-поза ЄС, ускладнити процедуру отримання польського громадянства, позбавити іноземців соціальних виплат, миттєво депортувати мігрантів, які порушили закон, а також надавати пріоритет польським громадянам при вступі до вишів та розселеннях у гуртожитках.
Певні більш конкретні пропозиції щодо міграції мають також «Нові ліві». Вони обіцяють забезпечити можливість складати подання на біженство після перетину кордону, покращити умови перебування в осередках для біженців, а також спростити процедуру працевлаштування лікарів з-за кордону.
Скандальний референдум
Одночасно з парламентськими виборами буде проходити загальнопольський референдум. На ньому поляки відповідатимуть на чотири запитання:
- Чи підтримуєте ви продаж державного майна закордонним структурам, що призведе до втрати контролю поляками та польками над стратегічними секторами економіки?
- Чи ви підтримуєте підвищення пенсійного віку, зокрема повторне збільшення пенсійного віку до 67 років для жінок та чоловіків?
- Чи ви підтримуєте ліквідацію огорожі між Республікою Польщею та Республікою Білорусь?
- Чи ви підтримуєте прийняття тисяч нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки відповідно до примусового механізму релокації мігрантів, нав’язаного європейською бюрократією?
Референдум ініціював у червні голова ПіС Ярослав Качинський. Пізніше за його проведення проголосували депутати Сейму від владної партії. ПіС закликає в усіх питання вибрати відповідь «Ні».
Натомість опозиція та представники громадянського суспільства заохочують взагалі не брати бюлетень для референдуму. Якщо у ньому візьме участь менше половини виборців, то результати не будуть дійсними.
Критики стверджують, що партія влади під виглядом агітації за референдум може витрачати більше коштів ніж це дозволено законодавством на власну кампанію. Крім того, наголошують, що формулювання запитань є маніпулятивними.
Особливе занепокоєння експертів викликає останнє запитання. Як пише журналістка Олена Бабакова, воно є реакцією ПіС на проєкт Пакту ЄС з міграції та притулку. Хоча документ є доволі загальним і говорить про солідарну відповідь європейських держав на міграційні виклики, партія влади презентує його як «загрозу національному суверенітету» та «нав’язування полякам біженців-мусульман».
Понад 200 польських науковців підписали відкритий лист, де звертають увагу на неправдиву інформацію у запитанні. У проєкті розпорядження ЄС йдеться не про «нелегальних мігрантів», а про людей, що шукають міжнародної охорони. Механізм також передбачає, що Польща може обрати іншу форму підтримки країн ЄС у прийнятті мігрантів, наприклад, фінансову допомогу чи доставку обладнання.
Дослідники також наголошують, що представлення мігрантів і мігранток як загрози призводить до їхньої дегуманізації та створює суспільну напругу.
Сценарії розвитку
На думку польського політолога Міхала Потоцького, навряд чи якійсь з партій вдасться сформувати самостійну більшість. Отож, найбільш вірогідним є один з двох сценаріїв.
Перший — «Третій шля», «Нові ліві» та «Громадянська коаліція» матимуть більшість депутатів у парламентів. У такому разі вони сформують коаліцію, а ПіС та «Конфедерація» будуть в опозиції. Водночас експерт наголошує, що навіть у такому варіанті новій владі може бути тяжко запроваджувати зміни, адже у президента Анджея Дуди залишиться право вето. До того ж чинний Конституційний суд прихильний до «Права і справедливості».
У другому варіанті «Конфедерація» матиме у Сеймі стільки депутатів, що без неї буде неможливо сформувати уряд. Політики з цього угрупування стверджують, що не створять коаліції ані з ПіС, ані з «Громадянською коаліцією». Проте «Конфедерація» може увійти у неформальний альянс з однією з цих партій та підтримати у формуванні уряду, щоб у майбутньому просувати власні інтереси.
Як проходять вибори
Виборчі дільниці, зазвичай, організовують у школах, бібліотеках та інших будівлях, що відповідають критеріям. Голосування триватиме з 7:00 по 21:00. За добу до нього оголошують «день тиші», коли заборонено агітувати та публікувати результати передвиборчих опитувань. Порушникам цих правил загрожує штраф від 20 до 1 мільйона злотих.
У Польщі двопалатний парламент. Отож, у неділю обиратимуть 460 депутатів Сейму та 100 сенаторів. Щоб проголосувати, виборець має поставити знак «X» у бюлетені біля прізвищ кандидатів. Інші знаки не зараховуються.
Вибори до Сейму проходять за пропорційною системою з напіввідкритими списками. Це означає, що територія Польщі поділена на 41 округ. На кожен з них припадає від 7 до 20 депутатів в залежності від кількості населення. До Сейму потрапляють виборчі комітети, які подолали виборчий бар’єр — 5% у всій країні у випадку партій та 8% — у випадку блоків. Виняток становлять лише виборчі комітети національних меншин.
Розподілення мандатів у округах серед представників партій, що подолали бар’єр відбувається за складним методом, який вигадав бельгійський правник та математик Віктор д’Ондт. На думку експертів ця система є менш корисною для малих партій. Натомість надає перевагу більшим, що спрощує у майбутньому створення уряду та ухвалення законів. Більше про метод можна прочитати за посиланням.
При цьому у виборах до Сейму поляки голосують не лише за партії, але й за конкретного кандидата. Порядок кандидатів у списку визначає сама партія, переважно ставлячи на вищі позиції найвпливовіших політиків, за яких люди схильні голосувати. Однак формально на потрапляння кандидата до Сейму впливає лише кількість голосів на нього, а не місце у списку.
Варто зазначити, що у Польщі також діють квоти, згідно з якими у кожному партійному списку має бути щонайменше 35% жінок та 35% — чоловіків.
У виборах до верхньої палати система простіша. У цьому випадку країну ділять на 100 округів. Сенатором від округу стає кандидат, що набирає найбільше голосів.
Що відбувається після виборів
Результати голосування, зазвичай, оголошують протягом 1-2 днів. Каденція Сейму та Сенату триває 4 роки. Обидві палати пропонують та голосують за законопроєкти, контролюють виконавчу гілку влади, а також обирають людей на посади до державних органів.
Спочатку усі законопроєкти потрапляють до Сейму, який їх розглядає у трьох читаннях. Після цього Сенат може їх підтримати, відхилити чи запропонувати правки. У двох останніх випадках Сейм може не погодитись з рішенням верхньої палати, але для цього слід мати абсолютну більшість голосів. Далі законопроєкти потрапляють на підпис до президента. Він може його підписати, накласти вето або відправити на розгляд до Конституційного суду. Сейм може подолати вето президента, якщо законопроєкт підтримує 3/5 депутатів. Сенат не бере участь у подоланні президентського вета.
На відміну від України у Польщі не обов’язково створювати формальну коаліцію. Однак Сейм має більшістю голосів висловити довіру голові уряду та міністрам. На це є три спроби, під час кожної з них механізми пропозиції кандидатів на прем’єра та голосування дещо відрізняються.
Проте якщо у підсумку довіру не висловлюють, президент скорочує каденцію обох палат парламенту та призначає нові вибори.
Читайте також: Православні храми у Польщі — чи мають вони «національність»
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Розповідаємо першими новини для українців у Варшаві — підписуйтесь на телеграм UAinWarsaw.
Розповідаємо першими новини для українців у Познані — підписуйтесь на телеграм UAinPoznan.
Текст: Іван Кислощук
Титульне фото: Unsplush