Бона Сфорца – італійка, яка прибула до Кракова, щоб правити

By on 26 Вересня 2019 0

501 рік тому Бона Сфорца зі своєю свитою та розкішним приданим прибула до Кракова, аби вийти заміж за вдвічі старшого за неї Сиґізмунда I Старого й стати королевою Польщі. Заможна, освічена й блискуче вихована італійка була розсудливою правителькою, однак репутацію в Польщі заробила далеко не найкращу.

Бо́на Марія Сфо́рца д’́Арагона –  герцогиня Міланська, Неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської походила з багатої та шляхетної сім’ї. В 1517 році вона вийшла заміж Сиґізмунда I Старого, стала польською королевою та поселилася у Вавелі.

Що ж вона привезла з собою до Польщі?

Поїздка з рідного міста Барі до Кракова зайняла три місяці, з величезним приданим в 150 тисяч дукатів італійська прибула до Польщі, аби вразити всіх своєю самовпевненістю та блискучим розумом, а цього зовсім не очікували від жінок тієї епохи. Бона приїхала до Кракова у супроводі італійців: артистів, художників, вчених, архітекторів, кухарів та майстрів, привезла з собою правдивий дух ренесансу та… 232 ошатні сукні.

Попри те, що її тут дуже не любили та приписували низку скандалів, інтриг та навіть отруєння власної невістки, Бона Сфорца стала правителькою, за часів якої наступив справжній розквіт королівського двору. Завдяки їй розвивалась торгівля, створювались реформи, країна все багатшала. Навіть Вавель таким прекрасним розбудовували архітектори з Італії.

Саме дякуючи Боні у польській традиційній кухні з’явилися страви з овочів. Отож бо, «włoszczyznа» – овочева суміш, має таку назву тому, що відома італійка привезла багато овочів до Польщі. А ще Бона Сфорца популяризувала тут розведення коропів, бо дуже любила страви саме з цієї риби.

І навіть пояснення того, чому італійці в польській мові називаються «Włosi» починається з історії про королеву Бону Сфорцу. Італійська свита, що прибула разом із нею до Кракова, нічого не розуміла польською. Вони тільки коментували все, що королеві показували, словами «o sì, o sì!». Тобто, гаряче погоджувалися! Вважається, що так і причепилася до них назва «Osi», яка згодом стала «Włosi».

Чому ж її так не любили, що називали «драконом з Вавеля»?

Темпераментна, хитра, розумна й надто амбіційна – жінці в ті часи не пасувало втручатися в політику. Вона плела інтриги та вміла купити прихильність можновладців хабарем, значно збільшила королівську скарбницю і, можливо, не найчеснішим способом. Вона фактично керувала державою ще при живому чоловікові й вперше в історії Польщі зробила сина його співправителем.

Кажуть, що саме Бона Сфорца отруїла невістку, знамениту красуню шляхетного роду Варвару Радзивілл, адже з самого початку не хотіла, щоб син з нею одружувався. Через 5 місяців після коронації Варвара померла за дивних обставин і в цьому підозрювали Бону Сфорцу. Мовляв, за рецептом італійського лікаря Борджіа, та отруїла половину яблука. Одну з’їла, а отруєну віддала невістці. А втім, сучасні історики вважають, що Варвара Радзивілл померла від раку.

Повернення на Батьківщину

Бона Сфорца так і не змогла втілити свої плани в життя. Вона посварилась із сином через вбивство невістки, хоча доказів цього так і не виявили. Залишила все своє майно в Польщі та повернулася до рідного міста Барі – самотня й збідніла. За іронією долі, там її отруїли. Вважається, що боржником Сфорци був іспанський король Філіп ІІ, і саме він підкупив особистого лікаря Бони, аби той її вбив. Бона Сфорца померла 19 листопада 1557 у віці 63 років.

А її син, який мав би завдячувати матері за трон та багатство, всі подальші роки розтринькував королівську казну, а коли помер, то в ній не знайшлося грошей на його достойний похорон. На цьому закінчилась знаменита польська королівська династія Ягеллонів.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.

Катерина Банар
Титульне фото: Вікіпедія

Коментарі