Одним із найшвидших способів перетнути кордон ー перехід через пункт пропуску Медика-Шегині. Зазвичай люди доїжджають звідти до Львова, а потім потягами до своїх міст. Розповідаю, як ситуація там виглядала нещодавно.
З Кракова чи інших польських міст до Медики курсують автобуси, також можна вибрати потяг до Перемишля, який пливтиме колією три з лишнім години. На вокзалі вас зустрінуть маршрутки з табличкою “Медика”. Не бійтесь на них не встигнути чи не влізти ー вони курсують часто. П’ятнадцятихвилинне задоволення з вітерцем, що зриває голову, коштуватиме 5 злотих.
Недалеко від місця, де нас висадив водій, праворуч ー довжелезна черга. З цікавості і я позаглядала здалеку. Це пункт для здачі тесту на ковід (який в цьому тлумі благополучно можна підхопити). Шум, гам, зайві години та нерви. Про ціну не випитувала, але, судячи з попиту, тест можна зробити тут дешево, однак чи безпечно?
Останнім часом моїми супутниками, що повертаються додому з-за кордону через Медику є чоловіки, які працюють на будівництві чи далекобійники. У черзі переді мною до паспортного контролю стоять двоє таких.
ー Хлопці, підходимо. Що там у вас? Тест, карантин? ー питає ввічливо, але так по-коліжанськи українська прикордонниця.
ー Ну, ми тут.. тувот, ー і тицькають пом’ятим папірцем кожен.
ー Ви за кого нас тут тримаєте? ー розсерджено зиркає жінка у формі. ー Тест роблений чотири дні тому, та ще й антигенний. Повторюю, єдиний тест, який звільняє від самоізоляції ー це ПЛР- тест. Давайте сюди ваші телефони, я вам все зроблю.
ー+389..,ーпочинає перший.
ーТа в руки телефон дайте, Господи!
Я відчайдушно намагаюсь і собі встановити додаток “Дій вдома”. Ледве підключилась до одного з трьох Wi-Fi (ні один справно не працював, тож прикордонниця підозрювала мене у тому, що я пробую хитрувати) з дивними назвами і ще дивнішими паролями. У тому ж приміщенні, де відбувається перевірка документів і пахне гречкою, сидить хлопчина у скафандрі з опущеною вниз маскою ー він тут робить правильні, як зазначили держслужбовці, тести. 1200 гривень коштує воля. Однак мене зовсім не переконують запилені пробірки, як і сама обстановка, тому вирішую робити тест у Львові (щоб його здати особі, яка перетнула кордон, дається 24 години).
Ще один чоловік теж мав антигенний тест. Чую далі наступне:
ー Я водій…
ー Де ви це робили? Сховайте його і нікому не показуйте. Ви ж маєте таку чарівну картку. Вам НЕ ТРЕБА жодних тестів, бо ви водій, а “водіїв та членів екіпажів вантажних транспортних засобів та автобусів…”. Це не стосується вас.
ー Та я ж не знав. Я не перетинав так границю, ну звідки мені знати, ー метушиться чоловік, ховаючи незрозумілий тест.
Ремарка: саме для цього я це пишу, аби ви знали
На автостанції “Шегині” висить розклад Шегині-Львів ще з передковідних часів, як виявилось згодом. Стою я, ті двоє чоловіків, які в шоці від того, що їх посадили на карантин.
ー Валік, що мені робити? Та, та казала, що то не той тест. Нє, ну а що я тому поляку скажу, він буде чекати з того боку. Ти тому подзвони… він ліпше в документах розуміється, ніж я. Ну, та, та…, ー чую уривки телефонної розмови з боку, коли намагаюсь знайти якусь логіку у вивішеному розкладі на вікні каси.
ー Сідайте на Мостиський, ー кричить до мене пані, яка вибігла з тутешнього магазину та махає водієві, щоб зачекав.
ー Та дякую, мені до Львова.
ー То стій далі, ー кинула.
ー Перепрошую, а коли буде пані з каси? ー запитую.
ー Яка каса, карантин, ー зі здивуванням продавчиня.
Угу, карантин, каса зачинена, автобуси курсують.
Підходить ще один чоловік, далекобійник, котрий не робив тесту без потреби. Питає про автобус на Львів, бо звідти у нього ввечері потяг. Я поки ー єдине джерело інформації для нього. Стоїмо. Балакаємо. Емоційно розповідаю йому ситуацію, яка сталась кілька хвилин перед його приходом. Він просить мене не дивуватись.
ー Ви б зі мною до Мостиськ доїхали, а там вже що 10 хвилин автобуси на Львів їдуть. Розумієте, людей нема, то вони познімали маршрутки, хіба пару на день ходить. Ну, ви рішайте самі. Я тутво стою, ー перебиває нас водій чергової маршрутки, у яку страшно сідати.
ー Ви мені поясніть, будь ласка, де про це пише? Ось, згідно розкладу, через 5 хвилин повинен відправлятись автобус до Львова. Раджу вам повісити актуальні розклади, ー обурюючись, заходжу в транспорт. За мною мій новий товариш і дівчина з величезною валізою.
Досить швидко ми доїхали до гамірного мостиського вокзалу. Замість обіцяних 10 хвилин, виявилось, що треба чекати пів години. Охочих доїхати в керунку Львова було більше, ніж автобус міг би помістити. Пхались всі відважні. Спостерігала за цим і думала: потяг Київ-Перемишль не курсує згідно карантинних обмежень, а тут громадський транспорт забитий людьми не чув про ковід. Про пандемію нагадує лише щось, що б мало виконувати роль антисептика у мостиській маршрутці.
У Львові без клопотів можна швидко зробити ПЛР-тест (до 1000 гривень, у Польщі він обійдеться вчетверо дорожче). Лише заздалегідь перевірте, чи лабораторія, яку ви обрали має дозвіл “зняти з карантину” у разі негативного результату.
Підсумуймо:
- Перед подорожжю перечитайте актуальну інформацію на офіційних сайтах (залежно в який бік плануєте їхати).
- Зробіть скріншоти інформації про всяк випадок.
- Не слухайте сумнівних порад, а чиніть згідно закону (якщо є вимога конкретного виду тесту, то саме такий слід робити).
- Не реагуйте на хамство і не входьте у провокативні дискусії.
- Проте не мовчіть, коли зазіхають на ваші права.
- Питайте, коли щось не розумієте.
Звісно список може бути довжелезний. Найголовніше ー пильнуйте себе та свої речі.
Згідно останніх правил перетину кордону України, вакциновані особи можуть пред’явити сертифікат вакцинації проти COVID-19, що також звільняє від карантину.
https://uainkrakow.pl/kabmin-zminyv-pravyla-vizdu-do-ukrainy-detali
Безпечних вам подорожей додому!
Христя Гарбіч
Титульне фото: ілюстрація, pixabay
Читайте також: Польща приєдналася до системи європейських ковід-сертифікатів
Тексти, опубліковані у рубриці «публіцистика» є приватною думкою авторів. Хочете поділитися своїми роздумами чи виразити свою точку зору щодо певних тем на нашому порталі? Напишіть на redakcja@uainkrakow.pl.