Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню img 9905 1024x676

Лорна живе у Польщі майже 3 роки, працює, веде блог, має майстерню, де шиє іграшки і багато подорожує. Обираючи між Львовом і Краковом обрала Краків: польську мову вчила на ходу, разом з тим викладаючи українську тут.

Що привело тебе у Краків? Як швидко далася польська мова і знайшлися друзі?

У мене не було конкретної мети переїхати до Польщі чи взагалі за кордон. Краків виявився кращим варіантом із двох. Тут уже закінчувала останній заочний курс, їздила в Україну на сесії. Польську я чудово розумію, добре говорю і пишу. В університеті мала всього пару занять з польської, тому приїхавши сюди використовувала ті слова і фрази, які запам’ятала під час попередніх приїздів до Польщі. Мову вчила буквально на ходу.

Я не можу сказати, що у мене є саме близькі друзі серед поляків, натомість є багато знайомих, з якими я спілкуюся більше або менше. Це люди дуже різного віку – від 15 і аж до 70 років. Частина з них з’явилася в моєму житті завдяки курсам, бо деякий час я викладала українську мову від інституту Сковороди. Ну і, при переїзді, виявилося, що є певна група знайомих ще із Франківська, звідки я родом, які переїхали раніше. А отже коло знайомих розросталося, як павутинка із знайомих, друзів і друзів друзів.

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню img 9886

Лорно, проведи мені екскурсію містом.

Я живу на старому Подґужі, тому для мене Краків завжди починається звідти, із затишного дому. Далі, по кладці Бернатка, через Віслу пірнаємо в гамірний Казімеж в епіцентр тусовок, руху, голосів, мов, музики і вуличної їжі. Потім, через перекопану вулицю Краківську, переходимо до Старого міста, де все попереднє змішується ще і з туристами, а ще далі, моїм звичним маршрутом на Дольні Млини (територія старої тютюнової фабрики, де в напівзруйнованих цехах розташована ціла низка популярних ресторанів і барів – ред.). Це місце є територією релаксу. Туди можна прийти з ким-завгодно і просто відпочивати. Звичайно, в Кракові є і інші маршрути, це ж залежить, з ким іти. Комусь неодмінно треба костели і замок, із поглибленою розповіддю про історичні постаті і їхні ключові діяння, іншим достатньо ключових туристичних точок, а далі живе спілкування. Доволі часто доводиться гуглити на ходу історичні факти чи місцеві легенди і традиції, я ж жива людина і не можу все знати. Виходить, що постійно сама дізнаюся щось нове. От нещодавно гуглила, чому у вертепі, який я зустріла в одному із торгівельних центрів, чорт постійно кричав. Бозна-чого він верещить, я ж із України, у нас чорти не кричать, сміється.

З чим найперше асоціюється Краків? 

З голубами, – одразу відповідає Лорна.

Для мене він дуже різний, все залежить від пори року, від певних життєвих ситуацій. Як виходжу зі своїми знайомими зїсти обважанок на Ринку то це вже один окремий Краків. Враження від міста нашаровуються одне на одне, всі люди і події складаються в одну спіраль, в якій міцно перетинається і щось суто українське, і щось суто польське, а згори стоїть Маріацький костел.

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню img 9903 1

Що з суто польського влилося до твого життя і стало нормою, а чого ти точно не будеш робити?

Ніколи не їстиму бігос! знову сміється Лорна. 

Але це не тому, що він поганий, а тому що там цибуля, на яку в мене алергія. Мої польські друзі дарують одне одному подарунки 6-го грудня, але до мене Миколай приходить 19-го грудня і відповідно я друзям подарунки дарую теж 19-го. З того, що я помітила, знайомі поляки не мають звички пити алкоголь і разом з тим їсти. Більше пити і говорити, підтримую це. Хоча я алкоголь не вживаю, на спілкуванні це не позначається. А от звичні сухарики доводиться собі привозити з України.

Щось ще привозиш з України?

Деякі цукерки. А ще бракує якоїсь сушеної риби чи копченої скумбрії. О, і морської капусти!

 

Які страви мусять обовязково бути на святковому столі?

Суто традиційні гуцульські страви. Навіть якщо я не всі люблю чи їстиму мусять бути. Кутя, риба… жодної смаженої бульби! Радянські страви не люблю і не готую, це як шкарпетки під сандалі.

А вареники?

Вареники так!

А як щодо польської кухні?

Мені дуже подобається польська випічка: штруделі, кекси, пляцки. Я знаю, в якому магазині зранку можна купити булочки з сиром і абрикосами. Вони дуже смачні, коли свіжі, їх швидко розбирають.

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню img 9883

Що ще додала Польща в твоє життя?

Поляки подорожують дуже багато, набагато більше, ніж українці. Ну, але це повязано із кордонами і візами, звичайно. Я ж спочатку багато подорожувала Україною, потім як тільки зявилася можливість, іншими країнами. У скількох країнах побувала так одразу й не порахую. Знаю, як привітатися, подякувати чи щось спитати багатьма мовами. Це правила гарного тону.

Також подорожувала Польщею, це великий досвід. Кожний може знайти щось для себе. Якщо комусь треба моря то Гданськ, якщо хочеться ближче до гір Краків, якщо неодмінно треба жити у столиці то, будь ласка, Варшава, ну а гномики вони у Вроцлаві. Я люблю гори, досить великий шматок Татр я вже побачила. Подобається, що є  зручності і все продумано. Сміливо можна брати з собою навіть фен і плойку (хоча я їх і не беру)! Я би навіть свою бабусю тут могла би взяти з собою в гори. Ну, а крім того, тут це просто модно. Так само, як велосипеди, так само, як різні забіги де-завгодно. Можливо, це особливість менталітету.

Розкажи щось кумедне з життя.

Маю бомбезну історію про мову. Сталося це у чи не перший місяць життя тут. Поверталася із магазину, дивлюся, аж зібралися під під’їздом усі сусіди і щось активно обговорюють, кличуть мене. Кажуть, що третій день не можуть знайти кота, може я раптом бачила. Кажу, що ні, і йду сходами нагору, питає мене інша сусідка, про що увесь галас: «Та кіт помер», кажу. А в польській мові є два ж схожі слова: zginął i zaginąl… «Як так?,  дивується сусідка.

Та так, кажу, третій день знайти не можуть.

Як так? Хіба він не смердить?!».

Ще запам’яталося про халву. Приїздила до мене мама в лютому, пішли ми їсти морозиво. В -6 на Підгурському ринку це абсолютно нормально. Підходить до нас жіночка і питає щось. Я навіть не зрозуміла, якою мовою вона звернулася, подумала спершу, що питає, чи не змерзли і не хочемо кави. Потім зрозуміла, що вона – українка, відповіла українською, а вона: «Йой, дівчатка! Купіть халви!»… Розговорилися, запитала мене про роботу і житло це насправді звичайні і найтиповіші розмови. Звичайно, це добре, що тут завжди є у кого запитати якоїсь поради. 

От виходить, що Підгурський ринок connecting Ukrainians! З халвою чи без.

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню img 9908

Розмовляла Ольга Коломоєць

Фото:

Zadanie publiczne jest współfinansowane ze środków Miasta Krakowa.

Інтерв’ю з українкою: про відпочинок, подорожі і польську кухню 54214900 278243796406948 2094184078814216192 n

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 1

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас