Під час прогулянок затишними вулицями Кракова можна помітити красиво оздоблені камʼяниці. У більшості випадків це роботи польського архітектора Теодора Тальовського.
Портал UAinKrakow.pl розповідає про життя митця і його роботи, які прикрашають краківські вулиці й дотепер.
Хто такий Теодор Тальовський
Теодор Тальовський народився у 1857 році в польському селі Засів (зараз належить до Підкарпатського воєводства).
Згодом переїхав до Відня, де почав вивчати архітектуру під керівництвом відомого на той час професора Кароля Кьоніга.
Після двох років навчання у Відні, молодий архітектор переїхав до Львова. Місто тоді було столицею Галичини в Габсбурзькій монархії. Там хлопець вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Одним з викладачів Тальовського був Юліан Захаревич, якого часто називають легендою львівської школи архітектури.
Після закінчення Політехніки, Тальовський почав проєктувати будинки та церкви у Львові. Згодом архітектор творив на території усієї Галичини.
Молодий Тальовський приїхав до Кракова у 1881 році. Спершу він працював асистентом викладача у Промислово-технічному інституті (ul. Smoleńsk 9). Коли цей навчальний заклад закрили, то Таловський почав викладати малювання і будівництво в Краківській Промисловій школі, а через чотири роки став професором цього навчального закладу. Впродовж цього часу Тальовський встиг збудувати у Кракові 16 камʼяниць.
З 1901 року він працював у Львові, спочатку як професор кафедри рисунка, а згодом як професор кафедри композиції середньовічної архітектури Львівської політехніки. У 1906 році Тальовський важко захворів. Через чотири роки митець помер.
Похований архітектор на Раковицькому цвинтарі у Кракові, у родинній гробниці Таловських і Пашковських у секції «W» (східний ряд).
Після смерті дослідники назвали його галицьким (або польським) Гауді, порівнюючи внесок Тальовського в архітектуру Галичини і Кракова з внеском Гауді в архітектуру Іспанії.
Краків — архітектурний стиль Тальовського
Дослідники виділяють у діяльності Тальовського два періоди. Перший — у 1880-х роках, коли митець створював житлові будинки. Другий — від 1890-х, тоді серед його проєктів з’явилися сакральні будівлі (церкви і костели). Це час, коли архітектор працював по всій Галичині: від Кракова, до Тернополя.
Будівлі Тальовського відрізняються неоготичним стилем. Камʼяниці (а згодом і храми) того часу мали незвичайні фасади: часто були оздоблені цеглою і каменем різноманітних форм та фактур. Також на будинках Тальовського асиметрично розміщені вікна та двері. На стінах чи під покрівлею містяться латинські вислови, які згодом стали назвами цих будинків: «Під павуком», «Під жабою, що співає», «Festina lente» («Поспішай повільно» з латинської).
Найбільше будівель Тальовського у районі вулиць Retoryka і Smoleńsk. На ul. Retoryka варто подивитися на будинки під номерами 1, 3, 7, 9 та 15. На ul. Smoleńsk варто затриматися перед кам’яницями №18 та №20.
Кам’яниця «Під павуком» у Кракові
Цей будинок знаходиться на ul. Karmelickа 35, на розі з вулицею Batorego.
Зараз «Під павуком» – це багатоквартирний будинок. Раніше в цьому домі мешкав сам архітектор Тальовський. Камʼяниця збудована у 1889 році, згадка про це міститься вгорі, на фасаді будинку. Цифри розділені барельєфом сонця. сонце є частиною складнішої композиції — великого сонячного годинника. Він не працює, а виконує суто естетичну функцію.
Камʼяниця має три поверхи і неоднакову форму, бо під час будівництва архітектор додавав маленькі вежі і прибудови — це частина його авторського стилю. Фасад викладений червоною цеглою, а для контрасту деякі елементи виділені білою цеглою.
Якщо придивитися до будинку, то можна побачити на горищі маску з обличчям людини. Під покрівлею з лівого боку будинку є дракон і напис: «Fecit Theodorus Talowski» що означає «це зробив Теодор Тальовський». Схожі написи уважні туристи можуть побачити й на інших будівлях Кракова.
На першому поверсі є напис «Якщо Бог за нас, то хто проти нас» (такий самий на воротах до Вавеля) і крилатий сонячний диск із двома пташиними головами. На верхівці будинку видніється композиція павутини і павука, від якої й походить назва камʼяниці.
Камʼяниця «Під жабою, що співає»
Камʼяниця знаходиться на ul. Józefa Piłsudskiego 26.
Цей будинок Теодор Таловський спроєктував у 1889-1890 роках для краківського адвоката Сильвестра Ріхтера. Спочатку це був двоповерховий житловий будинок. А в міжвоєнний період на першому поверсі зробили музичну школу.
Фасад будинку прикрашений статуєю жаби з музичним інструментом в лапках, під якою розташований герб адвоката Ріхтера. Тальовський обрав «жабʼячий» мотив для цієї камʼяниці, бо поблизу протікала річка Рудава і постійно було чути квакання жаб. А ще Тальовський оздобив будинок виноградною лозою, яка плелася по стінах камʼяниці вгору.
На першому поверсі будинку є напис: «Fecit Theodorus Talowski», тобто «це зробив Теодор Тальовський».
Фасад над третім поверхом прикрашений нотами, які повторюють мелодію пісні Яна Галла «Дівчина з обличчям, як малина».
Кам’яниця «Festina lente»
Камʼяниця знаходиться на ul. Retoryka 7.
Цей будинок був особистим домом архітектора. Теодор Тальовський спроєктував його у 1887 році. Спочатку будинок мав два поверхи, а третій зʼявився у міжвоєнний період. Камʼяниця належиться до ансамблю будівель Тальовського. Поруч з нею, наприклад, камʼяниця «Під жабою, що співає» і багатьма іншими будівлями, спроєктованими цим архітектором.
На фасаді з червоно-коричневої і білої цегли є три написи. Перший — «Festina lente» У перекладі з латинської вислів означає «Поспішай повільно». Він і дав назву камʼяниці. Другий напис — «Ars longa vita brevis», що означає «Життя коротке, мистецтво вічне». Так іноді теж називають цю будівлю. І третій — авторський підпис майстра «Fecit Theodorus Talowski» — «це зробив Теодор Тальовський». На фасаді також є герб родини Тальовських.
Це лише частина архітектурних творів Теодора Тальовського, які є у Кракові. Багато з його робіт можна знайти також у Львові та інших галицьких містах і селах.
Читайте також: 7 книг, які допоможуть закохатися в Краків
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Олена Лисенко