Захист тварин і проблема хутра: дискусія довкола нового законопроєкту PiS

By on 15 Вересня 2020 0

11 вересня, партія «Право і Справедливість» зареєструвала анонсований у вівторок Ярославом Качинським проєкт закону про захист тварин. Розповідаємо про нього та ситуацію довкола детальніше.

Piątka dla zwierząt від PiS

У вівторок голова PiS Ярослав Качинський анонсував «нові стандарти щодо захисту тварин», а у п’ятницю вже підготували новий законопроєкт. Відомо, що над ним працювала молодіжна організація PiS (Forum Młodych PiS), яку очолює Міхал Москаль. Короткий зміст запропонованих змін зведені до п’яти пунктів, ми деталізували її за текстом  законопроєкту.

Гуманне ставлення передбачає, зокрема, заборону хутрової промисловості (за винятком використання шкур кролів), заборону ритуального забою тварин, заборону забою тварин без оглушення для експорту (на потреби гмін він надалі буде дозволений). Також мають заборонити використання тварин у цирках (зараз 17 цирків на території Польщі використовують тварин).

Суспільний контроль. Зростання частоти та ретельності перевірки діяльності притулків та інших місць утримання тварин ветеринарною інспекцією і громадськими організаціями. Також пропонують створити громадську «Раду у справах тварин» (подібні ради діють у багатьох країнах Західної Європи), важливо, що така інституція має працювати на громадських правах, а отже майже не потребуватиме витрат із держбюджету.

Точніші закони та більший захист: зокрема, пропонують значно спростити звернення до суду у справі жорстокого поводження з тваринами, а працівникам ветеринарної інспекції дозволити накладати штрафи (зараз для цього потрібне провадження, яке забирає час і дозволяє частині порушників відсувати покарання в нескінченність).

Безпечні притулки. Окрім посилення  контролю законопроєкт передбачає закриття «псевдопритулків», метою яких є тільки збагачення  власників, а не допомога тваринам. Автори законопроєкту зауважують, що зараз кожна четверта тварина, що потрапила в притулок, гине – це свідчить про відсутність належного піклування. Також буде заборонено влаштовувати притулки чи працювати в них людям, що вже були колись засуджені за жорстоке поводження з тваринами. Підприємцям за новим законом буде заборонено створювати притулки  та керувати ними. Відтепер організація притулків належатиме тільки до компетентних громадських інституцій та органів місцевої влади.

Кінець ланцюгам: собак буде заборонено тримати на ланцюгах чи на короткій прив’язі. В разі потреби на частину дня можна прив’язувати (але не більше ніж на 12 годин протягом доби), довжина прив’язі в таких випадках повинна становити не менше 3 метрів, а пес повинен мати задовільні умови (тінь, місце для сховку від непогоди тощо). Раніше це питання не регулювалося законом, тож зоозахисники не мали жодних можливостей втрутитись, щоб врятувати собак від життя на ланцюгу. Також будуть заборонені строгі нашийники.

Проблема хутрової промисловості

Положення нового законопроєкту про відмову від хутрової індустрії викликало  велику дискусію в суспільстві, оскільки  хутро –  це відчутна складова польської промисловості. Польща є другим у Європі (після Данії) виробником шкур: щороку в Польщі забивають понад 10 мільйонів хутрових тварин (переважно норок та лисиць), більшість шкур іде на експорт (значною мірою до Росії та Китаю).

За словами Марека Мішка, голови польської асоціації хутрових промисловців, станом на 2018 рік галузь давала державі від  500 до 800 мільйонів євро інвестицій на рік, і створює робочі місця для майже 13,5 тисяч робітників безпосередньо на фермах та до 50 000 у пов’язаних сферах (як от виробництво хутряного одягу тощо).

Тож відмова від хутрових ферм має передбачати переорієнтацію цієї частини господарства на іншу діяльність та створення нових робочих місць. За даними, вказаними в законопроєкті, хутрова промисловість станом на 2013 рік становила 2,5% від обсягу всього сільськогосподарського сектору і 4% від усього сільськогосподарського експорту Польщі, а надходження до бюджету (у вигляду податків та соціальних відрахувань) складали близько 291 мільйона злотих.

Втім, останніми роками попит на шкури тварин та хутро стрімко падає, а банки неохоче фінансують цю галузь, тож обсяги хутрової індустрії скорочуються і питання про переорієнтацію робітників із цієї сфери у зв’язку з її занепадом доведеться незалежно від успіху проєкту.

