Shopping Cart

Бізнес іноземців у Кракові: проблеми та рішення

Багато мігрантів з України відкривають у Кракові свій бізнес. На жаль, часто цей процес не є легким.  Про труднощі, з якими стикаються іноземні  підприємці, говоримо з професором  Яном Бжозовським —  координатором проєкту Taskforcome,  метою якого є допомога мігрантам у веденні бізнесу.

Зі слів координатора ініціативи,  дуже часто іноземці, котрі до них зверталися, не знали, де отримати інформацію про господарську діяльність у Польщі. 

“Іммігранти, які хотіли розпочати власний бізнес, часто були безпорадними. Найдивнішим для нас було те, що уся інформація є доступною. Наприклад, існує Пункт обслуговування підприємців,  де консультують у питаннях підприємництва. 

Парадоксально, але деякі іммігранти навіть не знають про Otwarty Kraków”, — зазначив він.

У Кракові є кілька місць, де іноземець може отримати інформацію, необхідну для життя та роботи в Польщі. Серед них: Мультикультурний центр, Департамент підприємництва та інновацій, Департамент до справ іноземців, Пункт комплексного обслуговування підприємців при Економічному університеті тощо.  Ці установи були погано пов’язані між собою. Проєкт Taskforcome створює екосистему, в якій ці установи  стали тісніше співпрацювати, що полегшило передачу інформації.

Форми ведення бізнесу та (не)знання законодавства

Ще одна проблем для мігрантів — незнання правових аспектів.  Як зазначає Ян Бжозовський, часами фірми закриваються, адже їхній власник не поновив вчасно дозвіл на проживання, через що мусив повернутися до своєї країни.

Крім того, іноземці часто не розуміють, яку форму ведення господарської діяльності обрати. 

“Існує явище, котре я  називаю “пасткою товариства”. Якщо іноземець  не є студентом, він не може вести одноосібну підприємницьку діяльність. Однак може відкрити товариство з обмеженою відповідальністю. Звичайно, це легко, адже достатньо вкласти 5000 злотих капіталу, і фірма зареєстрована. Проте, якщо іммігрант розглядає цю компанію як джерело доходу для утримання своєї сім’ї та закорінення у Польщі, це може бути дуже великою проблемою”, ー пояснює Ян Бжозовський.

Якщо ви працюєте повний робочий день і паралельно займаєтеся  бізнесом, товариство з обмеженою відповідальністю  —  гарне рішення. Робота дає можливість отримати дозвіл на перебування, а компанія — додатковий дохід. Однак, якщо хтось зосереджується на веденні власного бізнесу, така форма ведення діяльності може бути ризикованою. Експерт каже, що знає кілька українських компаній у Кракові, котрі були зареєстровані як ТОВ і через недостатній рівень прибутку були змушені закритися. 

“Для іноземця, котрий хоче отримати карту побиту на підставі ведення бізнесу, кращою формою діяльності є соціальне підприємництво”, — радить він. 

Національні особливості

Підкреслення етнічної приналежності власника бізнесу може бути як плюсом, так і мінусом.  Наприклад, магазини з українськими продуктами адресують свою пропозицію перед усім до мігрантів з України. Вони сумують за Батьківщиною, тому купують там товари та рекомендують іншим. 

Однак подібна стратегія може бути хибною. Ян Бжозовський розповідає про власницю салону краси та перукарні, яка надавала високоякісні, послуги і хотіла, щоб ними  користувалися польські жінки із середнього класу, але серед її клієнток салоні переважали іммігрантки зі сходу. Отож, довелося встановити ціни нижчі, ніж ті, що вона хотіла. Як виявилося, більшість працівниць фірми походили з України. Власниця надавала їм перевагу, адже вони гарно працюють. Вона не врахувала, що у сфері послуг важливий словесний  контакт з клієнтом, а не всі з дівчат володіли польською на достатньому рівні.

На щастя, експерт знає і позитивні приклади. Ділиться історіює успішної піцерії, засновник якої — українець. Тут телефонні замовлення приймає  поляк, тому клієнти не знають про походження власника. Воно приховано не через сором, а тому, що компанія хоче бути відомою як добра піцерія, а не як українська піцерія. Це дозволяє конкурувати з  польськими чи іноземними компаніями. 

 

Читайте також: Taskforcome ー проєкт, який створює інноваційну екосистему для підприємців у Кракові

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.

 

Христя Гарбіч

Титульне фото: ілюстрація, unsplash

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.