Taskforcome — це проєкт, у рамках якого іноземці, що живуть у Кракові, можуть отримати допомогу у створенні власного бізнесу.
Про започаткування ініціативи, перші її плоди та плани на майбутнє говоримо з головним ініціатором та координатором Taskforcome, професором доктором хабілітованим Яном Бжозовським.
Хто був ініціатором проєкту Taskforcome?
У Краківському економічному університеті ми вже кілька років досліджуємо підприємництво іммігрантів. Є мігранти, які займаються бізнесом і чудово справляються, але в якийсь момент нас почало цікавити “що з тими, кому не вдається?” Виявилося, що їх досить багато, і часто це люди, які залишені на призволяще.
У багатьох країнах є низка установ, які підтримують місцевих жителів у веденні бізнесу, але не мігрантів. У суспільстві існує думка: якщо іноземець створив власну фірму в Польщі, то він вже став на ноги і є добре інтегрованим. Нічого подібного. Дуже часто іммігрант починає бізнес не тому, що він цього хоче, а тому, що у нього немає іншої ідеї. Наприклад, він не може знайти роботу, яка б його задовольняла.
У таких ситуаціях йому потрібно якось допомогти. У результаті наших досліджень народилася ідея зробити щось більш практичне.
Тобто проєкт розпочав Економічний університет?
На етапі формулювання ідеї ми також співпрацювали з Воєводською адміністрацією. Зокрема, з Департаментом у справах іноземців та з його директором Томашем Жибулою, який також є керівником TCF HUB та директором Польсько-української господарчої палати у Кракові.
Чому ви вирішили, що такий проєкт необхідний?
Багато українців приїжджає до Польщі. Частина з них переносять сюди свій бізнес. Часто ці люди думають, що, якщо їхня компанія добре працювала в Україні, то вона також буде успішною тут. На жаль, це не завжди так. Бізнес в Україні ведеться, по-іншому, ніж у Польщі. Попри велику схожість, є і відмінності.
На чому полягає проєкт Taskforcome?
Першочерговою метою проєкту було створення певної моделі інноваційної екосистеми для підприємців. Йдеться про середовище, в якому ряд різних суб’єктів та організацій працюють разом задля спільної мети: допомогти іммігрантам, які хочуть створити комерційний бізнес або соціальне підприємство.
Крім того, хочемо надати іноземцям голос у цьому проєкті, можна сказати “empowerment”. Ми робимо на цьому великий акцент: іммігранти є як у моїй команді, так і з боку наших партнерів. Не йдеться про те, що місцеві краще знають, що потрібно іноземцям.
Як працює CSHUB?
У Економічному університеті є монгольська юрта, а при адміністрації міста КраковаーПункт обслуговування підприємців. У межах Taskforcome, у цих місцях відбуваються безплатні консультації для іноземців різними мовами, зокрема й українською. При цьому найважливіше, що люди отримують об’єктивну та контрольовану нами інформацію.
Що варто було б змінити або доопрацювати в проєкті?
Taskforcome реалізується у рамках міжнародної програми “Interreg”, у якій беруть участь й інші європейські країни. Загальний бюджет проєкту — 3 мільйони євро. Учасники платять до спільного кошика за функціонування програми, а потім отримують відшкодування. У Польщі деяким адміністраціям, щоб скористатися фінансуванням за цією формулою, треба отримати дозвіл міністерства. На мою думку, цей процес мусить бути автоматичним.
Додатково через певні бюрократичні труднощі, ймовірно, Польща отримує від цієї програми менше, ніж платить.
Ще одна проблема ー час, повернення коштів. Цей процес триває понад пів року. Для нас, як університету, це не створює великих клопотів, оскільки ми маємо великий бюджет. Проте у випадку невеликих громадських організацій таке довге очікування може бути дуже небезпечним.
Як пандемія вплинула на проєкт?
Крім консультацій, одним із запланованих елементів проєкту було створення певного простору співпраці. Ми хотіли організовувати різноманітні заходи: не лише, тренінги, але неформальні зустрічі, скажімо, турніри з більярда.
Все це неможливо було зробити через Інтернет. Шкода, адже це найцікавіша частина проєкту ー знайомство з новими людьми. Для мігрантів-підприємців важливо будувати свій соціальний капітал тобто знайомитися з новими людьми, які не належать до їхньої етнічної групи, але з якими вони можуть співпрацювати.
Які ефекти вдалося досягти завдяки проєкту?
Головний ефект — більша інтеграція середовища, яке займається питаннями мігрантів та мультикультуралізму.
У рамках проєкту різні організації співпрацювали між собою протягом трьох років. Відбувалися щомісячні зустрічі, принаймні в Інтернеті. Додатково, ми зустрічалися у менших групах з кожним із партнерів, щоб розв’язувати конкретну проблему, спланувати спільні дії. Це дозволило людям, що працюють у різних організаціях, познайомитися та нав’язати неформальні контакти.
Не буду приховувати, що в краківському середовищі на початковому етапі цього імміграційного буму виникла невелика конкуренція між організаціями. Проте зараз ми розуміємо, що це величезний простір, де кожен може знайти собі місце і водночас співпрацювати з інших.
Яка доля проєкту?
Проєкт закінчується в листопаді. Однак це не означає, що він повністю зникне.
У рамках програми “Interreg” обов’язковою умовою є те, що під час реалізації проєкту мають бути створені сталі елементи, котрі залишаться навіть після його завершення. Цим елементом є мережа організацій та органів влади, які працювали над Taskforcome. Крім того, деякі навчальні матеріали, які ми підготували, будуть використовуватися у нашій педагогічній діяльності в університеті.
Які у вас та партнерів проєкту подальші плани?
Ми обов’язково будемо реалізовувати подібні проєкти, тому що бачимо таку потребу. Однак у майбутньому хотіли б співпрацювати з дещо меншою групою бенефіціарів. Думаємо над такою формою роботи: ми куруємо бізнес від самої ідеї до фактичного запуску фірми.
Taskforcome приніс нам величезне задоволення, особливо праця з іммігрантами. Багато років ми досліджували це питання з наукової точки зору, а тут з’явилася можливість реальної допомоги людям.
Актуальну інформацію про проєкт Taskforcome можна знайти на сторінці проєкту в соціальних мережах.
Читайте також: Пункт Обслуговування Підприємця у Кракові: з якими справами можна звертатись українцям?
Безплатні бізнес-консультації в монгольській юрті при Економічному університеті Кракова
Соціальне підприємство в Польщі ー як його створити іноземцеві?
Текст і фото: Христя Гарбіч