Втрата дитини під час вагітності чи після народження: правова та психологічна підтримка в Польщі

By on 11 Травня 2020 0

Вагітність, пологи, батьківство/материнство – це неймовірний і глибокий досвід. На жаль, він не завжди простий і щасливий. В цьому тексті ми поговоримо про те, що часто намагаються оминути мовчанням: про ситуації, коли в ще не народженої дитини виявляється тяжка невиліковна хвороба і коли вагітність завершується втратою.

Здається, що всім, не тільки тим, хто зараз переживає страх, біль чи втрату, важливо знати про те, що родини, які опинились у  такій біді, не залишаються з горем сам на сам. Тож у цій статті ми розповімо, які правові та соціальні гарантії в Польщі мають родини, що зустрілися з вагітністю чи втратою дитини,  а також про те, яку психологічну допомогу можна отримати у шпиталях та хоспісах  розраховувати на підтримку від держави, медичну та психологічну допомогу і соціальний захист, а ненароджені діти – на ту увагу, повагу, якої прагнуть їхні батьки.

NB:  ми залишаємо осторонь всі світоглядні питання (як от про те, відколи вважати зародок людською особистістю), а також всі релігійні складові, що часом схильні з’являтися в обговоренні цієї теми. Для нас важливо просто розповісти про універсальні можливості підтримки, що пропонують суспільство та польська держава.

І. Втрата вагітності на різних термінах та народження мертвої дитини: медичні аспекти та правові формальності

Відповідно до польських медичних стандартів та законодавства, смерть дитини до 22 тижня вагітності називається викиднем ( “poronienie”), а від 22 тижня – народженням мертвої дитини (“urodzenie martwego dziecka”).

Медична допомога в шпиталі

Жінка, чия вагітність завершилась втратою, зазвичай потребує медичної допомоги. Вона має право:

* перебувати окремо від вагітних чи породіль під час необхідних медичних процедур;
* перебувати в супроводі близької людини;
* отримати допомогу шпитального психолога;
* отримати інформацію про подальшу психологічну і в разі потреби медичну підтримку.

Втім, якщо вагітність завершилась без госпіталізації, жінка також має право на всю необхідну допомогу, а також на отримання всіх документів, що стосуються втрати. Напевно, варто зауважити, що інформаційна підтримка в шпиталях часто не достатньо прозоро організована. Так, на сторінках найбільших шпиталів (принаймні краківських) практично відсутня загальнодоступна інформація про перинатальні втрати. Втім, це не свідчить автоматично про проблеми з підтримкою.

Дві жінки, полька та українка, що пережили втрату дітей на пізніх термінах вагітності два роки тому, погодились поділитися досвідом (щиро дякуємо їм вдячність та зберігаємо анонімність). За їхніми словами, у Краківському університетському шпиталі та в шпиталі вони зустрілися з дуже доброзичливим ставленням, розумінням, і намаганням забезпечити максимальний (наскільки це взагалі можливо) психологічний комфорт та підтримку.

Можна також послухати коротке інтерв’ю з професором Губертом Гурасом, керівником відділення акушерства та перинатології Університетського шпиталю в Кракові. Воно не містить якоїсь детальної інформації, проте людяність і повага до пацієнток у ньому відчутні і викликають надію.

Документи

В разі втрати вагітності після 22 тижня (або й на більш ранньому терміні, якщо можна встановити стать дитини) шпиталь видає Карту мертвого народження і передає інформацію про неї до цивільної адміністрації (Urzędu Stanu Cywilnego – USC).

Мати, батько чи, в разі необхідності, їхній уповноважений представник мають протягом трьох днів від події звернутися до адміністрації USC з проханням видати свідоцтво про народження мертвої дитини (odpis aktu urodzenia martwego dziecka). У зверненні слід вказати ім’я дитини. В такій ситуації окреме свідоцтво про смерть не видається.

На більш ранніх термінах вагітності визначити стать дитини зазвичай складно. В таких випадках батьки можуть отримати медичне свідоцтво про смерть (karta zgonu) без вказання статі дитини та імені, або зробити генетичне обстеження, щоб визначити стать дитини  і отримати свідоцтво про народження.

Генетичний аналіз плоду не рефундований державою (тобто не компенсований і робиться власним коштом). Втім, таке обстеження може допомогти з’ясувати причину зриву вагітності, тож його часом є сенс зробити – за порадою лікаря чи на власний розсуд. Якщо батьки дитини вирішують зробити генетичний аналіз, то шпиталь, в якому перебуває жінка, передає до лабораторії  біологічний матеріал. На результат зазвичай доводиться чекати протягом двох тижнів. В таких ситуаціях Карта мертвого народження видається після отримання результатів генетичного обстеження.

