Shopping Cart

Матура в Польщі очима творчого українця

Минув місяць, як  випускники польських середніх шкіл склали іспити з вибраних предметів, які зазвичай називають одним словом ー “матура”.

Про підготовку до матури, рівень складності завдань та свої плани щодо освіти в Польщі розповідає цьогорічний випускник краківського ліцею Марк Фролов. 

Марк навчається в Кракові понад три роки, з яких рік хлопець вивчав мову та адаптовувався до проживання в Польщі. До цього вчився рік у Німеччині. Про освітню систему каже, що тут вона  більше пристосована під індивідуальний розвиток учнів, ніж в Україні чи Німеччині.

“Мені, мабуть, поталанило ー мої вчителі люблять свою роботу, намагаються допомогти. Я відчуваю повагу до себе, це дуже важливо і викликає взаємне відчуття”, ーзазначає. 

Марко, як ти готувався до матури: чи ходив на додаткові заняття, чи в школі готувались до іспитів?

Через синдром Аспергера, який я маю, деякі речі відчуваю по-іншому. Мабуть, тому усвідомлення матури “підкралось” до мене якось несподівано різко. Вчителі до останнього давали  нам рутинні справи та домашні завдання й це відривало від підготовки та трохи дезорієнтовувало. У мене з кожного з “матуральних” предметів були додаткові репетитори. Крім того, в школі я мав додаткові години з математики та польської мови. Але глобально клас до матури, як до бойових дій, готувала тільки вчителька з англійської. Матура у Польщі є розширена і звичайна. І хоч не всі здають розширену, вчителька всіх готувала до неї. Уроки, домашні завдання і тут раптом ー костюм і матура. 

З яких предметів ти складав іспити?

Я складав необхідні матури для свого майбутнього вступу до університету. Є такі предмети, які слід здавати всім на основному рівні: це польська мова (скоріше польська література), математика (що мене засмутило), будь-яка іноземна мова. І ще плюс предмет, який хочеш на розширеному рівні. Я вибрав англійську. 

Складні були завдання? 

Так… у мене свої труднощі  у соціальному плані. Я нервуюсь, коли поруч багато людей. Можут бути панічні атаки. Боюсь ставити вчителю питання, коли щось не зрозумів. Або через хвилювання не висловлюю свою думку. У Польщі розвинена інклюзія, тому я захищений від пресингу, чи якихось образливих речей, але від своїх реакцій ніде подітися.

На жаль, через це я багато втрачаю на групових заняттях. Особливо коли мова про точні науки. Це для мене якась мука. Коли поруч сидить вчитель і зі мною працює ー все зрозуміло. У класі так не спрацьовує. Той самий матеріал я змушений проходити знову і знову. Тому, я вважаю, що завдання з математики  для мене були заскладні. 

Чи можливо змінити рівень складності завдань для людей, які потребують індивідуального оцінювання?

Я не знаю, як в інших країнах, але в Польщі є своєрідна адаптація іспитів під потреби та особливості людини. Є спеціальна комісія, яка розглядає твою справу. І якщо вони вирішують, що ти потребуєш особливого ставлення, ти його отримуєш згідно до класифікації висновків.

Для людей з синдромом Аспергера адаптація не впливає на рівень складності самого екзамену. Але все одно є великі плюси. Наприклад, мені дали більше часу на вирішення задач, в мене був окремий зал, де я один спокійно складав іспит. Текст той самий, що й у всіх, надрукований грубшим шрифтом, через що кількість сторінок більша. До речі, мені, як іноземцеві, можуть продовжити час на 30 хвилин. 

Однак, якщо можливо було б десь залишити побажання, я попросив би, щоб оцінювали знання таких людей як я більш індивідуально, щоб дивились на нас з іншої  перспективи. Люди з Аспергером частіше всього фокусуються на одній темі, одному предметі і живуть ним, інші теми від цього страждають. Але це заважає нам бути крутими професіоналами та розвиненими людьми.

З якого предмету екзамен тобі дався найважче?

Математика. Для мене це дев’ять кругів пекла. Щоб я міг податися до Академії Мистецтв, я маю закінчити школу і скласти іспити. І ці іспити не пов’язані з моїм професійним вибором чи зацікавленістю. Дуже прикро. Адже, наприклад, я володію п’ятьма мовами, цікавлюся філософією, люблю читати, і головне ー  я художник. Але я ніяк не можу опанувати математику. Через це моє майбутнє під «загрозою». Маю надію, найближчим часом міністри переглянуть умови і все-таки будуть ставитися до людей більш персоналізовано.

