Цьогоріч 10 вересня в Польщі вперше будуть відзначати Національний день польських дітей війни.
Про історію походження свята розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.
Історія появи Національного дня польських дітей війни
У липні 2023 Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про запровадження Національного дня польських дітей війни
«Національний день польських дітей війни був встановлений «на знак поваги до польських дітей війни, які, незважаючи на травми, пережиті ними внаслідок Другої світової війни, злочинних дій німецьких і радянських окупантів, змогли підняти нашу спільну Батьківщину з попелу і на доказ пошани і вдячності за їхні зусилля», – йдеться у законі в законі.
Однак 10 вересня не буде вихідним днем. Детальніше про те, які дні у 2023 вільні від роботи і навчання можна прочитати за посиланням.
Дату Національного дня польських дітей війни обрано невипадково. Саме 10 вересня 1943 року нацисти провели акцію масових арештів польських опозиціонерів та їхніх дітей.
Зокрема, у місцевості Мосіна Великопольського воєводства затримали 43 дитини. Пізніше їх відправили у табір примусової праці для неповнолітніх у Лодзі.
Табір примусової праці для польських дітей
Німецький табір для польських дітей у Лодзі почав працювати 1 грудня, а вже 11 грудня сюди завезли перших в’язнів. Тут утримували як немовлят, так і старших дітей до 16 років.
Частина дітей в таборі були з сімей, де батьки належали до руху опору, свідків Єгови або не могли довести, що вони поляки. Другу частину становили сироти, діти з інвалідністю та ті, які просили милостиню на вулицях.
«10 вересня 1943 року всю мою родину заарештувало гестапо і вивезло до концтаборів. Мене разом із сестрою і братом помістили в табір для польських дітей і молоді в Лодзі на вул. Пшемислова», – розповіла Яніна Байрошевська, уціліла, якій на день арешту було півтора року.
Табір був оточений високою дерев’яною огорожею зі сторожовими вежами та колючим дротом. Його територію поділили на дві частини: в одній дівчата, в другій хлопці, яких було в три рази більше.
Умови проживання дітей у Polen-Jugendverwahrlager були так само жахливі, як і в інших концтаборах.
«Квартири в таборі були досить примітивними. У великих кімнатах розміщалося по кільканадцять багатоярусних ліжок; На одному ліжку спало 2-3 людини. Умивальника не було — треба було митися у дворі під насосом. Тому що – через відсутність мила, а взимку – через холод, не всі милися, у таборі панував бруд» – зі спогадів 1946 року Марії Вишневської, якій вдалось уціліти в таборі.
В’язні часто хворіли на тиф, пневмонію, туберкульоз, коросту, цингу та запалення нирок.
Гертруда Новак (13 років) 2 квітня 1944 р. у листі до «Улюбленої Рисі», ймовірно її сестри, повідомляє їй, що: «Єжи приїхав зі шпиталю здоровим, зараз знову захворів на запалення легенів і воду в боці. Дуже переживаю, щоб йому не стало гірше».
Дітей змушували працювати щодня з самого ранку до вечора. Деякі — у майстернях, інші — на полях. Натомість харчування було дуже погане.
На сніданок давали шматок малопоживного хліба та чашку замінника кави з жолудів. На обід — юшку, приправлену лушпинням та рослинними відходами: Вечеря була така ж, як і сніданок. Частина дітей, чиї сім’ї були на волі, мали можливість отримувати посилки з їжею з дому. Однак їх часто розкрадали працівники табору.
«На роботі нас били та копали ногами. Особливо вислужився на цьому Август. Коли ми зупинилися, втомлені роботою, він казав нам: ви тифозні, дати вам газету почитати і починав бити, змушуючи працювати», – згадує Ян Кучинський, колишній в’язень табору.
Через епідемії, тілесні покарання та погане харчування багато в’язнів загинуло. Ймовірно перше це сталося 9 травня 1943 року, коли померла 13-річна дівчинка Уршула Качмарек із Познані.
Точне число дітей, яких утримували у таборі досі невідомо. Вважається, що їх було від 2 до понад 3 тисяч. Майже 200 людей загинуло.
Дітей ховали на римо-католицькому кладовищі святого Войцеха в Лодзі. Про смерть і дату похорону дитини родину часто просто не повідомляли.
Табір проіснував до 18 січня 1945 року, коли тікаючи через відкриті ворота його стіни покинули останні малі в’язні.
У 2021 році на місці концтабору відкрили Музей польських дітей – жертв тоталітаризму.
Читайте також: 84-ті роковини початку Другої світової війни: історія та урочисті заходи в Кракові
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Архів Відділення Інституту Національної Пам’яті в Лодзі