30 жовтня на кордоні затримали українця і відіслали його до в’язниці. Журналісти UainKraków.pl намагались з’ясувати, що сталось.
Українець Василь Т. повертався додому з Польщі. 30 жовтня близько 23:00 на пропускному пункті Дорогуськ-Ягодин його висадили з автобуса прикордонники і передали поліції. Дві доби чоловік провів у тимчасовому слідчому ізоляторі на кордоні, після чого його перевезли до в’язниці у Хелмі. Найцікавіше те, що Василь Т. та його родина не розуміють, чому все це сталось.
Брат арештованого українця Денис Т. розповідає, що тривалий час із чоловіком не було жодного контакту. Вдалося з’ясувати, що його забрали до в’язниці, бо є рішення суду про його ув’язнення, однак на підставі чого його винесли і за якою статтею, не сказали. Родина звернулась до Генерального консульства України в Любліні, а також до одного з народних депутатів, який зробив запит щодо цієї ситуації через МЗС України.
Сконтактувати по телефону із затриманим, а також поговорити із його з в’язниці не вдалося. Дізнались тільки, що зустрітися із чоловіком не можна, оскільки він перебуває на 14-денному карантині.
“Також ми запитали, чи можна з ним хоча би зідзвонитись, адже від моменту затримання з ним немає зв’язку. Він навіть не розуміє, що його шукають, але подзвонити поки не дозволяють ні нам, ні йому, що теж дуже дивно. Сьогодні п’ятий день, як його забрали, а інформації ніякої до цих пір немає”, – розповів редакції UainKraków.pl брат Василя Т. у середу, 4 листопада.
Завдяки зусиллям Генерального Консула України в Любліні Василя Павлюка вдалося дізнатися, що, за вироком районного суду Варшави, українець був засуджений до 90 днів позбавлення волі. У відповідь на запит редакції, консульство в Любліні підтвердило, що справа Василя Т. перебуває на контролі консульства та Консульського відділу Посольства України в Польщі.
Лише вчора, 5 листопада, Василь Т. отримав можливість зателефонувати рідним. Ситуація дещо прояснилась.
Денис, брат Василя, розповідає, що 5 листопада Василь вийшов на зв’язок і що ситуація склалась наступна: коли чоловік працював в Uber, хтось із пасажирів забув у машині штатив з лампою (Василь протягом двох років проживав і працював у Варшаві). “Це було ще роки два тому. Мій брат тоді повернувся за тією адресою, куди привозив чоловіка, це був якийсь офіс. Та його вже там не застав, а забрати лампу ніхто не захотів. Він залишив свій номер телефону та адресу. Через деякий час з ним сконтактувалася поліція і він лампу зі штативом повернув. Тепер виявилось, що власник лампи подав тоді заяву, на підставі якої завели справу, через яку зараз Василя затримали і винесли вирок – 90 днів позбавлення волі. Виходить, що ні за що він повинен відсидіти цей термін”.
Як вдалось дізнатись брату арештованого, чоловіка спочатку (заочно) засудили до виправних громадських робіт. Для виконання цих робіт засуджений не з’явився (оскільки не знав ні про вирок, ні про судове провадження), тож це було потрактовано як ухилення від виконання вироку. Як наслідок, виправні роботи замінили ув’язненням на термін 90 днів. Проте жодної детальної інформації чоловік при затриманні не отримав, і зараз все ще не має доступу до документів, які є підставою його ув’язнення.
Зараз Василь Т. чекає на офіційний документ про судовий вирок (він звернувся з відповідним запитом до керівництва пенітенціарного закладу). Як тільки ці документи будуть надані, адвокат українця зможе розпочати ефективно працювати над справою.
Ми попросили про коментар Посольство України в Польщі, юриста Інформаційного Пункту для Іноземців у Кракові Адама Буландру та українського правозахисника Бориса Захарова.
Що може зробити консульство?
Найприродніше питання для іноземця у складній ситуації: на яку допомогу від консульства можна розраховувати в такому випадку?
Ми попросили розповісти про це прес-секретаря Посольства України в Польщі Юлію Бородій.
“Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу Республіки Польща (Odział 4 – Prawa i obowiązki skazanego), громадянин іноземної держави, який відбуває покарання у місці позбавлення волі, має право, серед іншого, на адвоката, на перекладача, на утримання контактів з родиною, на ведення листування з консульською установою країни свого громадянства та на зустріч з консулом. Про це засудженого інформують відразу після прибуття до місця відбуття покарання. Якими з цих прав скористатися визначається кожен індивідуально”, – говорить Юлія Бородій.
“Зазвичай, засуджені самостійно встановлюють контакт з родиною, за потреби – залучають адвокатів. Водночас, у разі надходження до консульської установи звернення про допомогу, або скарги про порушення прав громадянина України, який відбуває покарання, консул у межах повноважень, визначених консульським правом, надає відповідне сприяння, або вживає заходів із захисту прав клопотача”, – розповіли в Посольстві у відповідь на наш запит.
Консул може сприяти інформуванню родини про затримання, допомагати в організації побачень із родиною та пошуках адвоката, з’ясовувати умови перебування українського громадянина тощо. Для захисту прав засудженого, консул вживає заходів з метою встановлення, чи дотримано стосовно громадянина України положень законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, а також міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування.
За яких умов людину можуть судити заочно?
Те, що чоловік навіть не знав про судове провадження, здається найбільш незрозумілим. Адже суд мав би поінформувати його про позов і надати йому можливість для захисту.
Ситуацію на наше прохання прокоментував Адам Буландра, юрист, консультант Інформаційного пункту для іноземців у Кракові.
Він пояснює, що лист з інформацією про відкриття судового провадження та інші деталі щодо розгляду справи мали надійти на офіційну адресу особи. Після другої невдалої спроби вручити лист особисто, його залишають у скриньці одержувача і він вважається дорученим. Тож можна уявити ситуацію, за якої людина мешкає за однією адресою, зареєстрована за іншою адресою і відтак не отримує листів, які їй надсилають на офіційну адресу реєстрації. В такій ситуації справу справді могли розглянути без відома оскарженого.
“Під час самого самого затримання і переведення до карного закладу, затриманий повинен був отримати рішення про вирок суду (або, можливо, в цій ситуації – рішення про заміну виправних робіт 90-денним ув’язненням)”, – зазначив фахівець.
Тепер, на думку юриста, засудженому та його адвокату залишається тільки звернутись із запитом до керівника пенітенціарного закладу, аби ознайомитись із матеріалами справи і домогтись її перегляду. На жаль, як пояснює пан Буландра, весь цей час, доки триватиме з’ясування обставин і встановлення справедливості, арештований українець перебуватиме у в’язниці (принаймні наразі незрозуміло, яким чином у правовому полі можна цього уникнути).
Чи порушені в ситуації, що склалась, права людини?
Борис Захаров, український правозахисник, директор Благодійного фонду “Людина і право”: “Я шокований, я був переконаний, що в країнах ЄС такого просто бути не може”, – каже український правозахисник. Він зазначив, що, з огляду на доступну наразі інформацію щодо цього затримання, можна говорити про ознаки грубого порушення прав людини.
“По-перше, коли його затримали, то з ним, наскільки зрозуміло, був втрачений будь-який зв’язок на цілий тиждень. Неможливо було в розумний термін скористатися послугами адвоката. Це взагалі ознаки насильницького зникнення, що є брутальним порушенням прав людини”, – сказав Борис Захаров. Як зауважив правозахисник, дії польських влад суперечать справедливому правосуддю і мають ознаки порушень ст. 5, 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини: людина була позбавлена ефективних засобів захисту, а в цій ситуації суд відбувався заочно, і, за словами родичів, ніхто навіть про нього не знав, а також обставини затримання явно говорять про порушення право на свободу та особисту недоторканність. В такій ситуації людина має право на оскарження рішення суду та вчинених щодо нього дій в національних судах (усі строки мають бути відновлені), а якщо не вдасться добитися справедливості, то в Європейському суді з прав людини.
Ганна Поляк
Титульне фото ілюстративне: Pixabay