До Польщі прибули понад 3,5 мільйони українських біженців. Більшість із них — жінки з дітьми, натомість чоловіки залишаються в Україні. Для багатьох родин це перший досвід такої довгої розлуки. “Такі випробування можуть зруйнувати сім’ю, а можуть, навпаки, зміцнити шлюб. І як буде — залежить тільки від вас”, — каже сімейний психолог Тереза Гевко.
Фахівчиня дала кілька порад читачкам UAinKrakow.pl.
Чи шлюб може дати тріщину через тривалу розлуку?
Якщо пара ще до війни сформувала якісні партнерські стосунки, то малоймовірно, що розлука призведе до розриву. Але якщо до цього були проблеми, то вони розгоряться.
Жінці важко в такій ситуації: на чужині, без чоловіка, часто без роботи, а в багатьох ще й маленькі діти на руках. Фізично ти наче тут, але думками — в Україні.
Ми всі зараз переживаємо тривогу, але в кожного вона має різний характер. Жінки, які вимушено виїхали за кордон, мають депресивну тривогу. Якщо ви перебуваєте далеко від батьківщини, то ні на що не можете вплинути, а втративши контроль, починаєте депресувати. Проте в будь-якому разі потрібно пильнувати свій, як каже канадський лікар Ганс Сельє, “антистресовий капітал”, який тримається на моделях поведінки з мирного часу. Пригадайте собі, як ви давали собі раду в критичних ситуаціях? Що робили?
Жінок з України, які приїхали до Польщі через війну, часто критикують за те, що вони роблять манікюр, фарбують волосся. На думку деяких, біженки не можуть собі такого дозволяти.
Ні, навпаки — вони повинні виконувати рутинні справи: заварювати каву щоранку, ходити до перукаря…
Хлопці та дівчата, які зараз на передовій, саме за це і воюють: щоб ми були щасливі, всміхалися, жили звичайним життям всупереч ворогу.
Де знайти на це сили?
Ваша пара не розлучилася, коли ви вирушили з дітьми на екскурсію, а чоловік пішов з друзями на пиво. Ця розлука — заради безпеки й перемоги.
Згадайте наших жінок, дружин захисників “Азовсталі”, які поїхали на аудієнцію до Папи Римського. Вони використовують усі можливості, щоб врятувати своїх коханих. Як і ті солдати, що б’ються до останньої кулі, до останнього подиху.
Беріть приклад: робіть все від вас залежне, щоб зберегти сім’ю. Так ви перемкнете увагу з дріб’язкового (“як я могла поїхати?”) на важливі цінності: безпеку (“мою і дітей”) і моральну підтримку чоловіка, навіть якщо він не воює, а просто ходить на роботу. Тоді ввімкнеться серйозна мотивація і потужні внутрішні ресурси.
Мої колеги часто згадують Віктора Франкла (австрійський психотерапевт єврейського походження — прим. ред.), якому вдалося вижити в німецькому концтаборі. Коли йому було дуже погано, він заплющував очі й уявляв себе викладачем у великій світлій аудиторії, який розповідає студентам про стресостійкість у концтаборі. Завдяки цій візуалізації він і вижив. Візуалізуйте ваше щасливе майбутнє: яким воно буде?
Ви в розлуці зі своїм чоловіком, але, можливо, зараз ви ближчі до нього, ніж будь-коли до цього. Ситуація критична, і якщо ви вийдете з неї гідно, то ви — справжня пара. Ви створили щось неймовірне.
Пам’ятайте: війна — тимчасово, розлука — тимчасово. Це лише проміжний етап у вашому житті.
Якщо хочеться плакати, то можна?
Треба. Зі сльозами вийдуть гормони стресу. Бо якщо ці негативні емоції накопичувати в собі, не давати їм виходу, то це все потім обернеться соматичними захворюваннями.
Як підтримати одне одного в такий нелегкий час?
Якомога частіше спілкуйтеся. Розповідайте в найменших подробицях, як минув день. Так ви розширите ефект присутності.
Не виходить зателефонувати, бо чоловік на передовій? Пишіть смс-повідомлення. Але не треба щопівгодини питати: “Де ти? Хто з тобою? Що це за жіночі голоси?”. Бо це не про любов, яка передбачає, що ви даєте людині свободу. Це — про контроль і неповагу.
Мабуть, кожна з жінок переживає, що чоловік може її зрадити, і навпаки.
Ревнощі як емоція — неминучі. Інша справа, що ми з цим почуттям зробимо. По вулицях українських міст ходять красиві жінки, ваш чоловік буде звертати на них увагу. Та й на вас хтось може “оком накинути”. Але якщо між вами є довіра, якщо ви пожартувати на цю тему можете, то й зради не буде. У вашій парі будуть кордони, які ви захищатимете. Кожен із вас буде лезом ножиць. Що буде з тим, хто спробує між ними протиснутися? Отож-бо (всміхається).
Читайте також: У Кракові відбудеться міжкультурний пікнік для мам та дітей
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Титульне фото: Pexels
Фото надала редакції Тереза Гевко