Владиславові 23 роки, з Івано-Франківська приїхав до Кракова на навчання 6 років тому. Це повністю змінило життя і принесло несподіваний досвід. Не буде великим перебільшенням сказати, що однією рукою він може врятувати людину на воді, а другою – скласти фінансовий звіт.
Як ти опинився тут?
Якщо починати аж з самого початку, то я планував стати лікарем. Я збирався вступити у медичний, готувався до ЗНО з хімії і біології, але в якийсь момент дізнався про можливість вступити до краківського навчального закладу. Хоча і за зовсім іншою спеціальністю – економіка. Ще підлітком я вже бував тут під час туристичного туру Будапешт-Прага-Краків, Краків мені тоді дуже сподобався. Тому цю можливість я серйозно розглядав. Краків – місто своєрідне і цікаве, але також студентське, тому я вирішив, що для студентського старту це класний варіант.
Отже ти вступив на економічний і попрощався з мрією лікувати людей?
Економіка зайняла увесь мій час, хоча я продовжую цікавитися медичним напрямком. Проглядаю телеграм-канали, де лікарі діляться своїм досвідом, багато читаю. Я хотів стати хірургом і розумію, що в Україні тільки навчання зайняло б 8-10 років мінімум, а тут практично від самого початку можна працювати і набиратися досвіду, одночасно розвиваючи кар’єру в цьому напрямку. Отже, поки що ця мрія лежить на поличці.
Як проходило навчання економічне?
Спочатку я вступив на бакалавра, на міжнародні економічні відносини. Досить цікавий для мене напрямок. Перші два роки ми вивчали загальні поняття: трохи з менеджменту, трохи з фінансів, розвиток торгівлі. Далі був вибір спеціальності, я обрав міжнародний бізнес, його розвиток. Поки що ці знання не трапилися у нагоді, бо після другого року навчання я пішов на стажування до банку і мене поглинули фінанси. Пішло близько пів року, щоб розібратися у своїх обов’язках та у всій системі.
Чи дали ці знання розуміння фінансових процесів, які відбуваються, наприклад, в українському чи польському бізнесі?
Українському – ні, а в польських реаліях ми розбиралися часто. Наприклад, рентабельність підприємств ми вивчали на реальних прикладах із найактуальнішими даними. Було дуже цікаво. Зараз у мене організація і менеджмент, все що пов’язано із капіталом людським.
Навчаючись і працюючи одночасно, маєш ще намір на кар’єрний ріст? Це можливо?
У цій корпорації і подібних до неї дуже висока лояльність до працівників, тому з кар’єрним ростом проблем немає. Із базовими поняттями фінансів, знанням англійської та деякими потрібними програмами можна почати працювати, отримуючи досвід. І далі, використовуючи всі навички і добре виконуючи свою роботу, підніматися вище. Загалом, ринок праці в сфері фінансів широкий, великий вибір вакансій і напрямків, які можна змінювати, отримуючи нові знання. На хороших менеджерів взагалі високий попит.
Скільки мов треба знати такому менеджеру? Дві, три?
Польська і англійська. Навіть більше англійська. Більшість менеджерів в моїй фірмі польською не говорять.
Іноземці? З яких країн?
Дуже багато з Великої Британії.
Ти вже добре знаєшся на британській англійській?
Та ми ж ніби вчимо її в школах від самого початку. Більший виклик – ірландська англійська! Вона дуже специфічна. Для хорошого розуміння треба трохи часу.
Як ти вчив мови?
Перед приїздом близько пів року я вчив польську. Це дало трохи бази, але після приїзду виявилося, що писати я вмію, а от говорити було складно. Також деякі знання виявилися застарілими і так вже ніхто не говорить. Але коли знайшов роботу і почав багато спілкуватися польською, це, звичайно, підняло рівень мови.
А наскільки актуальною виявилася шкільна англійська?
Її я вчив додатково, починаючи десь із 7 класу, дякуючи мамі. Я тоді не розумів, як це важливо, здавалося, що це мені не знадобиться ніколи. Як же я помилявся. Зараз я розумію, що придалося б тоді вчитися старанніше.
Також після другого року навчання мені пощастило поїхати до Америки на літо. На початку було складно, я ніби забув як складати речення! Серед усього я ще й працював рятівником в аквапарку, особливої мовної практики там не знайдеш: ну бо коли людина тоне, а ти її рятуєш, то якось не до розмов. Але загалом кілька місяців у англомовному середовищі дуже мені допомогли – на першому інтерв’ю при прийомі на стажування одразу після повернення до Польщі.
Залишилися друзі у Штатах?
Надзвичайна історія! Познайомився там з одним хлопцем поляком, з яким дружимо і досі. Він сам із Вроцлава, якось він запросив мене в гості, це був Великдень і наступного дня його День народження. Зібралася на вечерю ціла велика родина. І от його бабця з дідом розповідали мені, як вони у шістдесятих роках подорожували машиною по Україні, були у Івано-Франківську, тоді Станіславові, і навіть проїздили моєю вулицею. Я був вражений! Дуже класно було почути цю історію!
А сам у скількох країнах встиг побувати?
26 чи 27, думаю, отримав любов до подорожей від батьків, ми багато їздили всюди. Після переїзду до Польщі я відкладав усі вільні гроші на квитки.
Останнє питання: яка твоя улюблена страва тут?
Мені дуже подобається журек. А от борщ я готую сам: він мусить бути густий і наваристий, має бути багато овочів, буряк, помідори, капуста… готую так, як навчила мене бабця. Те, що в Кракові називається українським борщем – зовсім інша страва. Ще люблю шарлотку! Здається, так смачно її готують тільки тут. Маємо з друзями традицію їздити взимку в Закопане, в гори. Чесно, навіть коли немає сил піднятися на гору, то сама думка про ту неймовірну шарлотку додає сил.
Розмовляла Ольга Коломоєць
Zadanie publiczne jest współfinansowane ze środków Miasta Krakowa.
