Проходячи вздовж Вісли у Кракові, важко не помітити будинок на вулиці Nadwiślanska, бо він ніби огорнутий куполом з “іржавого заліза”. Саме в цій будівлі під назвою Cricoteka розташований центр документації ім. Тадеуша Кантора — одного з найважливіших митців у Польщі.
Про історію створення, художника, авангардні виставки та допомогу українцям порталу UAinKrakow.pl розповіла директорка центру Наталя Зажецька.
Монумент людської індивідуальності
Протягом 20 років Наталя та її колеги працюють над збереженням творчості та ідей Тадеуша Кантора. Зараз у Кракові відкриті дві філії інституції — на вулиці Nadwiślanska 2/4 та в майстерні на вулиці Sienna 77/5 (на Малому Ринку). Там зібрані особисті речі, книги, малюнки та робочі інструменти Тадеуша.
Це була його мрія — з майстерні зробити галерею. Як говорив сам Тадеуш: “Це мій куточок спокою і моєї уяви…”.
Сучасна ж будівля біля Вісли теж натхненна творчістю митця. Її побудували на місці першої у Кракові електричної станції. Краківські архітектори “запакували” два старих будинки під металевий купол так само, як Кантор робив зі своїми об’єктами.
Саме у цих двох старих будинках розташований офіс інституції та архів Тадеуша Кантора. В офісі можна прочитати книги та безплатно оглянути записи вистав на комп’ютері.
Тадеуш був художником, творцем театру та письменником. Він став відомий завдяки створенню експериментального театру “Cricot 2″. Власне з цього і походить назва “Cricoteka”: тобто перша частина — на честь театру, а інша (-teka) — як “архів”.
Найбільшу популярність отримала його вистава “Мертвий клас”, а Кантор став творцем нового формату — “театру смерті”. У своїх роботах він говорив про досвід, пов’язаний з Голокостом та польсько-єврейською трагедією.
Митця цінували за те, що той підкреслював індивідуальність кожної людини, вважав це найважливішою одиницею у світі. Він говорив, що всі світові кризи з’являються через неповагу до пам’яті.
У 1970-х роках Тадеуш Кантор вирішив, що його театральні ідеї мають бути збережені для наступного покоління, і створив колекцію театральних об’єктів з усіх своїх вистав (11 вистав — прим. автора).
За дверима “рудого будинку”
У холі багатоповерхового будинку можна оглянути виставку фотографічних робіт Тадеуша Кантора, пройти віртуальну екскурсію по його колишньому офісу на вулиці Kanonicza, а також відпочити на кріслі, почитавши одну з його книг.
Оскільки центр побудований багатошарово, у ньому можна легко загубитися. Та якщо розібрати його за макетом, то вдасться утворити маршрути для відвідин.
У старих будівлях електричної станції знаходиться архів та театральна зала на понад сотню глядачів. У залі часто проходять вистави, концерти та майстер-класи акторів з театру “Cricot II”.
На третьому поверсі розташовані дві виставкові зали. В одній — постійна експозиція, присвячена творчості Кантора. У виставці “Привиди” можна побачити реквізити з усіх його вистав, зокрема, там зібрані об’єкти з перспективи важких спогадів війни. Експозиція буде відчинена для відвідувачів до кінця 2023 року.
В іншій залі відбуваються тимчасові виставки. 10 травня о 18:00 відбудеться відкриття експозиції дружини митця, художниці та акторки його театру Марії Стангерт-Кантор.
На цьому ж поверсі розташована освітня зала. Там часто проводять майстер-класи для дітей та молоді: цикл занять для наймолодших (2-3 роки) у п’ятницю об 11:30, а в суботу в той самий час — для дітей віком від 4 до 8 років. Діти та їхні батьки приходять сюди, щоб відкривати світ мистецтва та творчості Тадеуша Кантора.
На четвертому поверсі працює кав’ярня з одним із найгарніших краєвидів на Краків.
Допомога Україні, співпраця та майбутні проєкти
З початку повномасштабного вторгнення у центрі почали активно долучатися до допомоги українцям. Там організовували концерти, викладачі пристосували майстер-класи для дітей-переселенців, а заняття та базову інформацію на сайті переклали на українську мову.
За словами Наталі, у Cricoteka хотіли надавати допомогу, яка б не повторювала вже існуючі форми, тому простір центру та комп’ютери надали іншим організаціям. Для дітей почали проводити майстер-класи, а також започаткували заняття для людей з інвалідністю з України. Із серпня минулого року для українських дітей квиток на виставку коштує 1 злотий.
“Для мене важливою подією була конференція “Солідарна культура”, під час якої ми дискутували як допомогти українським переселенцям. Незабутнім став концерт “Жадана і Собак”, на який зібралися польсько-українські слухачі”, — ділиться враженнями Наталя.
У центрі готують програми “Літо в театрі” і “Пікніки на площі Cricoteka”, де викладачі з різних фондів і діти та молодь з Польщі й України спільно проводитимуть канікули. Також тут проходять заняття, на яких готують працювати в мистецькому напрямку: фільмування, монтаж, фотографія та графіка.
На постійній основі центр співпрацює з фестивалями “PatchLab”, “Unsound”, “Ніч музеїв”, “Podgórskie dni”. У рамках співпраці в травні відбудеться виставка фестивалю про науку та мистецтво “Kopernikus”, а в червні — спільна експозиція з Фестивалем єврейської культури.
“Усі події ми самі обираємо з того, що до нас надходить. Ми дивимося, чи проєкт достатньо авангардовий та експериментальний і чи відповідає творчості Тадеуша Кантора, бо він розповідав про те, що треба багато знати про світ і пізнавати його. Я дуже запрошую прийти до нас, подивитися фільм про Тадеуша та його творчість. Тадеуш Кантор — це один з найбільш впізнаваних польських митців у світі, який неймовірно розповідав про власний артистичний та життєвий досвід”, — підсумовує Наталя Зажецька.
Текст створено завдяки партнерській співпраці Малопольського інституту культури у Кракові та фонду “Інститут Польща-Україна” у рамках проєкту “Małopolska wielu kultur”
Читайте також: Як Малопольський інститут культури популяризує спадщину регіону та допомагає українцям
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст та фото: Анастасія Олексюк