Юлія Бережко-Камінська — українська поетка та культурна менеджерка, яка через війну виїхала з Бучі до Кракова. Попри евакуацію вона продовжила займатися творчістю й організовувати мистецькі активності у новому для себе місті.
UAinKrakow.pl поспілкувалися з Юлією Бережко-Камінською та дізналися про її ініціативи та як повномасштабна війна змінила її життя.
Життя до повномасштабного вторгнення та евакуація з Бучі
Юлія Бережко-Камінська за фахом журналістка і редакторка. Працює секретарем Національної спілки письменників України по роботі з молодими авторами. Пише вірші, має 8 виданих поетичних збірок і понад 70 книжок, написаних у співавторстві.
Народилася в Чорнобаївці на Херсонщині, але останні 12 років живе у Бучі. Там її з двома дітьми застало повномасштабне вторгнення.
«Ми прожили в підвалі два тижні. На сусідніх вулицях велися бої. Місто було перекрите, а мости підірвані. Нам вдалося вирватися звідти в ті із кількох днів, коли дали “зелений коридор”. Більше можливості виїхати з Бучі під час окупації не було», — каже Юлія.
У той час поетка вела кілька видавничих проєктів. Щойно започаткувала з командою літературну премію за дебютну книжку. За два дні до повномасштабного вторгнення віддала до друку власну збірку «Гравітація слова».
Спочатку мисткиня разом дітьми приїхала до Чернівців. Попри недовгий час перебування у місті письменниця разом із бардом Олександром Мадеєм встигла організувати тут поетичний вечір, на який прийшли люди з багатьох регіонів України, котрі також евакуювалися до Чернівців. Згодом Юлію запросили до Кракова.
«Коли я виїхала з Бучі, то не знала, куди рухатись далі. Все швидко змінювалося, місця для біженців заселяли. Я спитала у фейсбуці своїх друзів, де можна зупинитися. Мені посипалися пропозиції з 20 країн. Серед них було запрошення з Кракова. І я відчула серцем, що маю їхати туди», — згадує поетеса.
Переїзд до Кракова та нові культурні проєкти
У Кракові Юлію з дітьми прийняла родина відомих музикантів: піаніста Кевіна Кеннера та скрипальки Катажини Чєшлік. Вони дозволили жити у своїй квартирі в центрі Кракова, біля Плантів.
«Ми з дітьми близько року самі жили у великій квартирі з роялями. Я досі вражена тим теплим прийомом, тим, як люди відчинили нам свою оселю, хоча не знали й не бачили нас, бо живуть у США. Не взяли ні копійки, а турбувалися про нас та підтримували всім, чим могли», — каже поетка.
Юлія зізнається, що на початку мала труднощі з оформленням PESEL та соціальної допомоги. Не дивлячися на це, вона одразу почала реалізовувати власні творчі проєкти.
На Польському радіо вела програми про українську культуру «Краківські гості» та «ДієСлово». Загалом, Юлія записала близько 50 випусків.
Разом із краківським відділенням Польської спілки письменників мисткиня провела понад 25 зустрічей із українськими письменниками, перекладачами, режисерами та журналістами.
«До нас приходили українці і поляки. Ці вечори були дуже насичені й цікаві», — згадує Юлія.
У рамках Міжнародного фестивалю поезії Юлія координувала проєкт “Європейська родина” — літературні читання польською і українською мовами.
«У перші тижні, коли я приїхала, то думала, чим можу бути корисною українському народові. Адже не воюю, не лікую, тому вирішила, що буду популяризувати українську культуру закордоном», — розповідає Юлія Бережко-Камінська про свою мотивацію.
Мисткиня також проводила збори польських та українських книг. Спочатку спільно з Національною спілкою письменників України вона організувала збір для Воєводської публічної бібліотеки у Кракові. У рамках акції українські автори та видавництва пожертвували 700 книг: це була класична і сучасна література.
Потім поетка провела ще один збір, але на цей раз уже польських книжок. Із Кракова до бібліотеки ім. Лесі Українки відправили 20 коробок польських творів. Метою акції було задовольнити культурні потреби польської меншини у Києві.
За останній рік Юлія Бережко-Камінська брала участь у численних міжнародних фестивалях, стала однією з героїнь виставки фотопортретів українців та фільму від Інституту літератури, а також дала численні інтерв’ю ЗМІ з України, Польщі, Великобританії, Німеччини тощо.
Крім того, українська письменниця зробила справжній тур Європою, під час якого презентувала свою книгу, читала вірші та розповідала про Україну. Вона представила свою творчість у Відні, Парижі, Празі та інших містах.
Підсумовуючи свої творчі проєкти, мисткиня каже:
«Всюди, де була, я знаходила розуміння і підтримку поляків. Люди показували свою глибоку обізнаність у тому, що відбувається в Україні та співпереживання».
Український салон у Кракові
У Кракові Юлії Бережко-Камінській вдалося знайти українців, які також займаються творчістю. Вже у квітні минулого року вона створила чат у фейсбуці для переселенців, які мешкають у Кракові та пишуть прозу або поезію.
«Тоді згуртувалися українці, які опинились у Кракові і ми почали спільно проводити різні заходи. У цей момент ми зрозуміли, що маємо триматися разом», — додає поетка.
Невдовзі у квартирі Кевіна Кеннера та Катажини Чєшлік мисткиня організувала український салон. Там збиралися митці, слухали музику, спілкувалися й обмінювалися думками. Приходили як українці, так і поляки.
«Це були зустрічі, які допомагали нам воскресати. Наш дім між собою називали мистецьким реабілітаційним центром», — згадує Юлія.
«Я побачила, як поляки ставляться до своєї спадщини, як вони цінують своє, як люблять. Це мене надихнуло на створення багатьох проєктів. Усе, що роблять поляки, відбувається польською мовою. Все робиться для того, щоб популяризувати своє і робити це грамотно і зі смаком. Ми до цього лише рухаємося зараз. Я сподіваюсь, що події, які нині відбуваються в Україні, допоможуть українцям усвідомити себе, свою ідентичність і не соромитись українства», — ділиться думками мисткиня.
Творчість у часи війни
Окрім координації акцій та заходів, Юлія знаходила час і на власну творчість, а також на нові мистецькі колаборації. У цьому їй допомогли дві літературні резиденції, учасницею яких вона стала.
Першу організував Інститут літератури у Кракові. На цій резиденції письменниця провела 8 місяців. Вона модерувала Міжнародний конкурс документалістики для українців, на який наші співвітчизники подавали свої твори, що описують власний досвід війни, евакуації та допомоги від поляків. Незабаром вийде книга цих історій, яку презентуватимуть і в Польщі, і в Україні.
Друга резиденція проходила у горах Карконошах за сприйняття родини художників.
«Ця родина надавала можливість українцям пожити в їхньому мистецькому будинку в горах. Вони нами опікувалися, організовували екскурсії, зробили творчий вечір у бібліотеці в містечку неподалік. І надали нам можливість трішки відпочити. Але я активно працювала над книжкою документалістики “Україна: пекельний 22-й”», — розповідає Юлія.
Ще один новий творчий проєкт народився завдяки співпраці Юлії Бережко-Камінської та піаніста Кевіна Кеннера. Йдеться про концертну програму, у рамках якої музикант виконував твори відомих українських композиторів Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського та інших, а письменниця читала свої вірші зі збірки «Гравітація слова» та цикл нових поезій воєнної тематики.
Кульмінацією проєкту став їхній спільний концерт у Королівському замку у Варшаві. До дійства також доєдналася відома українська оперна співачка Ольга Пасічник.
«Кевін Кеннер — один із найзнаковіших у світі піаністів 21-го століття, який збирає тисячі слухачів, зараз відкриває для себе українську культуру, популяризує її і виступає в українській вишиванці. А незабаром — навесні 2024 року — приїде з благодійним концертом до України, над чим ми зараз працюємо спільно з Національною філармонією», — говорить Юлія.
Нещодавно письменниця підготувала до друку антологію воєнної поезії «Римова. Війна», до якої увійшли твори 90 українських авторів, і активно працює над нон-фікшном про всесвітньо відомого українського академіка Віктора Глушкова.
А вже цієї осені стартує тур Юлії Бережко-Камінської Україною з презентаціями нових книжок.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Ця публікація була підготовлена за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю UAinKrakow.pl і його жодним чином не можна вважати таким, що відображає погляди UNHCR. Більше інформації про UNHCR та допомогу, доступну в Польщі: https://help.unhcr.org/poland/uk/
Текст: Олена Лисенко
Фото: з архіву Юлії Бережко-Камінської