Раніше район Заблочє асоціювався перважно з промисловістю. Коли 10 років тому відкрився MOCAK, тобто Музей сучасного мистецтва в Кракові, він став центром цієї дільниці. Однак MOCAK – це не лише музей. Це простір, куди можна прийти, щоб віддалено попрацювати, випити кави та відвідати виставки під час перерви для натхнення.
Про виставки, пропозиції та цілі музею розмовляємо з Камілою Бєдроньською, PR-спеціалістом MOCAK-у.
Плакати на зупинках, трамвай з логотипом MOCAK, сумки з емблемою музею … У Кракові багато музеїв, але здається, що MOCAK тішиться особливою популярністю.
По-перше, MOCAK – це не лише музей, ми намагаємося, щоб нас бачили насамперед як інституцію культури та місце, де можна «бути». Звичайно, наша головна мета — створювати виставки та презентувати сучасне мистецтво, але у нас є власне видавництво, бібліотека, кав’ярня, крамниця, Відділ освіти, який готує майстер-класи для різних соціальних груп.
Здається, теж кіно?
Під час літніх канікул у нас дійсно працює літній кінотеатр. Найчастіше показуємо там фільми, що пов’язані з темою однієї із головних виставок. Хоча нещодавно було також кіно, присвячене ЛГБТ+ спільноті. Показ був приурочений до проєкта Кшиштофа Водічки, який мав місце на Головному ринку в Кракові.
Про що був цей проєкт?
Це була художня спроба публічно надати голос людям зі спільноти ЛГБТ+.
Відбувся перформанс, у межах якого два дрони кружляли над Головним ринком. На них прикріпили екрани, на яких показували очі людей із ЛГБТ+спільноти, а з динаміків лунала їхня історія. Вони розповідали про те, як вони живуть у Кракові, про різні труднощі, відчуження та агресію, з якими їм доводиться стикатися в нашому суспільстві. Це була сильна та потрібна ініціатива.
Можна сказати, що ви торкаєтесь контроверсійних тем?
Я з цим не зовсім погоджуюся. Сучасне мистецтво часто коментує актуальні, важливі для світу теми. Інша справа, що може прийти людина, яка всюди знаходить спірну тему.
Давнє мистецтво настільки відрефлексоване, що глядачі вже знають, що про нього думати, перш ніж його побачать. Натомість сучасне мистецтво іноді треба сприймати на рівні емоцій та інтуїції. Не аналізувати позицію автора, а зосередитися на тому, які почуття викликає у нас цей твір. Це може стати вихідною точкою для подальших роздумів. Змусити нас замислитися, чому ми так себе відчуваємо і як це пов’язано з нашою системою цінностей.
Хто вирішує, які роботи побачать відвідувачі? Митці самі зголошуються чи музей пропонує їм співпрацю?
За створення виставок відповідальний Відділ мистецтва. У нас є власна колекція, яка нараховує понад 5000 робіт польських та іноземних авторів. Крім того, наші представники регулярно їздять на різноманітні мистецькі ярмарки, де зустрічають митців та запрошують їх робити вистави у нас. Часами автори самі надсилають нам портфоліо.
Як часто у музеї змінюються виставки?
Зазвичай у нас дві зміни виставок протягом року: приблизно у квітні та жовтні. Однак є ще постійні виставки. Наприклад, у нас внизу є інсталяція Станіслава Дружджа “Między”, найвідоміше місце в музеї – кімната з літерами, де часто фотографуються люди.
Можливо, саме ця сучасність виділяє MOCAK серед інших?
Ми єдиний музей сучасного мистецтва в регіоні, що нас, безперечно, вирізняє. Найближча подібна інституція у Варшаві.
Часто люди мають негативні асоціації з музеями. Однак завдяки цій «сучасності» MOCAK функціонує у зовсім іншому контексті.
Хто є вашою аудиторією?
Найбільш численна група – це люди у віці від 24 до 34 років. Проте ми скеровуємо та достосовуємо нашу діяльність до різних вікових і соціальних груп.
MOCAK популярний серед туристів?
Іноземці є у нас частими гостями. До пандемії туристи складали більшість відвідувачів. Зараз через пандемію їх стало менше. Однак ми завжди відкриті на гостей з інших країн. Отож, проводимо екскурсії українською, російською, англійською та французькою мовами.
Як часто вони відбуваються?
Зазвичай, коли з’являється новий комплекс виставок, ми проводимо кілька екскурсій різними мовами. Також у нас є екскурсії польською жестовою мовою. Доступність для нас надзвичайно важлива, ми хочемо бути відкритими для всіх.
Як музей достосовується до потреб людей з інвалідністю?
Наш простір є інклюзивним. У музеї є ліфти та ніде немає порогів, тому пересуватися на візку тут не проблема. У нас є два туалети, повністю пристосовані для людей з інвалідністю, а також пандус на рівні -1, що веде до нижнього виставкового залу у MOCAK-у. Крім того, люди з проблемами пересування можуть позичити візок на рецепції.
