В наш час більшість цікавих звичаїв відходить у небуття. У давнину святкували Різдво трохи інакше, аніж ми зараз, a Україна та Польща багаті на традиції та обряди. Тож які різдвяні традиції всім відомі?
Україна: кутя, дідух і Коляда
6 січня, у Святвечір, сім’я збирається за столом. За традицією, на ньому повинно бути дванадцять пісних страв, а головною серед них є пшенична кутя – з горіхами, медом, маком, родзинками тощо. Починають вечерю з молитви, а першою куштують саме кутю. Вона є ритуальною стравою. Зерно символізує достаток, родючість, вічне життя. На Святвечір подають саме Багату кутю, до неї щедро додають меду та сухофруктів, на блаженне, солодке життя. «Кутя» – бо горщик з кашею стояв «на покуті», на столі під найсвятішим і найпочеснішим місцем у хаті, під іконами. Звісно, в сучасній Україні, а особливо в містах, так не завще святкують, проте в селах цей обряд і досі існує.
Готують також борщ, гриби, вареники з картоплею, рибу, узвар із сухофруктів, капусту та квасолю. Вважається, що на столі повинна бути запалена свічка в пам’ять про померлих. На вечерю не прийнято запізнюватись, вона починається з появою першої зірки.
Згідно зі стародавньою традицією, на Святвечір до хати приносили Дідуха – пшеничний, житній чи вівсяний сніп. Це – дух предків, символ урожаю, оберіг. Також у давнину сіном прикрашали долівки дому, що є символом ясел. Під стіл ставили солому, по кутках його – зубчики часнику, аби не хворіти.
Вранці, 7 січня, вітаються фразою «Христос народився!», у відповідь чують «Славімо його!» В цей день люди йдуть до церкви, потім у гості, а ще вулицями ходить Коляда. Молодь заходить в кожен дім, спочатку просить дозволу заколядувати, а потім співає господарям. Традиційною є «Добрий вечір тобі, пане господарю!» Ця колядка є справжнім символом Різдва, і хоч в різних регіонах країни святкують та колядують по-різному, її, здавалося б, знають усі.
Колядників обдаровують солодощами та грошима, вони бажають господарям щастя, здоров’я, достатку. Відвідування колядників є гарною прикметою, адже чим більше їх завітало, тим багатший буде рік. 7 січня закінчується Великий піст, тож ввечері українці сідають за святковий, щедрий стіл.
Польща: облатка і додаткові прибори на столі
Вігілія – польський Святий вечір, що відзначають 24 грудня за Юліанським календарем. Звичаї цього вечору дуже подібні до українських, адже за столом також збирається родина, трапеза починається з першою зіркою – «pierwszą gwiazdką na niebie». Прийнято читати молитву і уривок з Євангелії від Луки (де описується народження Спасителя) або від Матвія.
Після молитви сім’я ділиться облаткою – тонкий, білий прісний коржик, що випікається з борошна та води, має прямокутну форму і витиснені релігійні зображення (Діва Марія з малям Ісусом, Вифлеємська зірка). Цей обряд є символом примирення, пробачення, дружби та любові. Облаткою діляться і бажають один одному добра. В цьому є молитовний підтекст, ділитись хлібом, аби не забракло «хліба нашого насущного». Традиція ділитись облаткою є дуже давньою і головною для поляків.
Вважається, що стіл має бути накритий білою скатертиною. Раніше під стіл також ставили сіно. Ще повинні бути додаткові прибори, тарілка та вільне місце за столом – для несподіваного гостя. Страв на столі також дванадцять пісних, головною є короп.
Готують його по-різному: запікають, фарширують, роблять заливне. Короп королює на різдвяному столі у Польщі. Традиція вибирати саме цю рибу на святкову вечерю з’явилась після Другої світової війни, коли Хіларі Мінц, політик та економіст, створив девіз: «Короп на кожному різдвяному столі».
Тепер ж, згідно з дослідженнями CBOS, 80% поляків хоче, аби продаж живих коропів в магазинах заборонили. В період свят у Польщі продають близько 10 мільйонів живої риби цього виду. Люди обурені, а рух протесту вже названий «Кривавими святами», бо в магазинах коропів часто продають не згідно з правилами, вода червона від крові, рибам її замало.
Окрім риби, подають також борщ із «вушками», що кардинально відрізняється від борщу українського, капусту і гриби, пироги (схожі до вареників), оселедець, маківник, компот. В різних регіонах країни меню на Святвечір виглядає інакше, багато хто не подає пісні страви, наприклад. І хоч кутя колись теж була на польському вігілійному столі, тепер мало хто про неї чув.
Після вечері співають колядки. Часто також прикрашають ялинку саме 24 грудня, а під нею ставлять подарунки для діток – їх приносить Святий Миколай, ангелики або ж «gwiazdka» – перша зірочка. А ще в Польщі часто купують додому квітку, що має назву «Різдвяна зірка».
Цікаво, що колись вважали, що луска з коропа принесе щастя, якщо носити її з собою. А ще у «вушку» (до борщу) ховали один грош – кому попадеться, той розбагатіє.
Катерина Банар
Титульне фото: Pixabay
