8 липня відбувся благодійний концерт гурту Гайдамаки в кав’ярні-книгарні NIĆ. Журналістка UAinKrakow.pl Анна Каленіченко поспілкувалась із солістом гурту Олександром Ярмолою про польський музичний ринок, поетів Розстріляного відродження, Міцкевича, Зеленського і Макаревича.
Про аудиторію закордонних концертів
Зараз ми чітко бачимо одну річ: відбувається війна свідомого світу з “мракобєсієм”, яке представляє росія. Це країна чорної діри, там нічого немає. Натомість представники свідомого прогресивного світу є нашими слухачами. Принаймні ми хочемо в це вірити та для них працюємо.
Про те, як виходили на польський ринок, і про перший концерт гурту в Польщі
Це було ще в 90-х. Не відомо до кінця, чи ми вийшли на польський ринок, чи польський ринок вийшов на нас. І саме Польща дуже вплинула на розвиток гурту.
Наш перший виступ тут був у 1993 році на українському фестивалі на Підляшші. Нам допоміг Володя Наконечний — продюсер незалежної української музики. До речі, він також мав великий вплив як на мене особисто, так і на гурт Гайдамаки загалом.
Другою визначною датою для нашої кар’єри в Польщі став 1997 рік. Тоді ми записали альбом із тим же продюсером Наконечним. Він також організував нам тур з легендарним гуртом Pidżama Porno. Це були наші перші довгі гастролі – разом з ними ми дали 14 концертів підряд.
Уже потім почали їздити на захід: Німеччина, Австрія, Голландія. Завжди проїжджали через Польщу – вона стала для нас своєрідним трампліном. Далі ми записали польськомовні альбоми “Voo Voo” i “Mickiewicz”, які здобули тут популярність.
Про те, як український музичний ринок відрізняється від польського
Поп-музика розвинута в обох країнах, але в Україні не було такої тяглості поколінь, як у Польщі. Тут люди завжди ходять на концерти зірок минулого: Грабаж, Маленчук і так далі. В Україні, якщо ти вибув із першого ешелону поп-виконавців, то це означає кінець кар’єри. Це дуже небезпечна для музикантів конкуренція. Ти весь час намагаєшся бути в поп-вимірі, щоб тебе не забули. У Польщі кожен артист може залишатися собою, і на нього будуть приходити до кінця. В Україні, наприклад, вже забули про таких артистів як Тарас Чубай, Вій чи Мертвий Півень.
Про ідею написання альбому “Mickiewicz” із польським письменником Анджеєм Стасюком
Це потужний альбом, бо ми добре постаралися і пропустили через себе поезію Адама Міцкевича. Це геніальний поет. Його тексти залишаться актуальними не знаю чи назавжди, але на дуже довго після його смерті. Ідея створення альбому з’явилася в нашого продюсера, він нас і познайомив зі Стасюком. До цього я знав, що є такий письменник, але ніколи не думав, що з письменником можна зробити музичний альбом.
Про альбом на вірші поетів Розстріляного відродження
Ідея зародилася в польського перекладача й поета Адама Поморського. Він був на одному з наших концертів. Адам сказав, що зробив переклади віршів поетів Розстріляного відродження. Це був 2017 чи 2018 рік. Тоді й виникла думка зробити українсько-польський альбом на ці вірші.
Далі стався карантин, ми були відрізані одне від одного, тому вирішили робити альбом самотужки. На жаль, через повномасштабне вторгнення не змогли його як слід презентувати. Реліз був запланований на 30 березня в Харкові. Деякі пісні навіть не оприлюднені, їх виконуємо тільки на концертах.
Ми чекаємо закінчення війни, щоб його презентувати, бо зараз це не на часі, хоча ці теми дуже пов’язані. Те, що сталося з Розстріляним відродженням, могло статися і з нами, якби ми програли цю війну, а москалі захопили Україну. Так само вони б знайшли українську інтелігенцію і порозстрілювали.
Про зміни в трендах української музики через війну
Уся беззмістовна попса відлетіла й стала непотрібною. Зараз люди пишуть треки на тему війни. Я думаю, що це буде розвиватися. Я вірю, що ми спостерігаємо як твориться музика відродження – не Розстріляного, а справжнього відродження.
Про 24 лютого і волонтерство
Я був у Перемишлі. Звідти моя дружина, і вже довгий час ми там живемо. Зараз я займаюся логістикою в польському відділенні фонду Сергія Притули – звичайно, в перервах між концертами.
Ставлення до влади і Зеленського після 24 лютого
Моя думка дуже змінилася. Я не роблю собі кумира, але він нормально справляється. І не знаю, чи на його місці хтось інший би впорався так само добре. Він єдиний, у кого є позиція на світовому рівні. Зеленський опинився в правильний час на своєму місці.
Про хіт з Андрієм Макаревичем з гурту “Машина времени”
Ми з ним не розмежувалися після початку війни. Його позиція чітка й антипутінська. Зараз ми б не зробили такої співпраці, звичайно, бо весь російський вплив на нас є токсичним.
Але наша повага до нього не змінилася. Він радикальний на 100%. Якщо вже на це пішло, то Макаревич не є росіянином – він єврей, який виїхав до Ізраїля. Усю цю російську тему терпів, скільки міг, але врешті-решт після початку війни я з ним списався і він сказав, що просто в шоці від того, що відбувається. Він уже стільки років там протестує, що, мабуть, втомився щось пояснювати тій дурній країні.
Про плани після перемоги
Ми музиканти. У нас плани прості – від альбому до альбому. Головне, щоб могли грати й писати. Хотілося б до кінця залишити музику живою, бо це культура.
Читайте також: Справжній козак-рок у серці міста: репортаж з благодійного концерту Гайдамаків у Кракові
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анна Каленіченко
Фото: Надія Пожитонова