23 квітня закордонні дипломатичні установи тимчасово припинили обслуговування чоловіків з України призовного віку.
UAinKrakow.pl зібрав для вас реакції на цю подію від посадовців з України, Польщі та ЄС.
Міністерство внутрішніх справ Польщі має намір продовжити тимчасовий захист для українських біженців, які не мають дійсних закордонних паспортів. Про це 25 квітня повідомив міністр внутрішніх справ Марчін Кєрвінський у програмі на телеканалі TVN24 , коли його попросили прокоментувати ситуацію з українськими консульствами Польщі.
«Усі рішення щодо громадян України, які перебувають на території Польщі, прописані у спеціальному законі. Нещодавно ми продовжили дію цього закону до 30 червня, а за кілька днів подамо нову версію цього закону, яка врегулює всі ці питання”, – повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
Міністр додав, що рішення, які пов’язані з поточною ситуацією, розроблятиме заступник міністра Мацей Дущик. Також, він зазначив, що Польща не надає інформації , щодо особистих даних про біженців з України, які перебувають у Польщі, у тому числі й українській стороні.
Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків, які мають обов’язок військової служби — міністр оборони Польщі
Як повідомляє PAP, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прокоментував нововведення, які стосуються українських чоловіків за кордоном.
«Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні», – сказав посадовець.
Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що Польща пропонувала Україні допомогу у поверненні військовозобов’язаних чоловіків до України.
«Ми вже давно казали, що готові допомогти українській стороні у тому, щоб ті, які мають обов’язок військової служби, повернулися до України»,– зазначив міністр оборони
У відповідь на запитання, як Польща відреагувала б на можливе прохання Києва про повернення тих громадян, які втрать право на перебування у Польщі, міністр відповів: «Будь-яка підтримка можлива».
Як саме Польща може допомагати Україні у поверненні військовозобов’язаних посадовець не уточнив.
Як відреагувала на обмеження Єврокомісія
Як повідомляє Радіо Свобода речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Хіппер надала такий коментар щодо ситуації:
«Ми беремо це оголошення до відома. У мене немає конкретних коментарів, коли йдеться про Директиву про тимчасовий захист (документ регулює перебування переселенців з України на території ЄС – ред.). Ми не розрізняємо статі, а також призовний статус. Це все, що маю сказати зі свого боку»
Також представники ЄС не стали коментувати чи буде рішення щодо депортації громадян України призовного віку якщо термін дії їх паспортних документів закінчиться.
Представник Єврокомісії Ерік Мамер теж надав свій коментар, в якому зазначив:
«Не нам коментувати рішення українського уряду щодо заходів, які необхідно вжити в контексті конфлікту. Єдине, що ми можемо зробити, – це пояснити, яка ситуація з цими особами, які перебувають на території Європи. Це те, що ми можемо зробити»
Реакція в Україні
Зміни прокоментував у дописі на своєму профілі у соцмережі «X» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна», — написав він.
Захист прав та інтересів громадян України за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС. Водночас в умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення.
Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав…
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) April 23, 2024
У своєму інтерв’ю для Радіо Свобода членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки відповіла, що комітет може запросити представників Міністерства закордонних справ для пояснень щодо розпорядження про призупинення надання консульських послуг чоловікам за кордоном.
«Міністерство оборони слізно обіцяло одну річ, що ті люди, які фізично не можуть прийти у військкомати, або які хочуть не йти у військкомат, (могли – ред.) зробити електронний кабінет, зареєструватися внести свої дані, отримати штрих-код чи QR-код, і з ним приходите в телефоні й показуєте в консульстві, і це є підставою для вас отримати консульські дії», – каже Бобровська.
Що передувало?
23 квітня закордонні дипломатичні установи призупинили обслуговування громадян України призовного віку.
Пізніше МЗС надало роз’яснення, у якому зазначило, що подібні нововведення, пов’язані з ухваленням нового закону про мобілізацію. Він вимагає від міністерства актуалізувати деякі підзаконні акти, а також внести деякі технічні зміни до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем.
Водночас у МЗС зазначають, що всі заяви про надання консульських послуг, які були подані до 23 квітня, будуть розглянуті та оброблені консульськими установами. Обмеження не стосуються послуг, отримувачем яких є неповнолітня дитина або підопічна особа.
Крім того, 23 квітня у закордонних підрозділах ДП «Документ» тимчасово призупинено видачу готових паспортних документів через технічні причини.
Пізніше була оприлюднена постанова Кабінету Міністрів, яка забороняє пересилати паспорти чоловіків віком від 18 до 60 років за кордон. Однак згодом у МЗС заявили, що ця постанова стосується лише документів, які оформлюються ДМС України за заявами, отриманими ДП «Документ».
Читайте також: Новий закон про мобілізацію: що зміниться для українців за кордоном
Читати також: Карта побиту в Польщі: як і куди подавати документи
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Фото: Pexels