Краківські великодні традиції, про які ви не знали

Краківські великодні традиції, про які ви не знали 4 4

Цього року Католицьку Пасху відзначають 21 квітня, тобто завтра. Ми вирішили розповісти вам про старопольські традиції,  які з’явились саме у Кракові й околицях. Можливо, їх не дотримуються так, як раніше, але все ж звичаї – це серце й душа кожного народу.

Ренкавка

Rękawka – польська традиція, якої дотримуються у Кракові у перший вівторок після Великодня. За легендою, назва походить від того, що на тому місці поховали Крака, а люди несли в рукавах каміння й землю, аби збудувати для нього курган. Після Пасхи заможні краків’яни кидали з кургану монети, фрукти, солодощі, які в підніжжі збирали бідні. Тепер там влаштовують фестиваль з ярмарком та історичною реконструкцією.

Краківські великодні традиції, про які ви не знали 3 1

Емаус

Емаус – це народний ярмарок та гуляння, що проводиться в Пасхальний понеділок у Кракові, на Сальваторі, біля монастиря норбертанок. Чому така назва? Бо святкують на перехресті вулиць Емауса, Святої Броніслави і Костюшки, де знаходиться монастир. Спочатку проводиться торжественна меса, де вірянам відпускаються гріхи, тому цей день називають ще «відпустом» або «індульгенцією». Потім влаштовують ярмарок народного мистецтва, розважальні заходи для дітей та дорослих. Раніше цей звичай супроводжувався щедрими застіллями та парадами релігійних й громадських організацій.

Фото: Bogusław Świerzowski / krakow.pl

Фото: Bogusław Świerzowski / krakow.pl

Сюда-Баба

Старий краківський обряд, що відмічають у Великодній понеділок, походить з місцевості Ледніца-Гурна. Брудна від сажі баба, в лахмітті та попелі, відвідує будинки місцевих жителів разом зі своїми «приятелями»  –  переодягненим сажотрусом та циганом, музикантами в народних костюмах. Сюди-Бабою наряджається чоловік, вимазується сажею, вдягає коралі з каштанів чи картоплі. В кожному домі вимащує господарів сажею, все це супроводжується народними піснями, а господарі пригощають гостей. Кажуть, що тепер цей звичай можна зустріти в одному із сіл під Краковом, звідки походить язичницька легенда про берегиню вогню, що кожного року покидала своє святилище, аби знайти собі наступницю.

Фото: Вікіпедія, Nova

Фото: Вікіпедія, Nova
https://uainkrakow.pl/30-polskykh-sliv-yaki-varto-vyvchyty-do-velykodnia/

Катерина Банар
Титульне фото: Bogusław Świerzowski / krakow.pl


Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 1

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас