Кожного року кількість українських учнів та студентів у Кракові зростає. Про цифри ми згодом розповімо детальніше, а зараз просто нагадаємо, що у Кракові навчалось багато українців із дуже давніх часів. Згадаємо кількох із них, і нехай ці імена надихають вас у новому академічному році.
Мартин Русин, відомий як Marcin Król, Marcin z Żurawicy, Martins ex Rutheniæ, Martinus Polonus, Martinus Rex de Premislia (1422 – 1460) – математик, астроном та лікар, засновник кафедри астрономії Ягеллонського університету. Походив із села Журавиці, що біля Перемишля, був сином руського (українського) селянина.
1440 року вступив до Краківського університету (зараз це Ягеллонський Університет), потім вивчав медицину та астрономію в Болоньї та Падуї. Після повернення до Кракова заснував у рідному університеті кафедру астрології (тепер це кафедра астрономії UJ). Значну частину своїх статків заповів університету для допомоги здібним студентам з-під Перемишля, решту – своєму братові, який все життя жив у селі Журавиці. В частині джерел його називають видатним польським ученим, але відомо, що він завжди наголошував на своєму русинському походженні і сам себе називав «Ruthenus», а не «Rex» (королем його прозвали колеги за видатні знання з медицини).
Юрій Котермак (точніше Юрій Михайлович Донат-Котермак), відомий як Georgius Drohobicz, Jerzy Drohobycz (Kotermak) та Giorgio da Leopoli, (1450, Дрогобич — 1494, Краків) — видатний учений гуманіст епохи Відродження, професор Ягеллонського університету та ректор Болонського університету. 1468 (9?) року вступив до Ягеллонського університету, 1473 отримав ступінь магістра. Пізніше став доктором астрономії та медицини, також викладав у Болоньї і певний час був ректором Болонського університету. Він – перший український автор друкованої книжки («Прогностична оцінка поточного 1483 року» («Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III»), вийшла друком у Римі 7.02.1483 р.). Був викладачем астрономії у Миколая Коперника.
Григорій Самборчик, він же Григорій з Русі та Georgius Vigilantius (1523 — 26.02.1573) — походив з української (руської) селянської родини із Самбора, в 1551 році отримав ступінь магістра у Краківському (Ягеллонському) університеті, пізніше здобув докторський ступінь та став професором, викладав поетику, філософію та теологію. Один з найвизначніших краківських гуманістів та гарний латиномовний поет.
Якщо від часів Відродження перейти ближче до сучасності, то побачимо, що в Ягеллонському університеті (а з часом і в інших університетах, таких як Краківська політехніка) навчаються вже сотні українців, переважна більшість яких вивчає медицину. Один з таких студентів-медиків уславився зовсім не на медичних теренах.
Василь Стефаник (14.05.1871, Русів – 7.12.1936) — один з найвидатніших українських письменників, а також громадський діяч і політик, що відстоював інтереси України в Австрійському парламенті. У 1892 – 1900 рр. він вивчав медицину у Краківському університеті. Навчальний заклад він зрештою покинув, оскільки літературна і громадська праця виявилась для нього більш важливою і привабливою, але перебування в стінах UJ проклало шлях до знайомства з колами місцевих інтелектуалів, які він підтримував усе життя.
Це лише кілька імен із великої когорти, але вони справді славні. Нехай же пам’ять про них допомагає маленьким і великим учням, а також студентам почуватись у славному Кракові впевненіше. Гарного навчання 🙂
Ганна Поляк
Фото: UAinKrakow.pl