Площа Героїв Гетто – одне з найвідоміших місць на туристичній мапі Кракова. В 2005 році тут встановили пам’ятник, що нагадує кожному про трагічні події Другої світової війни. Ця площа теж має свою історію, і розпочалася вона задовго до утворення гетто.
«Вільне Королівське місто Подґуже»
Подґуже – відомий район Кракова, місце, де в часи Другої світової знаходилось Краківське гетто. Проте тільки в 1915 році воно стало дільницею Кракова. З 1784 року це було окреме місто зі своїми правами, гербом та Ринковою площею.
Колись тут був ярмарок, де торгували свійськими тваринами, пізніше – завод з переробки цикорію, в одному з будинків також була майстерня стельмаха. Та місто розбудовували, поступово там з’являлись магазини й різні заклади, площа отримала назву «Малий Ринок», а в 1909 Йозеф Панкевіч відкрив там власну аптеку.
Місто все будували й розширювали, з’являлися нові вулиці, житлові будинки, крамниці. 17 січня 1917 року було вирішено перейменували «Малий Ринок» на площу Згоди. Чому саме така назва? Це свідчило про порозуміння у возз’єднанні двох міст – Подґуже й Кракова. Варто зазначити, що деякий час до війни в цьому місці функціонував автовокзал «Карпати».
Місце, де вирішувались долі
В 1941 році, коли було утворене Краківського гетто, на площі Згоди знаходився центральний його пункт – відділення «Синьої поліції» – підрозділу польської поліції на окупованій німцями території, а також мур гетто, що своїм виглядом нагадував мацеву – єврейський надгробок. Трохи далі була розташована в’їзна брама до гетто, напис на якій інформував про те, що дана частина міста – єврейський житловий район, вхід до якого можливий тільки за перепустками.
Площа Згоди стала місцем концентрації євреїв – саме звідти їх вивозили до таборів смерті, там також забирали їх речі.
4 червня 1942 року на цьому місці відбулася перша жорстока селекція в Краківському гетто, під час якої було розстріляно щонайменше 111 осіб.
Пусті стільці для мешканців гетто
Після війни площа отримала теперішню назву, пізніше її почали перебудовувати, а в 2005 році відбулась остаточна модернізація. Пам’ятник встановили дуже незвичний, однак символічний – 33 металевих та 37 дерев’яних стільців (інсталяція Пьотра Левіцького та Казимира Латака). Архітектори розповідали, що на створення саме такого пам’ятника їх надихнула книга Тадеуша Панкевіча «Аптека в краківському гетто». В ній було описано, як меблі та майно приречених на смерть мешканців гетто просто з квартир викидали на вулицю.
Саме тому багато стільців повернуті в бік аптеки, три – в бік вулиці Львівської, де знаходиться фрагмент муру гетто. Стільці розміщені рядами, так, як стояли тут в колонах люди, по кілька днів без їжі та води, під шаленою спекою чи холодом.
Проект двох архітекторів отримав кілька нагород: відзнаку в конкурсі «Європейська премія міського публічного простору» 2016 та золото в «Urban Quality Award 2011».
Катерина Банар
Титульне фото: Magiczny Kraków, www.kraków.pl
Projekt jest współfinansowany ze środków Programu Fundusz Inicjatyw Obywatelskich, Gminy Miejskiej Kraków i Województwa Małopolskiego.
