А ви знали, що як не з’їсти жодного пончика в останній четвер перед Великоднім постом – в житті не буде щастити? Принаймні таке повір’я існує в Польщі, де кожного року в цей день з’їдають близько 100 мільйонів пончиків!
Жирний четвер (пол. Tłusty czwartek) – останній четвер перед Великоднім постом. Це рухоме свято, цього року припадає 28 лютого. В жоден інший день ви не побачите стільки пончиків на прилавках польських магазинів. Їх продають дешевше, роздають безкоштовно та печуть із безліччю начинок! Але чому ж саме пончики та звідки походить традиція їсти їх в Жирний четвер?
У Польщі та католицькій частині Німеччини в цей день дозволяється переїдання. Тобто, перед постом можна з’їсти все, чого душа забажає. Вважається, що історія такої традиції починається від часів язичництва, коли відзначався прихід весни і тепла. Тоді люди просто об’їдалися жирними м’ясними стравами та запивали їх вином.
Існує дуже цікава легенда про те, як це свято з’явилося в Польщі. Колись цей четвер називали «цомбровим», від імені бурмістра Кракова – Цомбра, який жив у XVII столітті. Запам’ятався він саме тим, що постійно боровся з вуличною торгівлею на Ринковій Площі, навколо якої в той час вирувало життя. Цомбер був дуже суворий і несправедливий з продавчинями, за будь-якої можливості карав їх та змушував платити великі гроші за торгівлю. Люди тоді говорили: «Pan Bóg wysoko a król daleko, któż nas zasłoni przed Combrem» (Бог високо, а король далеко, хто ж нас заслонить від Цомбра?). Помер бурмістр саме в Жирний четвер і відтоді кожен рік на Ринку влаштовували гучні забави та гуляння: жінки чіплялися до чоловіків, а особливо до нежонатих, змушували їх танцювати, віддавати верхній одяг. Словом, розплачуватися за образи та гріхи Цомбра.
В давнину люди їли пончики з м’ясом, смальцем, салом, запивали їх горілкою. Вважається, що в Польщі вони з’явилися в 1683 році, коли Відень був під облогою турків, а годувати треба було його захисників – військо Яна III Собеського, що поверталося до Польщі. Тоді це були смажені хлібні кульки з салом. За консистенцією вони зовсім не нагадували теперішні ласощі, адже були тверді, тісто було без дріжджів. Пізніше їх почали смажити пухкими та солодкими. У Малопольщі найпопулярніша начинка для пончиків – трояндове варення. Звичай готувати варення з пелюсток цієї благородної квітки, які перетирають з цукром, походить з арабських країн.
Також у Жирний четвер готують хрустики (пол. faworki) – хрумке тісто, смажене в олії й посипане цукровою пудрою. Старопольське прислів’я звучить так: «Powiedział Bartek, że dziś tłusty czwartek, a Bartkowa uwierzyła, dobrych pączków nasmażyła». Раніше в цей день щедро накривали на стіл. А зараз просто їдять пончики – протягом цілого тижня їх можна знайти на прилавках всіх магазинів та пекарень. З цукатами, глазур’ю, різними посипками та неймовірними начинками, шоколадом, джемом, горіхами… Ласощі на будь-який смак!
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Катерина Банар
Титульне фото: pixabay