Новий рік у Польщі: історія свята, символи та прикмети

У ніч з неділі, 31 грудня, на понеділок, 1 січня, увесь світ буде зустрічати новий 2024 рік.

Про появу свята в Польщі, з чим асоціюється Новий рік в Кракові, які є традиції та прикмети розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.

Чому Новий рік в Польщі називають Сильвестром

Переддень Нового року названо на честь святого Папи Римського Сильвестра І, який помер 31 грудня 335 року. Саме тому часто святкову ніч перед Новим роком називають «Сильвестрова ніч» (Noc Sylwestrową). 

Вперше Новий рік у Західній Європі відзначали якраз у День святого Сильвестра. Це сталося у 999 році з 31 грудня на 1 січня 1000 року. Тогочасні люди дуже боялися, що з початком нового тисячоліття настане кінець світу. Проте катастрофи не сталося, тому свято стало традиційним та поширилося в інші країни. 

Автором першого новорічного привітання-благословення, яке тоді звучало, як «Місту і світу» (лат. «Urbi et orbi») був Папа Римський Сильвестр ІІ.

Поява традиції Нового року в Польщі

Історія новорічних традицій, пов’язаних з 31 грудня в Польщі, є відносно нова. Термін «Новий рік» у країні з’явився наприкінці XVIII століття. Проте масово поляки почали святкувати лише починаючи з ХІХ століття – спочатку міщани, а згодом й селяни. Тоді передноворічний вечір нагадував Святвечір.

Новорічна ніч вважалася переломним моментом у році. У Польщі є навіть давня приказка: «Kto z Bogiem roku nie skończy, z Bogiem nie zacznie» (Хто з Богом рік не закінчить, той з Богом не почне). Тому в ХІХ столітті у селах на Новий рік заведено було йти до храму, де священник вітав парафіян. Така традиція існувала до початку ХХ століття. 

Новорічний стіл 100 років тому

На відміну від Святої вечері, новорічний стіл у поляків якихось обмежень не мав. Тут були й м’ясні страви, й солодкі алкогольні напої, випічка та все, що собі могли дозволити господарі. 

За стіл сідали після спільної молитви, яку ініціював господар. Він дякував за рік, що минає, і просив достатку у Новому році. Обов’язковою стравою був горох. Його їли, щоб літні посіви були родючими. Також на новорічний стіл ставили лемішку (lemieszka) – густий суп із пшеничного, житнього або гречаного борошна, що символізував врожай у наступному році.

У новорічну ніч у домівках біля ялинки співали колядки, а господарі в селах спалювали на подвір’ї снопи соломи, які відганяли печалі минулого року.

Один із дослідників новорічних традицій Польщі Зигмунт Ґлоґер писав, що у польських селах часто ходили з новорічними побажаннями від хати до хати, і ніхто не мав проводити цю ніч на самоті. 

Новорічні карнавали та шампанське

У ХІХ – на початку ХХ століття в Польщі Новий рік у його світській традиції часто асоціюють із карнавалами. Їх проводили від новорічної ночі і до кінця різдвяних свят, які завершувалися на початку лютого.

Кульмінація святкування наставала опівночі, коли гості піднімали келихи з токаєм (білим десертним угорським вином), загадували бажання та вітали близьких. Для того, щоб відігнати старий рік та його незгоди, чоловіки вдаряли гучно батогами та стріляли з рушниць. Пізніше цю традицію витіснили феєрверки.

Одним з символів свята є шампанське. Воно масово з’явилося на столах поляків лише у 1920-х роках. У новорічну ніч тоді було популярно «ворожити» на келихах з напоєм. Якщо бульбашки підіймалися догори, то майбутній рік вважали успішним, якщо перехрещувались – це віщувало біду.  

Бурхливі новорічні вечірки з алкоголем й танцями напередодні Нового року критикувалися католицькою церквою, в якій вважали, що християни мають проводити старий рік у храмі. До прикладу, у релігійній пресі 1920 року можна прочитати про ставлення до святкування: «Потворний звичай панує в містах значною мірою, веселитися з чаркою й танцями».

