Яка ситуація з контрацепцією та абортами в Польщі

Яка ситуація з контрацепцією та абортами в Польщі  Zuza Galczynska Sde Eznawi Unsplash X UAinKrakow.pl

Польща ー це країна з одним із найбільш суворих законодавств про аборти у світі. Розбираємося, як бути жінкам, які переїжджали без запасу протизаплідних пігулок, чи є можливість у постраждалих від жорстокости окупантів українок зробити в Польщі аборт та що приховує за собою поняття Klauzula sumienia.

Обговорюємо контрацепцію

За даними Європейського парламентського форуму про сексуальні та репродуктивні права, Польща серед інших європейських країн має найнижчий показник доступности контрацепції для жінок (35,1%). Фактично, в більшості аптек можна придбати презервативи (чоловічі), гормональні пігулки та внутрішньоматкову спіраль. Із них без рецепту лікаря доступні тільки презервативи, усі ж гормональні засоби ー виключно за рецептом. Деякі гормональні контрацептиви (як вагінальне кільце, уколи, пластирі чи імпланти) можна отримати в лікаря.  

Гормональні пігулки на один цикл обійдуться від 10 до 60 злотих, внутрішньоматкова спіраль ー близько 50 злотих, але процедура її вставлення лікарем коштуватиме від 400 до 1600 злотих (дія ー від 3 до 10 років), гормональний укол ー близько 40 злотих (дія ー до 12 тижнів), пластирі ー приблизно 40 злотих за пачку на 1 цикл. Отже, якщо ви в Україні користувалися якимось із цих засобів контрацепції, то без візиту до гінеколога не обійтися.

Ще один вид контрацепції ー екстрена ー також продається тільки за рецептом від лікаря, оскільки пігулку треба приймати не пізніше ніж 72 (для деяких пігулок 120) години після незахищеного статевого акту. 

На крайній випадок, у Польщі існують організація Women Help Women та додаток Prev., які можуть допомогти, надавши гормональну чи екстрену контрацепцію після заповнення докладної анкети щодо стану здоров’я жінки.   

Юридичні нюанси щодо проведення аборту

У Польщі можливе переривання вагітности виключно в таких випадках:

  • зґвалтування  
  • загроза здоров’ю і життю матері

Важливо: були встановлені деякі обмеження щодо строків проведення абортів та того, який стан здоров’я вважається загрозливим для жінки. 

“Якщо вагітність є результатом насилля, то зробити аборт можна до 12 тижня. У другому випадку (загроза життю) часових обмежень немає. Істотним є те, що не тільки фізичний, але й психічний стан здоров’я може бути передумовою для проведення аборту. Вагітність, під час якої жінка виношує плід із невиліковними вадами розвитку, може стати джерелом депресії чи травми. Саме усвідомлення небажаної вагітности є важким і може навіть викликати думки про самогубство”, ー коментує юристка фонду Centrum Praw Kobiet Наталія Кучма. 

У Польщі діють pro-choice організації Aborcja bez granic, Women Help Women та Aborcyjny Dream Team, які допомагають жінкам провести медикаментозний аборт, забезпечуючи необхідними ліками, або направляють на хірургічний аборт в інші країни. Українками, що переїхали до Польщі у зв’язку з війною і стали жертвами насильства, опікується Aborcja bez granic. Переривання власної вагітности не карається законом. Пані Наталія підтверджує: “Жінка може зробити аборт за допомогою пігулок, і їй за це не загрожує відповідальність”.  

Якщо жінка вирішила зберегти дитину

Українським переселенкам, які виїхали до Польщі, може бути емоційно та фінансово важко виносити та утримувати дитину. З думкою про такі випадки були створені організації, які надають жінкам психологічну, медичну, а в деяких випадках ще й грошову допомогу.

Наприклад, Польське товариство захисників людського життя, яке базується в Кракові, займається Фондом підтримки родини, з якого виплачує вагітним 9 200 злотих на потреби дитини та матері. Для подання заяви треба мати номер IPN та PESEL. 

Ще одна організація Sos! Jestem w ciąży! є релігійним осередком, який надає безплатну психологічну, медичну та юридичну допомогу жінкам та консультують у випадках, якщо є підозра на вади плоду.  

Кілька слів про klauzulu sumienia

У сфері лікарської етики існує таке поняття як “застереження совісті” (klauzula sumienia). За словами Наталії Кучми, це “юридична регуляція, яка застосовується до лікаря, на підставі якої він може відмовити у виконанні процедур (в тому числі аборту), що суперечать його совісті”. Якщо лікар прийме рішення не проводити операцію, то обов’язком лікарні буде скерувати пацієнтку до іншого спеціаліста, який може надати їй необхідну допомогу. 

У випадку, коли медик відмовить у допомозі пацієнтці, яка перебуває в критичному стані, то жінка чи її родина може подати заяву до суду на нього чи медичний заклад.  

Важливо: “застереження” стосується виключно лікарів, а до фармацевтів та медзакладів не має жодного стосунку. 

Що таке Страйк жінок та як костел впливає на Сейм

Закон про аборти вже довгий час є предметом обговорення та критики феміністичних і pro-choice (за вибір) організацій у Польщі. Основним фактором, який впливає на Сейм у цьому питанні, є католицька церква. З християнського погляду аборт вважається вбивством і жорстко засуджується. Провладна популістична партія “Право і справедливість” (Prawo i Sprawiedliwość) ухвалює рішення на користь церкви.

Якщо коротко переглянути історію аборційного законодавства в Польщі, то виділити можна кілька основних дат: 

1993 рік ー ухвалення так званого “абортивного компромісу”. У зв’язку з ним проведення абортів дозволялося лише в трьох випадках: загроза життю або здоров’ю матері, вагітність внаслідок зґвалтування та невиліковна хвороба або незворотній дефект плоду.

2016 рік ー до парламенту внесений законопроєкт про заборону проведення абортів через дефект плоду та запровадження кримінальної відповідальности для жінки, яка перервала вагітність і лікаря, який провів операцію. Вибухнули протести, законопроєкт відклали.

2017 рік ー поява схожого законопроєкту, але вже без передбачення кримінальної відповідальности. Сейм відправив його на доопрацювання.

листопад 2020 року ー депутати Сейму подали звернення до Конституційного суду щодо визнання неконституційним положення закону 1993 року про можливість переривання вагітности у зв’язку із дефектом плоду. Суд скасував положення.

Усі перипетії супроводжувалися протестами організації “Загальнопольський страйк жінок” (Ogólnopolki Strajk Kobiet). У 2016 році організація закликала поляків виходити на акцію “Чорний понеділок”, яка зібрала близько 98 тисяч учасників. Одним із символів маніфестацій став вішак для одягу, використання якого є одним із найстрашніших методів переривання вагітности, внаслідок якого жінка найчастіше помирала. 

Остання хвиля протестів почалася 22 жовтня 2020 року одразу після оголошення рішення суду. Окрім відхилення загострення аборційного законодавства, протестанти також вимагали відставки уряду, запровадження світської держави, припинення викладання релігії в школах і т.д. Почалися сутички з поліцією, використання сльозогінного газу і затримання. Учасники перекривали дороги у більш ніж 50 містах Польщі, нищили чи розмальовували релігійні об’єкти, а також опубліковували адреси проживання найбільших противників ліберального аборційного законодавства із закликом проводити протести під їхніми будинками.

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Дарія Попова

Титульне фото: Unsplash

 

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 1

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас