Традиційно екскурсії старим містом Кракова розпочинаються від вулиці Флоріанської, назва якої не змінювалась від 1257 року. Вже з Флоріанської брами видніється могутня споруда, що є справжнім символом Кракова, найважливішим храмом після Вавельського кафедрального собору – Маріацький костел. Історію базиліки досліджував UAinKrakow.pl
Масштаби костелу вражають. І якщо ви бачили його з усіх сторін, захоплювалися архітектурою й чули славнозвісний хейнал – не забудьте заглянути всередину храму. Саме там схований справжній його скарб.
Історія розбудови
Архипресвітеріальний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (саме так звучить його повна назва) почали будувати під кінець ХІІІ століття на фундаменті старого романського костелу, згідно з інформацією Яна Длугоша – видатного польського історика-літописця. Звісно ж, споруду змінювали протягом багатьох років, добудовували каплиці, зводили вежі. Північна, вища вежа, виконувала функцію сторожової, а у 1478 році верх її увінчали короною.
В 1477-1489 роках у святині з’явився справжній скульптурний шедевр – вівтар, творіння Віта Ствоша у стилі пізньої готики.
Близько 1750 році інтер’єр костелу був повністю перебудований у стилі пізнього бароко, за проєктами італійських архітекторів. Було втрачено багато оригінальних оздоб, але оновлені вівтарі, картини, лави, а стіни прикрашені розписами кисті Анджея Радванського.
Цікаво, що до 1795 року біля костелу, як і годиться, був цвинтар. Його ліквідували, а частину надгробків вмурували в стіни базиліки. На тому місці тепер знаходиться Маріацька Площа. Таким чином, Костел Діви Марії фактично розташований на Маріацький Площі, а не на Ринковій.
Що знаходиться всередині храму
В ХІХ столітті костел реставрували, адже мистецтвознавці розкритикували нове оздоблення інтер’єру в стилі бароко, що зовсім не відповідало первинному, готичному стилю храму. З-під тиньку викрили автентичні готичні елементи, які вразили майстрів. Вони відтворили кам’яні деталі, зразком для цього послужили найменш пошкоджені елементи, що збереглись за головним вівтарем.
За проєктом Яна Матейки в інтер’єр були впроваджені неоготичні розписи – головна окраса святині. Над виконанням працювали Станіслав Виспянський і Юзеф Мегоффер – творці вітражів у вівтарях і над органами.
Стеля імітує зіркове небо, стіни оздоблені малюнками з мотивами орнаменту, геральдики, текстами молитов, ангелами, що грають на музичних інструментах… Це захоплюючий мистецький шедевр, від якого важко відірвати погляд.
Робота над Вівтарем Віта Ствоша тривала 12 років, елементи в ньому виготовлені з трьох видів дерева: дуба, липи та модрини. Колись вівтар був відкритий тільки у великі свята, тепер кожен може побачити його у всій красі – роздивитися всі сцени, що зображені на ньому та кожну майстерно виточену деталь.
Вежі Маріацької Базиліки
Перше, що можна помітити – різні за висотою вежі храму. Це справжня його архітектурна особливість. З цим пов’язана одна місцева легенда про двох братів-каменярів, що будували костел. Коли старший брат зрозумів, що башта брата значно вища, то вбив рідного брата, бо не зміг вибачити те, що він виконав свою роботу краще. Однак юнак не зміг жити з цим тягарем, тому застромив ніж у своє серце, а потім кинувся з вежі. Ніж до цього дня висить на одній зі стін Суконних Рядів – можете переконатися в цьому самі.
Вища, північна вежа, зветься хейналицею. У ще одній легенді йдеться саме про цю вежу, яка колись була сторожовою. В середньовічні часи там були вартові, які вдень та вночі пильнували, щоб одразу повідомити, якщо в місті станеться пожежа чи напад загарбників. Початково, на трубі грали два рази – на світанку та заході сонця, подаючи сигнал про закриття міських воріт.
Хейнал став символом Кракова, тепер його грають кожного дня, кожну годину, з вікон вежі на всі чотири сторони світу, але мелодія різко обривається… Річ у тому, що в давнину на місто напали татари, вартовий одразу ж подав сигнал, щоб попередити всіх про небезпеку, але вороги влучили в нього стрілою. Саме тому мелодія хейналу асоціюється з сумом та тривогою.
Однак тепер туристи уважно слухають мелодію, а після того, як трубач перестає грати, він махає їм з вікна. Якщо вам пощастило стояти саме з того боку – варто помахати йому у відповідь. Вважається, що це принесе щастя.
Як піднятися на вежу Маріацької Базиліки у Кракові
Туристи можуть відвідати північну вежу, звідки щодня грає Маріацький хейнал і відкривається панорама міста з висоти. Для цього потрібно купити квитки у пункті обслуговування, який розташований поруч з костелом. Він працює з вівторка по суботу з 10:00 до 17:30 і в неділю з 13:00 до 17:30.
Піднятися на вежу можна щодня з квітня по жовтень, крім понеділка та дат, що припадають на релігійні свята. У листопаді, грудні і березні північна вежа відкрита тільки з четверга по суботу. У січні і лютому вхід закритий.
Повний квиток коштує 20 злотих, пільговий — 12 злотих (діти від 8 років, студенти до 26 років і пенсіонери).
На вежу одночасно може підніматися група до 10 осіб, тому кількість вхідних квитків обмежена. Екскурсії проводяться кожні 30 хвилин. З міркувань безпеки, дітям до 8 років заборонено відвідувати вежу.
Графік роботи вежі та години входу можна знайти на сайті.
Projekt jest współfinansowany ze środków Programu Fundusz Inicjatyw Obywatelskich, Gminy Miejskiej Kraków i Województwa Małopolskiego.
Читайте також: Підземний Краків: що цікавого криється у глибинах старого міста
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Катерина Банар
Титульне фото: pixabay