Масово святкувати Новий рік в Польщі на державному рівні почали на рубежі ХІХ-ХХ століть, а 1 січня було оголошено вихідним лише у 1924 році.

У 1920-1930-х роках свято почали називати «новорічний бал». Це були елегантні вечірки, де гості вдягалися стильно та святково (жінки шили коктейльні та бальні сукні, а чоловіки одягали костюми й смокінги) та танцювали вальси, фокстроти, танго, полонези, мазурки. 

Новорічні бали тривали до пізньої ночі чи навіть ранку. Тоді в новорічну ніч було популярним призначати побачення коханим. 

Гейнал Маріацький як один із символів Нового року

У кожного свята є свої символи, не є виключенням й Новий рік. На раритетних новорічних листівках з Кракова 1920-1930-х років можна побачити, як святкували мешканці.

Тут трубач (гейналіст) виконує мелодію «Маріацький гейнал» (Hejnał mariacki). 

Слово «гейнал» має угорське походження і означає «ранок». Гейнал у Кракові є одним з важливих символів міста. Ця мелодія виконується щогодини чотири рази у різні сторони світу із веж Маріацького костелу. На новорічних листівках її виконують опівночі.

Забуті новорічні забави

Відомий польський етнограф і фольклорист Оскар Кольберг в одному зі своїх досліджень про давні польські звичаї присвятив кілька сторінок забутій традиції – новорічним забавам. 

Молоді хлопці куталися соломою і надягали високі шапки з того ж матеріалу. Тримаючи в руках дерев’яні шаблі чи палиці на Новий рік вони ходили по селу й без попередження вривалися до хати. Зі співом вони робили дрібні збитки: перекидали стільці, розкидали сміття чи попіл, іноді виливали на підлогу гбрудну воду.

На щастя, абсолютно ніхто не тримав зла на таких гостей. Їхній візит до хати віщував щастя й успіх для всієї родини в наступному році. За такі пустощі хлопці часто отримували солодкі подарунки або свіжі яйця чи молоко.

10 новорічних прикмет у Польщі

1. У поляків має велике значення, хто є першим гостем в перший день нового року. За давніми польськими віруваннями, бажано, щоб це був чоловік чи хлопець. Бо саме вони мали принести щастя в новому році в дім. Натомість вважалося, що гостя принесе нещастя. Але якщо чоловік був рудий чи веснянкуватий, вважали, що йому краще сидіти вдома. 
2. У новорічну ніч не можна було підмітати підлогу. Вірили, що так можна вимести щастя з дому.
3. Гарною прикметою було народження дитини в родині 1 січня. Вважалося, що така подія подарує щасливий рік для усіх в домі. 
4. За відсутності синоптиків та інтернету погоду передбачали по зірках. Зоряне небо віщувало сонячний рік. Якщо 1 січня світить сонце – врожай має бути рясним, якщо вітряно – можна розраховувати на врожай плодів, а коли йде сніг – буде багато бджіл й меду.
5. У ХХ столітті з’явився звичай ховати луску коропа в гаманець чи взуття, щоб новий рік був вдалим.
6. 31 грудня можна було позбутися від поганих й неприємних спогадів. Їх слід було написати на аркуші паперу і спалити. 
7. Напередодні Нового року опівночі старійшина родини мав відкрити навстіж вікна у всій хаті, щоб запросити новий рік і випустити усі біди старого року.
8. Перед святом не можна було позичати гроші, бо це могло вплинути на добробут в наступному році.
9. Новий рік потрібно було обов’язково провести в злагоді та щасті, адже вважали, що такими будуть й наступні дні.
10. В останній день старого року здавна вмивалися у воді з монетами, бажано зі срібними. Така традиція гарантувала здоров’я на весь рік.

Читайте також: Як у Кракові святкують Різдво

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко

Титульне фото: Polona.pl