Цьогоріч Вербна неділя за григоріанським календарем припадає на 24 березня, а за новоюліанським — 28 квітня. У римо-католицькій традиції Вербна неділя має інші назви — Пальмова, рідше Квіткова (чи Вербниця на Підляшші). У цей день віряни йдуть до храму, щоб освятити вербу в поєднанні з різними травами.
Про традиції Пальмової неділі в Польщі та цьогорічні заходи в Малопольщі розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.
Історія свята
Світова традиція відзначати Вербну неділю сягає IV століття, а польська — XI століття. Свято символізує в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. На зображеннях у християнських храмах часто можна побачити сцену з життя Ісуса, коли він верхи на віслюку їде єрусалимськими вулицями, а щасливі віряни вітають його гілочками пальми, встеляють ними дорогу та викрикують «Осанна Сину Давидовому!» (пол. «Hosanna Synowi Dawidowemu!»).
Рівно за тиждень після Вербної неділі святкують Великдень. Вербною неділею також розпочинається Страсний тиждень. Кожен день з цього періоду символізує подію, яка передувала смерті та воскресінню Христа.
Продаж верби перед костелом капуцинів у Кракові, 1927 рік.
Великодня пальма (верба)
Одним із головних символів свята є верба, яку називають в Польщі пальма під час свята. У цей день вона символізує відродження життя.
Традиційно в’язки верби продавали торговці та діти біля входів до храмів. Зараз її також можна придбати в магазинах.
У римо-католицькій традиції верба, яку несуть освячувати, дещо відрізняється від православної. Часто її прикрашають кольоровими стрічками, а у в’язці також є ялівець, очерет, чорниця, самшит, квіти та різні трави.
- Освячення верби біля костелу капуцинів, Краків, 1927 рік.
У християнстві великодня пальма є символом мучеництва і тріумфу — Воскресіння й безсмертя душі. За давнім звичаєм віряни також ковтали освячені кетяги (суцвіття верби), які мали захистити від застуди. Їсти кетяги давали й тваринам — це мало захистити від усього злого.
Освяченою в’язкою кропили худобу, гладили корів по боках, а коли вони вперше виходили на пасовище, легенько плескали ними на щастя.
Шматочки з пальм клали в гнізда свійських птахів, вулики, рибальські сіті та під леміш при кожній першій зораній борозні. У селах освячені пальми, принесені з церкви, клали за святий образ або над вхідними дверима. Пальма залишалася на цьому місці цілий рік і мала оберігати оселю від лиха та пожежі.
- Продаж святкових пальм у Кракові, 1931 рік.
Пухероки — традиція краківських студентів
Ще одна традиція цього свята має назву пухероки (pucheroki). Це слово походить від латинського слова «puer», що в перекладі означає «хлопчик».
Хлопці, переодягнені в кожухи та чудернацькі головні убори, ходили вранці по селу від хати до хати, вітали зі святом, просили гроші та солодощі.
Зазвичай пухероки вдягали в кожух навиворіт, на голові носили конусоподібну яскраву шапку, а обличчя натирали сажею. Коли вони ходили по селу, то їх було добре чути, адже вони співали та стукали тростинками по землі.
Пухерокам обов’язково треба було дати подарунки. Зазвичай давали коржі, яйця, масло чи сир, а зараз — солодощі та дрібні гроші.
Генеза цієї традиції ведеться з Кракова. Невідомо, коли вона з’явилася, проте започаткували її місцеві студенти. У 1780 році місцева влада заборонила ходити «na Peri». Аргументом було те, що студенти часто були досить наполегливими до міщан з вимогою дарунка, і витрачали зібрані пожертви на купівлю спиртних напоїв.
Після того студенти почали їздити на Вербну неділю у села біля Кракова. Так традиція не зникла, а перекочувала в інші місця Малопольщі. Звичай перейняли місцеві хлопчаки та досі його практикують у деяких селах.
- Продаж великодніх пальм, Краків, 1940 рік.
Конкурс найдовших пальм у Ліпниці-Мурованій
Щороку в малопольському місті Ліпниця-Мурована за 54 км від Кракова проходить традиційний конкурс на найдовшу та найгарнішу великодню пальму.
У цей час до міста приїжджають натовпи туристів.
У 2024 році, 24 квітня, тут відбудеться 65-й конкурс пальм. Під час святкового дійства часто ставлять рекорди.
Найбільшою за всю історію конкурсу була пальма висотою 35 метрів. Зробити таку в’язку не є легкою справою, адже в умовах конкурсу є багато обмежень. До прикладу, зсередини пальму можна зміцнити лише дерев’яною жердиною, а обплести лозою або самшитом. По ширині пальма має поміститись у чоловічих долонях.
Суворо заборонено використовувати технічні засоби та сучасні технології. Для того, щоб продемонструвати пальму висотою кілька десятків метрів, треба залучити високих чоловіків.
- Пальмова неділя в Мишленицях, Малопольща, 1930-ті роки.
Традиція «Пальмовий Ісусик» у Токарні
На південь, за 50 км від Кракова, розташоване село Токарня, мешканці якого є носіями давньої традиції на Вербну неділю.
Щороку на свято тут відбувається процесія під назвою «Пальмовий Ісусик» (пол. Jezusek Palmowy). Ключовим символом звичаю є дерев’яна фігура Ісуса Христа на віслюку, яку везуть разом з пальмами, що повторює біблійну історію про в’їзд до Єрусалиму.
Звичай нести фігуру Христа на свята не є регіональним, а має давню європейську традицію, що бере початок у XVII столітті. Нести фігуру Христа було справжньою честю, це робили урядовці та видатні мешканці міста. Проте в ті часи така процесія часто перетворювалася в гучні народні гуляння, а це було негоже в піст. Згодом локальна церковна влада заборонила цей звичай.
У колекції Національного музею в Кракові досі зберігаються давні дерев’яні фігурки Христа, пов’язані з процесією «Пальмовий Ісусик».
- Святкова меса на Пальмову неділю на катедрі Святого Станіслава і Святого Вацлава, Вавель, Краків, 1931 рік.
Читайте також: Як в Польщі відзначають свято Трьох королів.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Джерело фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe