Новий законопроєкт про мобілізацію: що може змінитися для українців за кордоном

Зміст

Новий законопроєкт про мобілізацію: що може змінитися для українців за кордоном   UAinKrakow.pl

25-го грудня на сайті Верховної Ради України опублікували два законопроєкти, які змінюють правила мобілізації та посилюють відповідальність за військові порушення. Частина нововведень стосуватиметься українців, які живуть за кордоном.

UAinKrakow.pl пояснює деталі нових законопроєктів з посиланням на LB.ua та Українську правду.

Які зміни можуть очікувати на українців за кордоном?

Згідно з законопроєктом, чоловіки віком 18-60 років не матимуть змоги взаємодіяти з консульськими установами, якщо не пред’являть військово-облікові документи. Водночас консульська посадова особа перевірятиме дійсність цих документів. 

Однак ці положення не будуть застосовувати у наступних випадках:

  • оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
  • вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
  • вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
  • вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;
  • у разі загрози життю та здоров’ю громадянина.

Крім того, паспорт громадянина України та паспорт громадянина для виїзду за кордон будуть оформлювати чоловікам віком від 18 до 60 років лише за наявності військово-облікових документів.

Черги на оформлення документів

Після подання законопроєкту у соціальних мережах почали з’являтися повідомлення та відео про те, що за кордоном утворилися великі черги на оформлення українських документів.

UAinKrakow. pl перевірив цю інформацію. Станом на 28 грудня на сайті ДП «Паспортний сервіс» у Кракові немає можливості зареєструватися онлайн на оформлення паспортів через  відсутність вільних місць.

Наші журналісти також прийшли до ТЦ «Галерея Краковська», де на другому поверсі розташований «Паспортний сервіс». Біля входу у приміщення й справді можна побачити велику чергу, що розтягнулася аж до головного входу у ТЦ.

Новий законопроєкт про мобілізацію: що може змінитися для українців за кордоном

Новий законопроєкт про мобілізацію: що може змінитися для українців за кордоном

Які ще зміни передбачені?

1)Мобілізаційний вік планують знизити  з 27 до 25 років. 

2)Право на відстрочку від мобілізації та звільнення зі служби матимуть:

  • люди  з інвалідністю 1–2 груп. Зараз особи з інвалідністю 3 групи також мають таке право;
  •  батьки трьох або більше дітей;
  • один член подружжя, у якому обоє військовослужбовці й мають дитину;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • батьки неповнолітньої дитини з інвалідністю, з онкологією, ДЦП й іншими тяжкими хворобами, якщо не має інших працездатних осіб, зобов’язаних, відповідно до закону, опікуватися цими дітьми;
  • люди, які мають дружину або чоловіка/ батьків дружини або чоловіка, які мають інвалідність 1–2 груп;
  • опікуни осіб з інвалідністю 1–2 груп, яка визнана в судовому порядку недієздатною;
  • вагітні жінки й жінки в декреті;
  • чинні народні депутати Верховної Ради;
  • люди, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час АТО або відсічі збройної агресії проти України.

3)Відстрочка, але не підстава для звільнення передбачена для наступних категорій громадян :

  • здобувачі послідовної вищої освіти, яким менше 30 років;
  • усі науковці з вченими званням;
  • усі викладачі, які працюють на повну ставку.

4)Планують запровадити електронний кабінет призовника, резервіста та військовозобов’язаного. Водночас повістки зможуть надсилати за допомогою електронного кабінету або мейлу.

5)Військовозобов’язані впродовж 60 днів від початку мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження мають уточнити свої облікові дані в один із доступних способів: через центр надання адміністративних послуг,  електронний кабінет призовника, особисто в ТЦК й органах соціальної підтримки за місцем свого перебування.

6)Після отримання повістки громадянин зобов’язаний прийти в зазначене в ній місце впродовж визначеного терміну. Поважними причинами не прийти за повісткою вважатиметься хвороба, стихійне лихо чи смерть близької людини. 

7)Паперові повістки зможуть вручати за місцем проживання, у громадських місцях та на роботі.

8)Громадяни від 18 до 60 років, що перебувають на військовому обліку чи зняті з нього, повинні будуть носити з собою військово-обліковий документ. 

9)Скасують категорію «обмежено придатний». Громадяни, яким раніше надали такий статус, повинні будуть пройти повторне медичне обстеження протягом пів року.

10)Мають запровадити базову загальновійськову підготовку для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах, а також базову військову службу за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базової загальної військової підготовки.

Крім того, зміни у законопроєкті стосуються ролі місцевої влади у мобілізації, підстав звільнення зі служби, залучення транспортних засобів та майна на потреби ЗСУ та відпусток для колишніх полонених.

Як планують посилити покарання?

За невиконання своїх обов’язків перед ТЦК, наприклад за неявкою за повісткою, військовозобов’язаних та резервістів можуть внести до Єдиного реєстру боржників, який є відкритим та публічним.

До них будуть застосовувати наступні обмеження:

  • заборона виїзду за кордон;
  • заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном;
  • обмеження на право керування власним транспортним засобом й отримання посвідчення водія;
  • обмеження права на користування та розпорядження коштами й іншими цінностями;
  • відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
  • призупинення отримання пільг і послуг від держави.

Коли зміни можуть набути чинності

Як пише LB.ua, зараз законопроєкт обговорюють депутати на рівні робочих груп. 

За даними видання розглядати його у першому читанні будуть орієнтовно 10 січня. Пізніше за нього має проголосувати більшість депутатів Верховної Ради України. Після цього його підписує Голова Верховної Ради України й невідкладно направляє його Президентові на підпис. Останній упродовж 15 днів повинен його підписати або повернути з обґрунтованими пропозиціями для доопрацювання.

 Якщо Президент України впродовж 15 діб не повернув документу, то зобов’язаний після підписання оприлюднити його в таких офіційних друкованих виданнях: «Голос України», «Офіційний вісник України», «Урядовий кур’єр”.

Отож, до запропонованого законопроєкту на різних етапах ще можуть вноситися зміни. UAinKrakow.pl буде стежити за цим процесом та повідомляти про нововведення. 

Читати також: Карта побиту в Польщі: як і куди подавати документи 

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Авторка фото і відео: Анастасія Олексюк

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 3.8 / 5. Підрахунок голосів: 9

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас