Протягом 40 років у прикарпатській частині Малопольського воєводства працює унікальна культурна установа — Музей «Садиби Карвацянів та Гладишів». Тут зібрані історичні, етнографічні, художні та архітектурні експонати регіону.
Про історію створення філій, лемківські традиції та унікальні анонси експозиції сучасного мистецтва розповідає для UAinKrakow.pl директорка музею Катажина Шепєнець.
Хто такі Карвацяни та Гладиші: історія походження назви
Родина Карвацянів були засновниками міста Ґорлиці. Існує гіпотеза, що вони були вихідцями з територій, що зараз входять у склад сучасної Франції. Достеменно відомо, що вони володіли копальнями срібла в околицях Кракова та пивоварнею, а також торгували угорським вином. Торговий шлях цього напою пролягав через Ґорліце, що робило це місце ідеальним для заснування родинного маєтку.
Родина Гладишів — шляхетна польська родина, яка володіла великою кількістю маєтків в околицях Ґорлиць. Саме вони привезли на ці терени русинів та лемків. Це було пов’язано з тим, що гірська місцевість була важкою для життя, тому тут могли жити лише люди, які вже мали досвід роботи в таких умовах.
Про філії музею та актуальні експозиції
Садиба Карвацянів
Найстаршу частину садиби збудували ще у 15 столітті. У 1915 році садиба згоріла під час бомбардувань, а у 1928 її стіни почали розбирати для відбудови навколишніх господарств. Відновити об’єкт вдалося лише у 80-90 роках минулого року. З того часу там розташовується галерея сучасного мистецтва, де можна побачити різноманітні роботи у стилі живопису, графіки, акварелі, а також скульптури та художні інсталяції.
«На ювілейній виставці представлені роботи художників, які виставляли свої роботи в музеї протягом останніх 40 років. Частину подарували друзі художника, колишнього директора музею Здзіслава Тола, а також викладачі Академії мистецтв з різних міст Польщі, зокрема Кракова та Варшави. Є й твори авторів Горлицького краю», — розповідає Катажина Шепєнець та додає:
«Через сучасне мистецтво ми намагаємось висвітлити певні соціальні проблеми та спонукати відвідувачів до рефлексії».
Конференційно-виставковий центр «Замок в Шимбарку»
Цей оборонний замок — перлина польського ренесансу. Він увійшов до структури музею у 2007 році. Зараз відвідувачі об’єкта можуть відвідати виставку присвячену одягу часу ренесансу, а також історії родин, яким належала будівля. Поруч можна побачити дерев’яний дім, де представлена виставка про придворне життя власників маєтку Шимбарків.
«Нещодавно музей отримав у депозит велику колекцію робіт Теодора Аксентовича — художника вірменського походження, одного з головних представників молодого польського живопису. Найближчим часом ми оголосимо дату відкриття цієї виставки», — каже Катажина Шепєнець.
Музей погурянськго села просто неба імені професора Романа Райнфуса
Та філія музею просто неба займає близько 2 га, на яких розташовано 15 оригінальних будівель побужан — етнографічної групи регіону. Тут демонструються традиційні елементи побутового життя: народний одяг та ремесла. Крім того, відвідувачі цієї частини музею можуть дізнатися більше про історію Гурлицької битви — найбільшої оборонної операції Першої світової війни.
Наймолодша філія музею — «Мазярська загрода» у Лосє
Ця частина музею повністю присвячена лемківській культурі та унікальній, у світовому масштабі, мандрівній торгівлі. Мешканці села Лосі торгували маззю (олією) та дьогтем, сягаючи найвіддаленіших куточків Європи, тому цей край був одним із найбагатших на горлицьких землях.
«Цікаво те, що у Лосє, жінки завжди були дуже багато вдягнуті. Їхні характерні костюми можна побачити під час подій у нашому музеї. Крім того, залишилося багато православних церков, а в селі Бартне можна відвідати й греко-католицьку церкву, яка незабаром разом із реконструйованим комплексом парафії стане п’ятою філією музею.», — розповідає директорка музею.
Події у музеї
У музеї регулярно проходять лекції та майстер-класи. Найбільш популярні серед відвідувачів є майстер-класи у замку в Шимбарку. Там школярі можуть навчитись традиційного рукоділля. Ціль цих зустрічей — оживити втрачені та забуті ремесла та прищепити любов до них у дітей.
Ще одним напрямком діяльності установи є проведення фестивалів та концерти для яких запрошують артистів як з Польщі, так і з Італії, Іспанії, США. У рамках фестивалю “Еманаціє” також співпрацюють з Європейським центром музики ім.Кшиштофа Пенедерцького.
Традиційною щорічною подією є виставка робіт дітей та молоді початкових шкіл «Мажана Малопольська» / «Małopolska Marzanna», де представлені великі ляльки зроблені вручну. Іншою важливою літньою подією є «Вінки Малопольські» / «Wianki Małopolskie», під час якої молоді люди виступають у традиційних костюмах, стрибають через багаття, плетуть вінки та пускають їх у річку.
Про допомогу Україні
Найбільшу кількість подій на підтримку України у музеї проводили у 2022 році, зокрема, цикл музичних, художніх та етнографічних майстер-класів для дітей та молоді. Підтримували також українських артистів: проводили виступи та інтеграційні концерти.
У 2023 році музей зосередився на освітніх заходах для дітей з України та Польщі. Для дітей з Горлицького повіту вхід до музею символічний – 1 злотий на весь тиждень, а для інших відвідувачів у вівторок вхід безплатний.
«Наша сила в багатокультурності й в тому, що ми не соромимося свого важкого минулого. Навпаки, ми часто звертаємося до нього, тому що це змішання культур є нашою відмінною рисою. Серед мешканців довоєнної Горлиці 60% були євреї, а також лемки та інші етнічні групи. Наш край завжди був домом для різних культур», — наостанок додає Катажина.
У наступному році у відділі «Замок в Шимбарку» з’явиться виставка репортажних фотографій, присвячена знищеним війною територій України. Інформація щодо виставки просто неба з’явиться на сайті музею.
Текст створено завдяки партнерській співпраці Малопольського інституту культури у Кракові та фонду «Інститут Польща-Україна» у рамках проєкту «Małopolska wielu kultur».
Читайте також: «Металевий будинок» на березі Вісли: як і для чого працює Cricoteka
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анастасія Олексюк
Фото надала Катажина Шепєнець
з фотоархіву музею