Який поріг вступу?

З кожної матури потрібно мати мінімум 30 відсотків. Ніби 30 ー це не так багато, але коли предмет тобі не дається, то це стає походом на Еверест, де весь шлях всіяний тими, кому не вдалося. З іншого боку, наприклад, англійська ー це моя основна мова, якою я думаю. Тут мені легко, але я маю пильнувати, щоб не зробити більше і вкластися в конкретну кількість знаків. Бо забагато ー це теж погано. 

Окрім порога проходження самої матури, є поріг балів, які зараховуються при вступних екзаменах до різних вишів. Наприклад, десь потребують 85%, і якщо не набрав, то шансів вступити мало. В мене такої проблеми немає. В Академії матура не є показником твоєї придатності. За тебе говорять твої художні роботи. Головне просто здати матуру. Я вважаю, це дуже круто. Так має бути.

Що про матуру думають твої однолітки?

Кому можуть подобатися іспити? Звісно, відносяться дуже негативно. Приходять на іспит, хвилюючись, що у них нічого не вийде, або не зможуть отримати потрібний бал. Дуже тисне напруга. Я, коли здав математику й виходив зі школи, бачив, як інші учні йдуть зі сльозами на очах. І таких було немало. Матура ー це дуже великий стрес.

Як хвилювання виглядало у тебе?

Я розумів, якщо у мене буде багато стресу, це мені просто заважатиме. Не хотів дозволити, щоб речі, які цілком не пов’язані з моїми знаннями, могли б знизити їх оцінку. Потрібно бути спокійним і вірити, що все вийде. Матура поки що цього не передбачає. Я вважаю, що це проблема. Не повинно бути так, щоб після матури вся школа йшла і плакала. Вона повинна бути часом щастя, що ти вже закінчив школу, що вже почуваєш себе дорослим,  готовий йти у відкритий світ. Але якщо чесно ー це іноді не так й може навпаки віддалити від досягнення мрії.

 

До речі, який твій омріяний університет?

У майбутньому я б хотів продовжувати займатися мистецтвом. Мрію вступити до Академії образотворчих мистецтв (ASP ー Akademia Sztuk Pięknych). Я графік, а всім відомо, що в Польщі дуже міцна школа графіки. Тому я навчаюсь тут, вивчив мову заздалегідь саме для цього. Я мрію стати крутим художником.

Як ти готуєшся до вступу?

Я малюю, ілюструю, пишу комікси. Зараз готую своє портфоліо.  До речі, ми вже обговорили його з професором з Академії на спеціальній консультації, де він високо оцінив мої роботи. Сказав, що є добрий шанс вступити. Готуюсь до співбесіди. Підтягую історію мистецтв та філософствую з мамою на різні теми, які можуть бути зачеплені на співбесіді. 

Звісно, моїм улюбленим предметом є образотворче мистецтво. Я ходив до звичайної школи, де його не викладали. На щастя, неподалік мого дому є спеціальна школа, де проводять різні художні заняття. Ще я часто беру участь у різноманітних художніх конкурсах.

Як виглядатиме рекрутація? Є якісь особливі вимоги для вступу на художній університет?

Найголовніше ー це портфоліо та згодом інтерв’ю, яке проводиться з усіма кандидатами. За одне місце борються 30 осіб. Найімовірніше, на інтерв’ю будуть оцінювати моє світосприйняття. 

Портфоліо?

Воно вже готове. Зараз я ще працюю над своїм коміксом та роблю ілюстрації. Вони не всі з ним пов’язані. Використовую деяких персонажів, які є в коміксі, теж просто малюю начерки, щоб розвити руку. Якщо я б хотів зробити повноцінний комікс, і десь його публікувати, для цього мені треба, бути на високому рівні і я до цього йду.

Марко, як ти бачиш своє майбутнє?

Я б хотів у майбутньому писати комікси, робити ілюстрації, займатись тим, чим я люблю і роблю все життя ー мистецтвом.

 

Розмовляла Христя Гарбіч
Фото: UAinKrakow.pl; Марк Фролов

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.