Поховання

 Незалежно від того, на якому терміні припинилась вагітність, від 2007 року батьки мають право на поховання мертвонародженої дитини чи зародка незалежно від терміну вагітності. Адміністрації цвинтаря потрібно надати свідоцтво про народження мертвої дитини або, якщо його немає, то свідоцтво про смерть (kartę zgonu).

Якщо є свідоцтво про народження, батьки чи повноважні опікуни, що організовують поховання, мають право на державну компенсацію (zasiłek pogrzebowy), що наразі становить 4000 злотих. В разі відсутності такого свідоцтва поховання відбувається коштом родини.

Важливо: такі поховання є правом родини, а не обов’язком. В разі, якщо родина не висловлює бажання поховати дитину самостійно, це зобов’язаний зробити шпиталь.

Відпустка та допомога

Відповідно до §1 ст.180 Кодексу праці Польщі, працівниці після викидня чи народження мертвої дитини, що отримали свідоцтво про народження мертвої дитини (odpis aktu urodzenia martwego dziecka) мають право на 8-тижневу відпустку (urlop macierzyński) зі збереженням 100% заробітної плати.

Жінки, що на час втрати перебувають у відпустці з догляду за дитиною, мають право на матеріальну допомогу (zasiłеk). Відпустка чи допомога враховується від дня втрати, і надається, якщо жінка не повернулась до праці відразу після події (наприклад, перебувала на лікарняному чи взяла звичайну відпустку).

Радимо також почитати про права матері після втрати дитини.

ІІ. Коли все відомо наперед: перинатальна паліативна підтримка

Під час вагітності жінки зазвичай відвідують лікаря і роблять обстеження. Це дозволяє дізнатись погані новини заздалегідь. Якщо обстеження виявить дуже важке чи несумісне з життям дитини захворювання або генетичну ваду чи хворобу, жінка, відповідно до  польського законодавства, може перервати вагітність.

Але може статися, що діагноз виявився занадто пізно. Або ж, незалежно від терміну, жінка вирішила зберегти вагітність до кінця. В такому разі, жінці (та й усій її родині) потрібна постійна підтримка. У шпиталях, а також в деяких амбулаторіях, що працюють за договором з NFZ, можна отримати допомогу психолога.

Втім, фахову допомогу та розуміння варто шукати передусім у хоспісах, які пропонують перинатальну паліативну підтримку (тобто супровід дітей із несумісними з життям чи дуже важкими захворюваннями від діагностування в часі вагітності аж до смерті). У Кракові є три дитячі хоспіси, готові надати підтримку родинам ненароджених дітей з  важкими невиліковними захворюваннями.

Це Малопольський хоспіс для дітей, Краківський хоспіс для дітей ім. о. Йозефа Тішнера та домашній дитячий хоспіс «Alma Spei». Подаємо посилання на відповідну інформацію про перинатальну допомогу, хоча їхня діяльність цим, звісно, не обмежена – можна звернутись із дитиною будь-якого віку

Малопольський хоспіс має стаціонарне відділення, «Alma Spei» та хоспіс ім. Тішнера надають допомогу підопічним в домашніх умовах.

Хоспіси забезпечують:

  • психологічний та інформаційний супровід родин, що чекають на появу невиліковно хворої дитини на всіх етапах вагітності;
  • фахову медичну та психологічну підтримку невиліковно хворим дітям після народження (іноді це декілька годин чи днів, іноді – кілька місяців чи навіть років) та їхнім родинам;
  • підтримку родин після смерті дитини.

 

Лікарі та психологи, що працюють в хоспісах, допомагають, зокрема, підготуватись до дуже короткої зустрічі з дитиною і зберегти спогади про неї. Допомагають у спілкуванні з лікарями шпиталів, і в спілкуванні з дідусями й бабусями та здоровими братами й сестрами дитини. Допомагають мамі й тату дитини прожити і пережити втрату.  Зрозуміло, що це не “рятує” від болю. Але піклування, розуміння і необхідна підтримка – це завжди краще, ніж її відсутність.

В одній розмові мама невиліковно хворої дитини сказала, що хоспіс – це такий парашут. Якщо ти випав із літака, то падіння на землю неминуче. Але якщо над тобою розкривається парашут, то ти не розіб’єшся об землю. 

Ганна Поляк
Титульне фото: pixabay

Читайте також:

  1. Патронаж новонародженого в Польщі – що треба знати?
  2. Реєстрація новонародженого в Польщі – необхідна інформація
  3. Вагітність у Польщі: перші кроки батьків-іноземців


Zadanie publiczne jest współfinansowane ze środków Miasta Krakowa.


Коментарі