Українські стендапери — як нові рок-зірки. Вони збирають сотні тисяч переглядів в інтернеті, мають безліч прихильників та їздять у тури, часто благодійні. В один з таких вирушили й коміки “Підпільного стендапу” Свят Загайкевич та Олександр Качура. Для UAinKrakow.pl вони розповіли про чорні жарти для військових, втомленого пса Патрона та санкції на сміх для росіян.
Про цінність українського стендапу
Свят Загайкевич (далі — С.З.) Ще до війни ти не усвідомлюєш цінність та місію стендапу чи комедії. До війни були думки: “Я займаюся стендапом і це прикольно. Не працюю в офісі, розважаю людей”. Зараз же багато хто усвідомив, як це важливо — тримати суспільство в здоровому глузді й знімати напруження своєю комедією.
Олександр Качура (далі — О.К.) Коли розумієш, що у твоїй країні війна і все одно продовжуєш займатися гумором — це демонструє, що ти можеш перебороти дуже великий стрес.
С.З.: У самому стендапі — головне щирість і свобода. А для українців свобода — це як релігія. І так воно збіглося, що стендап ідеально компонується з рисами українців. Мені здається, що наш стендап — найбільш вільнолюбний.
Про сміливі жарти перед військовими
C.З.: Я виступав в центрі реабілітації для військових. Це складно, але ти переборюєш себе. У мене буває чорний гумор, і я себе трохи накручував з цього приводу, але військові дуже добре його прийняли. З кожним виступом я відчуваю, що можу бути сміливішим.
О.К.: У мене теж був такий досвід виступів і я отримував неймовірне задоволення, коли військові сміялися. Мені було приємно від факту, що мені вдалося викликати в них позитивні емоції. У такі моменти є відчуття, що ти робиш щось корисне.
С.З.: Український стендап стає все популярнішим, але ми не зірки світового масштабу. Немає такого, що виходиш виступати перед військовими і вони кажуть: “О, а це ось він приїхав до нас виступати. Пам’ятаєте, ми всі його бачили там і там?”. Ні, зазвичай це: “Приїхали молоді коміки нас розважити. Подивимося, що ця молодь зараз жартує. Ну, показуйте, що там у вас”. Я бачив колись відео, де Роббі Вільямс виступає перед американськими військовими в Іраці. Він дуже вільно себе почував тоді. У нас все ще попереду.
Про теми, на які не варто жартувати
О.К.: Я намагаюся зараз менше жартувати про Харків, звідки я родом. Якщо до війни в мене були жарти про бидло в місті, то зараз мені дуже некомфортно порівнювати Харків з чимось безкультурним. Моє ставлення змінилося, і для мене перш за все, — це місто-герой. Я нещодавно туди їздив і відчував гордість, що я з цього міста. Вулиці виглядають понівеченими, але Харків далі живий та український.
С.З.: Головна мета зараз — своїм гумором підіймати бойовий дух, а не деморалізувати людей. Точно не повинно бути жартів про трагедію українського народу.
Про меми, які затирають реальність
С.З.: Мемні війська відпрацьовують зараз на 100%. Але в усьому потрібен баланс. Проблема не у самих мемах чи людях, які їх вигадують, а в тих, які рекламують свій бізнес з думкою: “Ми хочемо бути в тренді” і використовують жарти недоречно. Приміром, шаурма “Пес Патрон”? Ну, не знаю…
О.К.: Я вважаю, що зараз забагато мемів і вони неначе затирають війну. Вони роблять з неї щось мультяшне, фанове. Якщо ти десь у центрі Києва чи Львова п’єш каву і дивишся меми про пса Патрона і Чорнобаївку, в тебе може зникати усвідомлення реальності – як важко іншим дається ця боротьба.
Я бачив одного разу пса Патрона наживо і можу сказати, що це дуже з******а собака. Його господар розповідав, що усі хочуть погладити собаку, доторкнутися до неї. Я уявляю, як тварина втомлюється від такої кількості уваги.
Про російський стендап, який з’являється в українських чартах
С.З.: Якщо я бачу, що хтось із моїх знайомих дивиться виступи росіян — я одразу намагаюся їм пояснювати що не так.
Ось, приміром, у росії виступає якийсь комік, який ніби жартує навколо теми війни і глядачі думають: “Ми всьо понімаєм. Ми за все хороше і проти поганого. Ми розуміємо, що нам натякає цей комік”. Потім вони повертаються додому з відчуттям: “Оце ми бунтарі! Нехай ми нікуди не вийшли на протести і нічого не зробили, але на цьому гумористичному концерті ми всьо поняли”. І потім вони спокійно засинають. Через все це, я б заборонив росіянам сміятися. На рівні якихось санкцій.
О.К.: У мене немає ніяких емоцій до людей, які дивляться російський стендап. У моєму житті зникли люди з росії, так само як і контент з тієї країни. Головне, щоб український контент був настільки конкурентоспроможний, що навіть якщо десь побачиш відео з росії, то одразу виникала думка: “А навіщо це дивитися. В Україні є таке саме, та навіть краще”.
Про те, що додає сил
С.З.: Один з моїх способів знімати напругу зараз — дослідження музики. За час війни я дуже полюбив вініл, часто слухаю музику на вінілових платівках. Це зовсім інше прослуховування. Ти сидиш вдома і цілеспрямовано слухаєш музику альбомами. Це те, що зараз додає мені сил.
О.К.: Я також відволікаюся музикою, але не на вінілі, а просто слухаю її на смартфоні. А ще перед виступами, як талісман, завжди кладу в кишеню маленьку іграшкову ящірку.
С.З.: Так, загалом виступи перед людьми дуже заряджають. Іноді буває виходиш на сцену небадьорий, потім виступиш і одразу почуваєш себе класно.
Про те, що смішить
С.З.: Колись мені дуже запав у душу твіт Вадима Кириленка. Це було смішно і доречно. Але й ми самі ще ті генератори твітів (сміється).
Зараз у Києві імовірність померти від зіткнення з електросамокатером значно вища, ніж від ракетного обстрілу
— Вадим Кириленко (@vvadick) May 13, 2022
О.К.: У нас є локальні меми між собою, які нас дуже смішать. Наприклад, зі зйомок нашого шоу імпровізації “Королі крінжу”. Чим крута імпровізація — там завжди є командний дух. У стендапі людина просто вийшла на сцену, а у цьому жанрі усі повинні об’єднатися в одну команду, щоб вийшла якась магія.
Про благодійні аукціони на концертах
С.З.: Ми часто проводимо благодійні аукціони на наших концертах. Цей тур не буде винятком. Ми привезли з України військові шеврони, футболки від “Підпільного стендапу”. Ще нам сказали, що печиво “Супер-контік” дуже популярне на таких аукціонах в Польщі.
Ще у мене був досвід — за донат у 16 тисяч гривень я не розповідав доволі мерзенний анекдот про стоматологів. Скоріше за все він звучатиме на концертах у турі. Але якщо люди добре задонатять, то я його не розповім (сміється).
О.К.: Щодо аукціонів, то у мене є тільки досвід виносити лоти (сміється).
Про те, на що витратять вилучені кошти з туру
С.З.: Усі гроші підуть на ЗСУ і ми б хотіли зібрати якомога більше. Дуже багато військових пише нам до “Підпільного стендапу” з різними запитами. Що буде найнеобхідніше — те й придбаємо.
Між коміками є позитивна конкуренція, хто збере більше грошей на благодійних концертах. Ми трохи комплексуємо через Антона Тимошенко чи Василя Байдака, вони дуже багато зібрали у своїх турах.
О.К.: Я не комплексую. Я наче пагорб в Харкові, а Тимошенко — він як Фудзіяма (гора в Японії — прим.ред.) (сміються).
С.З.: Вони їздили у тури сольно, а ми поїхали вдвох. Це більше витрат, і ми хвилюємося, що зберемо менше за Антона чи Василя. Але добре знаємо, що не буває маленьких донатів.
Читайте також: “Стендап допомагає роззброїти монстра”: Настя Зухвала про гумор під час війни, українізацію та стосунки на відстані
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Спілкувалася Діана Гвоздь
Фото: Олена Леонова