Щосереди після 16:00 у нас “тихі години”. Ми відключаємо звукові елементи вистав, щоб люди з аутизмом могли ознайомитися з нашими експозиціями в більш комфортних для них умовах. Також можна підключитися до перекладача PJM (польська жестова мова 一 ред.).
У MOCAK-у також можна організувати групові екскурсії та майстер-класи, які пристосовані до потреб людей з інвалідністю.
Скільки людей в середньому на рік відвідує MOCAK?
У 2021 нам виповнилося 10 років. Ми підрахували, що за цей час нас відвідало понад мільйон 200 тисяч людей. До пандемії щорічно ми мали близько 200 тисяч відвідувачів. Через пандемію за останні два роки їхня кількість скоротилася майже вдвічі. Проте, коли музей не працював, ми вели активну діяльність у мережі.
MOCAK має добре розвинені канали у соціальних мережах. На це вплинув локдаун?
Локдаун змусив багато установ краще налагоджувати комунікацію в інтернеті. У нас цієї проблеми не було. Для MOCAK-у мережа була і є важливим інструментом, яким ми завжди користувалися. Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, у нас навіть є Tik Tok. За допомогою соцмереж ми комунікуємо з публікою та презентуємо наші експозиції. Також у нас є електронна галерея, де можна побачити наші роботи онлайн.
Повертаючись до офлайн-пропозиції, я йшла сюди і бачила автобус…
Це взагалі чудова річ. У 2019 році ми переробили автобус на виставковий зал. Тут ми показуємо фотографії, відео та невеликі інсталяції, розставлені митцями у вітринах. Ним користується переважно Відділ освіти. Автобус дає нам можливість подорожувати до менших місцевостей, де люди не мають контакту з сучасним мистецтвом.
Якщо наша поїздка відбувається у теплу пору року, то ми привозимо лежаки, створюємо зону відпочинку навколо цього автобуса. Проводимо також майстер класи для сімей. Подібні заходи дозволяють популяризувати сучасне мистецтво, що є однією з наших основних цілей.
До незвичних дій музею я б віднесла експозицію MOCAK-у в Університетській лікарні. Навіщо мистецтво в такому місці?
Cправді, в останній тиждень жовтня ми відкрили в Університетській лікарні виставку репродукцій творів з нашої колекції. Метою акції є підняти дух пацієнтам, адже лікарня не асоціюється ні з чим приємним. Роль представлених зображень полягає в тому, щоб знизити напругу, заінтригувати, відвернути увагу, розважити, викликати захоплення чи схилити до роздумів.
Яка виставка чи автор був найпопулярнішим за останні 10 років?
На це питання важко відповісти однозначно, адже це залежить від того, кого запитати. Безумовно, великою популярністю тішаться виставки із серії «Цивілізація в мистецтві». Останньою була «Природа в мистецтві» (у 2019 році), і вона була шалено популярною. Сама ця тема важлива для всіх: чим є зараз природа, як ми, люди, формуємо цю природу, які наші стосунки з нею.
Втім, у нас є й популярний цикл «Митці з Кракова». Дотепер ми представили покоління 1950–1969, 1970–1979 та 1980–1990 років.
Доволі велику увагу привернули також експозиції, які показують видатних поетів, прозаїків і мислителів в інших творчих ролях – як художників, колажистів чи фотографів. Наприклад, була виставка колажів Віслави Шимборської, яка передусім відома як поетеса, а тут ми показали її інший бік. Роман Інгарден – важлива фігура для польської науки. Філософ, пристрастю якого була фотографія, про що мало хто знав. Кожна виставка супроводжувалася великою публікацією, що аналізує та порівнює різні сфери діяльності людини.
Крім екскурсій, які ще заходи відбуваються в музеї?
Є освітні заходи для дітей раннього віку: щомісяця ми організовуємо майстер-класи активного читання.
Проходять майстер-класи для людей, які цікавляться літературою, а також зустрічі читацького клубу. Наперед оголошують книжку, яку учасники читають та потім обговорюють з модератором. Ці книги найчастіше пов’язані з виставками.
Є частина тематичних майстер-класів. Нещодавно були майстер-класи з фотографії, які були пов’язані з виставкою «Митець присутній»/
Які ще теми є важливими для інституції MOCAK?
Наш музей розташований у приміщеннях Фабрики (Фабрика “Емалія” Оскара Шиндлера 一 ред.). MOCAK також близько як до Плашува, Аушвіца та Краківського гетто. Отож, теми Другої світової війни та Голокосту важливі для нас. Ми постійно намагаємося надати цьому контексту актуальний вимір через нашу програму – виставкові, видавничі та фільмові проєкти. Презентуємо також роботи з колекції, що стосуються цієї тематики.
Читайте також: Домашнє насильство в польському законодавстві. Інтерв’ю з юристкою Центру прав жінок
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Христя Гарбіч
Титульне фото: Ф. Гонсьоровський
Фото надала інституція MOCAK