Єзара Калєдор: сама найлуччіша історія, як я появився

By on 9 October 2018 0

Єзара сердешнє вас вітає. Ве предидуще врем’я в мене на сторінці був конкурс. Тра було написати історію, як я появився. А периможчя/перимошниці історію я обіщяв записати в себе вблозі. А Єзара слово держе!

Ітак, до увагі Паньства приставляю мій життьопис. Од почонтку до самого коньца, себто до того, як я почав рішати всі калєдори, помагати людим і прославляти своє ім’є. Як бачте, не всьо так просто і путь мій був тєжкій і тернистий. Сам би я свої мимуари так файно не написав, як це зробила ця слічна дівчина Olga Lee. Проше то прочітати вніматєльно. Всім калєдорів!

***

В квартирі типу “гостинка” розташованій між Індустріальним мостом та станцією метро “Більшовик” (зараз метро “Шулявська”) у Києві було велике свято. Гуляли усіх поверхом, тому що в бригадира однойменного із назвою станції метро заводу “Більшовик” (нині декомунізованого у торгівельний центр “Космополіт”) народився первісток.

Щасливий батько хлопця, Іван Калєдор вирішив надати своєму сину нетипове ім’я, і він видумав ім’я Єзара, яке містить в собі подвійне смислове навантаження.

По-перше, це було скорочення від суржикового українського “зара” – тобто зараз, у цю секунду. Батько, називаючи так сина, іншими словами хотів сказати, що хлопець швидкий і діє у відповідний момент. Друге значення імені Єзара походить від слова “зоря”, чи то рання зірка, адаптованого для зручності мовлення.

Єзара підростав у нормальній українській радянській родині із працьоголіком батьком та мамусею, яка готова голову відірвати кожній особі жіночої статі, яка наблизиться на небезпечну відстань до її сина.

Єзара був твердим трієчникам, а як відомо, саме з цієї категоріїї людей походять усі великі люди України та світу. Після закінчення середньої школи Єзара працював на тому ж заводі, що й батько. Потім завод збанкрутував внаслідок чи то поганого господарування, чи то не зорієнтованості людей у нових реаліях, що настали після розвалу радянського союзу і утворення держави Україна.

Єзара пробував усе – від рекету у районі до торгівлі на базарі у Святошині (район Києва, станція метро – прим. автора). Потім, коли йому виповнилось 30 і він оженився на Каті із сусіднього під’їзду, йому пощастило потрапити на роботу водієм маршрутки номер 150, яка курсувала з Індустріального мосту до базару “Троєщина”. Єзару звільнили з роботи за розкрадання грошових коштів – він збирав на житло для молодої родини і тому розмір його денної виручки суттєво, разів у 3-5 відрізнявся від виручки, яку здавали колеги по маршруту. Добре, що обійшлось без кримінальної справи, – власник фірми, до якої належала маршрутка, не сплачував податки і тому не хотів “світитись” перед правоохоронними органами.

У 2017, коли усі друзі Єзари почали масово виїжджати на заробітки до Польщі (благо, безвіз це дозволяв), Єзара вирішив бути мудрішим від друзів і відкрив власну фірму у містечку Л. у центральній Польщі. У реєстрацію фірми він вклав гроші, які збирав на житло у Києві. Оскільки головними рисами характеру Єзари були хитрість, любов до грошей, вміння подобатись та спілкуватись безконфліктно з людьми, його маленький бізнес процвітав та розвивався.

Він вмів домовлятись з польськими чиновниками, що видають дозволи на перебування іноземцям, а також умів красиво говорити зі своїми земляками-українцями, тим більше, що переважна більшість з них вірила, що “усі вапроси можна порєшать”, а висловлювання Єзари містились саме в подібній площині. Тому успіх – це друге і справжнє ім’я Єзари. Раніше я не думала, що подібні персонажі існують поза межами фейсбука, у реальному житті.

Одного дня я прийшла до установи, яка видає дозволи на перебування іноземцям в Х. воєводстві (спеціально пишу Х, бо переконана, що подібна історія могла статися в кожному воєводстві Польщі).

Я зайняла чергу, отримала потрібний номерок і мені на очі раптом потрапило оголошення на електронному табло цієї установи. Напис: «Я просил для молчания» ніби кричав про допомогу до всіх, хто його читав. Відповідні символи на табло інформували що в цій установі не люблять музику та не дозволяють плювати. Мені відразу захотілось познайомитись з автором цього шедевру.

Раптом, ніби читаючи мої думки, з черги до середини холу вийшов невисокий брюнет середнього віку. Чоловік був одягнений в тісний светр-«водолазку» чорного кольору і спортивний костюм відомої китайської фірми «Abibas» синього кольору з двома білими полосками на рукавах та штанях. В руках він тримав маленьку чорну шкіряну барсетку, а завершували образ молодика коричневі лаковані штиблети із штучної шкіри, що імітує крокодила.

Він мовчки обвів усіх присутніх зверхнім веселим поглядом виразних карих очей, багатозначно поправив широкий золотий ланцюжок на шиї та промовив тихим виразним голосом:

– Єзара Калєдор. Рішаю, помагаю. Любі вапроси з ужендом. Недорого і якісно.

Люди загомоніли, зашепотіли й недовірливо позирали на чоловіка.

– Я просил для молчания, – як грім прозвучав його голос вже гучніше.

Люди, які очікували в черзі до віконця повторно замовкли.

– Тут є один Калєдор, і гарантую Вам, Єзара.

Чоловік театральним жестом нахилив голову і поклав праву руку на серце. Люди почали посміхатися і черга відійшла від віконечок установи і вишикувалась до чоловіка.

Бажаючі скористатись недорогими послугами Єзари простягали руки за своєрідними візитними картками, номерами телефонів на криво розірваних клаптиках паперу у клітинку.

Коли я підійшла, щоб попросити таку бажану візитку, Єзара лише розвів руками та повідомив, що нічим не може мені допомогти – папір у клітинку закінчився. Тому я швиденько запросила його на компот з вишень до бару “Ягідка”, розташованого обабіч будинку установи, що видає іноземцям дозволи на перебування в Польщі.

Так розпочалось наше знайомство з неординарним представником української спільноти у Польщі. Хтозна, чим все це закінчиться, але сподіватимемось на хеппі-енд.

Ваш любімий Єзара Калєдор

Титульне фото: Jan Andri

http://uainkrakow.pl/yezara-kaliedor-davaite-znakomytysia-ya-rishatymu-vashi-probliemy/

Коментарі