Будівля, про яку варто знати більше: Сукенніце на Площі Ринок

Ринкова Площа за усю історію мала одне призначення — торгівля. У 13 столітті, після надання місту права на самоврядування, за наказом князя Болеслава Встидлівего посеред площі побудували кам’яну вуличку з прилавками і назвали Sukiennice. Портал UAinKrakow.pl розповідає про торговий будинок, в якому вже понад 700 років вирує життя.

Історія Сукенніце 

Спершу на торгових радах стояли кам’яні мури, які формували своєрідну скрізну торгову вулицю, що на ніч закривалась з двох боків. Близько 1300 року території з кіосками перекрили дахом. Сукенніце у готичному стилі побудували в 14 столітті за наказом Казимира Великого. Тоді до вже наявної споруди додали центральний зал довжиною 108 метрів та два ряди прилавків, а з півночі та півдня спорудили аркади. 

Хоч кам’яна споруда й згоріла до тла через два століття, але кілька фрагментів її муру збереглися дотепер. Після пожежі суконні ряди відбудували в стилі ренесансу та додали аркади, лоджія й маскарони (скульптурні прикраси в формі голови людини, тварини або фантастичної істоти) за проєктом Санті Гуччі та Дж. Падовано.

В 1875–1879 роках будівлю реставрували під керівництвом польського архітектора Томаша Прилінського. Саме тоді торгові ряди у Старому місті стали справжнім витвором архітектурного мистецтва. До фасаду додали ризаліти, що на той час були надзвичайно популярними в оформленні палаців чи університетів. За проєктом, на першому поверсі торгували, а другий поверх будівлі призначили для Національного музею. 

Всередині Сукенніце й надалі залишились місцем для торгівлі, однак там почали з’являтись розписи на стінах, а дерев’яні прилавки спроєктував польський художник Ян Матейко. Цей час називають “вічною реконструкцією”, але саме в 19 столітті торгові ряди набули звичного для нас вигляду.

Сучасні Торгові ряди

Зараз на партері знаходяться прилавки з біжутерією, сувенірами, різними виробами ручної роботи. На другому поверсі — виставка Галереї польського живопису XIX століття. Також в приміщенні Сукенніц є відома кав’ярня “Noworolski”, колись придбана кондитером Яном Новорольським, що народився поблизу Коломиї й мав свою цукерню у тодішньому Станіславові, а  після трагічної смерті дружини вирішив виїхати до Кракова. Ця кав’ярня була одним з улюблених місць краківської творчої еліти.

У 2010 році відкрито ще один філіал Історичного музею Кракова — Підземелля Ринку (Rynek Podziemnny). Це музей у підвалі площею в 6 тис. м², в його створення інвестували 38 мільйонів злотих, а перші роботи під землею почалися у 2005 році. Там зібрані експонати, що “розповідають” історію Кракова та Ринкової Площі. У музеї показують життя людей в часи середньовічного міста таким, яким воно було тоді. Ціна звичайного квитка – 32 злотих.

Легенда про кривавий ніж

На одній зі стін Сукенніце, напроти Маріацького костелу, висить ніж. Про історію його появи у місті ходить дві історії. У першій, яка відома серед краків’ян і туристів розповідається, що під час будівництва Маріацької вежі один брат вбив іншого. Чоловік не зміг пробачити, що вежа, яку зводив брат, була вища й краща, а після вбивства сам вчинив самогубство тим самим ножем. 

У другій історії є інше пояснення: у середньовічні, коли в містах застосовували катування до злочинців, ножі на брамах висіли як попередження для потенційних правопорушників. 

Текст: Катерина Банар, Анастасія Олексюк 
Фото ілюстративне: Unsplash
 

Projekt jest współfinansowany ze środków Programu Fundusz Inicjatyw Obywatelskich, Gminy Miejskiej Kraków i Województwa Małopolskiego.