Розслідування на хутровій фермі за участі українця як каталізатор змін

Оголошення проекту PiS щодо захисту тварин збіглося з розслідуванням щодо діяльності на найбільшій польській норковій фермі в Ґожечках (Великопольське воєводство).

Це розслідування стало можливе завдяки  українцю. Активіст товариства «Відкриті клітки» Євген  влаштувався на роботу на цю ферму і за два місяці зібрав вражаючий відеоматеріал про те, як насправді живуть тварини на фермі. З матеріалами розслідування можна ознайомитись тут.

Сам Євген описав свій досвід в статті для порталу «Otwarte Klatki». Окрім головної теми, умов життя і смерті норок на фермі, український активіст також зачіпає питання про досвід заробітчан з України на польських хутрових фермах, говорить про те, що спонукає їх повертатись до цієї праці.

За матеріалами Євгена Onet.pl показали репортаж журналіста Януша Швертнера «Кривавий бізнес хутровиків» (“Krwawy biznes futerkowców”). На ці матеріали негайно відреагував найбільший польський хутровий лобіст Щепан Вуйчік (ферма належить його брату Войчіку Вуйчіку). Щепан Вуйчік оголосив, що матеріали, зібрані українським активістом інсценовані.

Дирекція ферми запросила ветеринарну інспекцію провести аудит, проте журналістів на ферму не пускають, покликаючись на внутрішні правила і небезпеку коронавірусу.

Розслідування цієї справи триває. Але резонанс від розслідування «Відкритих кліток» очевидний: адже майже відразу після його оприлюднення правляча партія запропонувала законодавчі зміни, покликані краще захистити тварин від негуманного ставлення.

Незвичайні політичні пазли

Голова PiS Качинський висловив надію, що цей проєкт підтримають також всі об’єднані праві сили, та й взагалі, що гуманізація законодавства щодо тварин  має стати справою «понад політичною». Подібним чином висловився і прем’єр Матеуш Моравецький: «Гуманітарне трактування тварин не є ні правим, ні лівим, і належить до канону людяності», – сказав прем’єр.

Проте голова зазвичай близької до PiS крайньої правої партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак уже висловився проти нового проєкту правлячої партії. В ефірі TVN24 він назвав законопроєкт PiS «неконституційним» і «порушенням принципу економічної свободи».

З «Конфедерацією» солідаризувалась і партія PSL. Депутатка Урсула Паславська ствердила, що проєкт PiS щонайменше «нерозважливий», а сенатор від PSL Ян Філіп Лібіцкі анонсував, що його партія найімовірніше голосуватиме проти: «…Чи вдаватися до таких дій, аби за пів року чи рік мусила щезнути ціла галузь, яка будувалась роками? Тут я маю сумнів…», – передають слова Лібіцького TVN.info. Водночас «Lewica» цілковито підтрималa PiS, що трапляється надзвичайно рідко.

Тож «хутряне питання» (та й загалом цей законопроєкт PiS) стимулює до розвитку нових сполучень сил у парламенті.  Аналітики Rzeczpospolita кажуть, що «Piątka dla zwierząt» – це для PiS гарний спосіб розширити електоральну базу, зокрема залучити більше молодих прихильників до наступних виборів.

Перспективи

Нагадаємо, що 2017 року PiS уже висувала подібний законопроєкт і він провалився, оскільки потужне хутрове лобі не дозволило виробити в самій партії одностайної позиції й тим більше знайти достатньо союзників.

Цього разу опір хутрових лобістів уже помітний. Так,  Щепан Вуйчік вже висловлюється проти запропонованих змін. Інформаційну кампанію проти нового законопроєкту також підтримало Radio Maria – соціально-католицька польська радіостанція, що працює як церковна юридична особа, і належить до Римо-католицької церкви.

Відомо, що традиційні союзники PiS – Конфедерація, а також PSL законопроєкт не підтримають, а «Громадянська Коаліція» найімовірніше не буде голосувати одностайно. Втім, якщо PiS та SLD проголосують одностайно, і принаймні половина КО підтримає проєкт, це має дати переконливу парламентську  більшість.

Будемо стежити за подіями в парламенті та інформувати вас про ситуацію.

Ганна Поляк
Титульне фото: foter.com

Коментарі