79 років тому закінчилося Варшавське повстання в Польщі

2 жовтня виповнюється рівно 79 років, як у 1944 році закінчилося Варшавське повстання в Польщі. Воно вважається головною військовою операцією в роки Другої світової війни проти Третього Рейху.

Про історію повстання розповідає UAinKrakow.pl.

Причини Варшавського повстання

Варшавське повстання розпочалося 1 серпня 1944 року в рамках акції «Буря». 

Час для початку повстання був вибраний невипадково, адже напередодні розпочалася висадка союзників у Нормандії та радянські війська перейшли в наступ. Німецька армія почала відходити на Захід.  

Не зважаючи на те, що влада у Варшаві була в руках німців, у вигнанні в Лондоні активно працював легітимний уряд Польщі на чолі зі Станіславом Миколайчиком. У його підпорядкуванні була військова організація Армія крайова із головнокомандувачем генералом Тадеушем Коморовським. 

Армія крайова мала на меті:

• звільнити Варшаву від німецьких окупантів;
• встановити свою владу в місті до підходу радянських військ до Варшави; 
• привести до влади польський уряд у вигнанні; 
• не допустити встановлення радянської влади в місті. 

Перебіг повстання 

Варшавське повстання тривало 63 дні — з 1 серпня по 2 жовтня 1944 року. В історію воно увійшло як одне з найкривавіших польських повстань.

31 липня 1944 року генерал Тадеуш Коморовський віддав наказ про початок повстання в столиці Польщі. Керівником військової операції був полковник Антоні Хрущель. Тоді участь у повстанні взяли близько 23 тисяч воїнів. Не всіх з них мали в руках зброю.

Перші дні повстання були успішними. Повстанці взяли під свій контроль стратегічні об’єкти Варшави, також їм вдалося звільнити 383 в’язнів табору Генсіувка. Багато з них долучилися до Армії крайової. Кількість учасників повстання зростала. 

5 серпня німецькі війська здійснили контрнаступ, використавши танки, важку артилерію та ударну авіацію. З цього дня й до 14 вересня німці намагалися придушити повстання й польські воїни втратили свої початкові позиції та контролювали лише частину центра міста. Саме тоді німці ініціювали переговори. 

7 вересня уряд Польщі вирішив припинити боротьбу й капітулювати. 24 вересня німецькі війська атакували райони Варшави, де ще залишалися повстанці. Тривала запекла боротьба.

1 жовтня генерал Тадеуш Коморовський наказав припинити вогонь, а вже наступного дня підписав остаточний документ про капітуляцію.

Через три дні повстанці колонами почали залишати Варшаву. Повстання було придушено остаточно. 

Наслідки та результати повстання

Результати Варшавського повстання:

• Варшава була вщент зруйнована;
• повстання стало найбільшою битвою польського війська в роки Другої світової війни; 
• загинули 150 тисяч цивільного населення та понад 10 тисяч повстанців;
• близько 520 тисяч мешканців Варшави стали вигнанцями;
• 7 тисяч повстанців зникли безвісти, а 17 тисяч потрапили в полон.

Варшавське повстання для наступних поколінь стало справжнім прикладом відважності, патріотизму в боротьбі за незалежність Польщі, не зважаючи на те, що воно не досягло своєї початкової мети.

Для багатьох поляків Варшавське повстання є головною подією Другої світової війни.

Більше про Варшавське повстання

Дізнатися про історію та учасників можна в Музеї Варшавського повстання в Польщі. 

Приміщення музею знаходиться на території Парку Свободи, де була зведена Стіна пам’яті. На ній можна побачити 11 тисяч прізвищ повстанців, які загинули у серпні та вересні 1944 року. 

У 2021 році в Музеї Варшавського повстання був започаткований проєкт під назвою «Коріння пам’яті». Ініціатори проєкту хочуть зібрати якнайбільше інформації, про всіх, хто брав участь у повстанні. Усі охочі можуть долучитись до проєкту через спеціальну анкету, яку можна заповнити онлайн.

Велика кількість історичних матеріалів, присвячених Варшавському повстанню, знаходиться в польському онлайн архіві «Szukaj w archiwach». 

За посиланням можна відшукати фотографії та документи, які розповідають про перебіг Варшавського повстання. 

Читайте також: День національного Сілезького повстання: історія нового державного свята в Польщі   

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко

                                 Титульне фото: Pexels