У середу, 27 вересня, проведуть у Польщі проведуть заходи, пов’язані з Днем Польської підпільної держави.
Про історію свята та заплановані в Кракові урочистості розповідає UAinKrakow.pl.
Служба перемозі Польщі
Дату 27 вересня вибрали невипадково, адже саме в цей день у 1939 році створили таємну організацію під назвою Служба перемозі Польщі (пол. Służba Zwycięstwu Polski) у Варшаві. З цієї структури розпочалося створення та розростання мережі Польської підпільної держави. Її очолив генерал Міхал Токажевський-Карашевич.
Служба перемозі Польщі впродовж війни зазнавала перетворень та змінювала назву:
- з 1940 року – Союз збройної боротьби;
- з 1942 р. – Армія Крайова.
Вона була збройною силою Польської підпільної держави, яка підпорядковувалася уряду в еміграції. Станом на 1944 рік в її особовому складі було близько 380 тисяч осіб.
Одним із досягнень в роки Другої світової війни було Варшавське повстання, яке розпочалося 1 серпня 1944 року в рамках акції «Буря».
Формування проіснувало до 19 січня 1945 року, поки комуністичний уряд Польської республіки не оголосив про його розпуск.
Польська підпільна держава
Польська підпільна держава (пол. Polskie Państwo Podziemne) – це об’єднання державних інституцій, які діяли в підпіллі на території Польщі із вересня 1939 до липня 1945 року. Вона підпорядковувалася Польському уряду в еміграції в Лондоні. У столиці Великобританії перебували президент, уряд та головнокомандувач.
У структурі Польської підпільної держави діяли суди, законодавча і виконавча влада, освітні заклади та засоби масової інформації.
Впродовж Другої світової війни змінювалася назва польського Підпільного парламенту:
- 1940-1943 роки – Політичний комітет порозуміння;
- 1943-1944 роки – Вітчизняна політична рада;
- 1944-кінець війни – Рада національної єдності.
Головні центри ухвалення рішень Польської підпільної держави розташовувались у трьох містах тогочасної Другої Речі Посполитої – Варшаві, Познані та Львові.
Справжнім досягненням держави в підпіллі було те, що їй вдалося забезпечити в роки війни навчальний процес. Працювали вищі навчальні заклади й таємного навчання всіх рівнів середньої школи.
Процес шістнадцяти в Москві
Доля керівників Польської підпільної держави була трагічною. Їх арештували органи НКВС, ув’язнених тримали в повній ізоляції. Керівників не катували, а викликали на кількагодинні нічні допити. Деяких допитували по 120-140 разів.
Радянська влада звинуватила їх у діяльності проти Червоної армії й Радянського Союзу.
18 червня 1945 року у Москві розпочався суд над 16 керівниками польського підпілля. Серед них були такі важливі для історії Польщі постаті:
- останній командувач Армії крайової генерал Леопольд Окуліцький;
- віцепрем’єр і делегат екзильного уряду в Польщі Ян Станіслав Янковський;
- голова Ради національної єдності Казімеж Пужак.
Процес шістнадцяти тривав три дні. Після його завершення засуджені отримали вироки від 4 місяців до 10 років. Трьох осіб виправдали. Деякі керівники Польської підпільної держави загинули в стінах радянських тюрем.
Заходи, заплановані в Кракові на 27 вересня
Під час заходів відбудеться вшанування пам’яті польських військових і цивільних осіб, які створювали секретні структури Польської підпільної держави в роки Другої світової війни.
11:00 – святкова церемонія перед Могилою невідомого солдата за участі військових (пол. Grób Nieznanego Żołnierza) на площі Яна Матейко.
Більше про Польську підпільну державу
Дізнатися про історію та учасників Польської підпільної держави можна в Музеї Армії крайової ім. генерала Августа Еміля Фільдорфа Ніля в Кракові.
Музей Армії крайової є загальнонаціональним науково-дослідним центром, який вивчає Польську підпільну державу і її збройні сили.
Музей розташований за адресою ul. Wita Stwosza 12.
Читайте також: Дні пам’яті жертв гестапо в Кракові: історія та програма заходів.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Instytut Pamięci Narodowej