Рімма Тишкевич — акторка театру та кіно, яка грала у багатьох українських стрічках. Через російське повномасштабне вторгнення вона евакуювалася до Познані. Тут мисткиня продовжує займатися творчістю та популяризувати українську культуру.
Ми поспілкувалися з Ріммою Тишкевич та дізналися про її життя у Польщі, участь у виставах про війну та плани на майбутнє.
Життя до повномасштабної війни та евакуація
Рімма Тишкевич має понад 10-річний акторський досвід. Перед повномасштабним вторгненням вона працювала у Київському Вільному театрі. Крім того, мала ролі у низці серіалів: «Водна поліція», «Пес», «Новенька» тощо. 24-го лютого акторка планувала взяти участь у зйомці нового українського серіалу. Натомість у цей день вона прокинулася від вибуху ракет.
Попри небезпеку та довгі вмовляння свого чоловіка акторка спершу не хотіла виїжджати з міста. Казала, що прагне, щоб родина пройшла через ці складні часи разом. Однак прагнення захистити двох синів переважило і жінка разом з ними вирішила їхати до Польщі.
У черзі на польсько-українському кордоні Рімма разом з сім’єю провели понад 10 годин.
«Черга підійшла до нас. Я повернулась, а за сіткою стояли наші чоловіки і дивилися нам услід. Ми знали, що вони залишилися, щоб захищати країну. І не знали, коли ми побачимось наступного разу», — згадує акторка той день.
Перші кроки у Познані та суспільна діяльність
Як тільки Рімма приїхала до Познані, вона почала активно займатися волонтерською діяльністю. Зокрема, вела новини міста українською мовою на ютуб-каналі. Польські колеги хвалили Рімму та казали, що у неї дуже професійно це виходить. Однак акторка шукала інші можливості, які б дозволили їй не лише займатися творчістю, а й заробляти кошти, щоб утримувати себе та дітей.
Так, народилася ідея заснування фонду «Арткластер». До створення організації, окрім Рімми, долучилися також дві інші біженки з України Анастасія Івасьова — музикантка та вокалістка та Ніна Бурневіч — київська художниця. Відкриття фонду дозволило популяризувати українську культуру за кордоном, а також писати гранти та отримувати фінансування на власні ініціативи.
Першим їхнім проєктом був театральний перформанс «Страхи жінок», прем’єра якої відбулася у червні 2022. Крім того, вже два роки поспіль фонд проводить «Тиждень українського мистецтва у Познані». У програмі заходу були виставки професійних митців та дитячих малюнків, театральні спектаклі, поетичні вечори, концерти тощо.
Розповідати про війну через мистецтво
У Польщі Рімма продовжує займатися акторством. Проте зараз грає переважно у виставах та фільмах про війну в Україні.
«Це нелегко. Нормальні люди хочуть забути ці емоції якнайшвидше, але не митцi», — розповідає акторка про свої переживання на сцені.
Восени 2022 Рімма взяла участь у резиденції від Театрального Інституту ім. Збігнева Рашевського, яка проходила у Познані. Згодом, Рімма отримала роль у документальному спектаклі «Вправи з дипломатії», який розповідає про боротьбу з російською окупацією. Це був перший спектакль акторки, де вона грала польською мовою. Вистава вийшла у фінал 29 Загальнопольського конкурсу сучасного театрального мистецтва.
Пізніше акторка стала резиденткою Гротовського Інституту у Вроцлаві. Тут вона долучилася до створення польсько-української вистави «Genesis- Генезис».
Нещодавно Рімма Тишкевич взяла участь у зйомках художнього повнометражного фільму «Бука» режисера Мачея Слесіцького. Його прем’єра відбудеться у 2024 році.
У стрічці вона грає жінку, яка бачить на власні очі, як російські окупанти гвалтують її доньку. Акторка каже, що після роботи над фільмом їй довго доводилось збиратися думками. Однак наголошує, що такі стрічки важливі, щоб привертати увагу до російських злочинів та війни в Україні.
«Найменше, що я можу зробити для цих понівечених жінок, це їх зіграти», — додає мисткиня.
Плани на майбутнє та польсько-українська співпраця
Рімма Тишкевич каже, що у Польщі вона здобула цінний досвід. Коментуючи свої досягнення у новій країні, каже:
«Чи могла я таке уявити, коли заливалася сльозами в тій черзі на кордоні? Звісно, ні».
Акторка переконана, що у майбутньому Польща і Україна будуть мати тісні культурні зв’язки. Наприклад, вона мріє, щоб в українській столиці показали виставу «Вправи з дипломатії», бо, за її словами, «такого київська театральна сцена ще не бачила». Крім того, планує й надалі брати участь у польсько-українських мистецьких проєктах.
Однак зараз будувати плани на майбутнє мисткині не дає сувора реальність.
«Доки не перестануть літати ракети над моїм домом і не перестануть вбивати сотнями моїх співвітчизників – мені не буде комфортно», — каже акторка.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Розповідаємо першими новини для українців у Варшаві — підписуйтесь на телеграм UAinWarsaw.
Розповідаємо першими новини для українців у Познані — підписуйтесь на телеграм UAinPoznan.
Ця публікація була підготовлена за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю UAinKrakow.pl і його жодним чином не можна вважати таким, що відображає погляди UNHCR. Більше інформації про UNHCR та допомогу, доступну в Польщі: https://help.unhcr.org/poland/uk/
Текст: Марія Андрухів
Фото:надані героїнею