Планти — це найстаріший парковий комплекс Кракова. Його історія сягає понад 200 років, поверхня займає 21 гектар, а протяжність — 4 кілометри. У матеріалі від UAinKrakow.pl. розповідаємо про найбільший міський парк, який оточує Старе місто.
Збереження архітектурного спадку
Ідея створити «міський сад» належала краківському архітектору Феліксу Радваньському. У 1806 році за наказом австрійського імператора фрагменти мурів, Барбакан та Флоріанську Браму хотіли знищити через жахливі санітарні умови. Та Радваньський виступив проти.
Своє рішення він аргументував тим, що Краків після зруйнування Барбакану та Брами овіватимуть холодні північні та північно-західні вітри, й жителі міста хворітимуть “флюсом, ревматизмом і, можливо, паралічем”. Зрозуміло, що Радваньський хотів зберегти архітектурний спадок міста і йому це вдалося.
Парк на місці фортечних мурів
Парк сформували на місці охоронних мурів, що оточували Краків з усіх боків. У XIII-XV століттях 8-метрові стіни та рів наповнений водою з річки Рудави, служили захистом від навали татар та ворогів. З часом напади припинились, а мури все більше руйнувались. Фортечні стіни перетворились на дім для жебраків, повій та злочинців, а також щурів, які були джерелом багатьох захворювань.
Будівництво парку розпочалось у 1822 році й тривало цілих 8 років. Усе сміття та бруд засипали землею, а одними з перших дерев у парку стали каштани, пізніше — клени, липи, ясени й тополі. У парку створювали газони, клумби, алеї та дитячі майданчики. Довжелезна паркова алея з року в рік розросталася, невеликі сади по усій її території прикрашали пам’ятниками та фонтанами.
Зараз краківські планти складаються з 8 садів, названих на честь будівель і місць неподалік: Барбакан, Двожець, Флоріанка, Грудек, Палац Штуки, Страдом, Університет і Вавель.
Улюблений міський сад
Назва “Planty” походить від слова “splantowania”, тобто зрівняння руїн із землею. Але довгий час жителі міста називали парк Плантаціями (пол. Plantacje). Він став улюбленим місцем краків’ян, а у 1871 утворили Плантаційну комісію, що мала опікуватися деревами й порядком у парку.
У 1919 році перед головною будівлею Ягеллонського університету посадили Дуб Свободи. Під час Другої світової війни нацистська окупаційна влада спустошила парк – вирубали кущі та зняли металеву огорожу “для військових потреб”. У 1989 році Планти повністю відновили, повернули лавки, освітлення, металеві огорожі.
Зараз ця паркова система є справжніми «легенями» міста і була внесена до першого списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.
Пам’ятні місця на краківських плантах
Окрім багатьох видів дерев, кущів, квітів та фонтанів у парку встановлено з десяток пам’ятників видатним людям чи подіям – серед них є й пам’ятник, присвячений жертвам Голодомору в Україні. Встановлений на вулиці Ołszewskiego, поруч з костелом św. Norberta.
Також варто побачити:
- Ліхтарня мертвих, каплиця святої Ґертруди;
- став та фонтан поблизу вулиці Basztowa;
- фонтан-піаніно Шопена, вулиця Franciszkańskiej;
- статуї: Миколая Коперніка, Яна Матейки та інших діячів.
У рамках проєкту “Коди міста” на понад 100 лавках були встановлені таблички, присвячені меценатам літератури. На них, окрім імені та прізвища, зображені QR-коди, після сканування яких можна дізнатись інформацію про автора, а також прослухати уривки записів, які читають лектори чи самі меценати.
Читайте також: Найстаріший у Європі: історія Ягеллонського університету у Кракові
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Катерина Банар, Анастасія Олексюк
Титульне фото: Zarząd Zieleni Miejskiej w Krakowie