«Все частіше чуємо на вулиці українську, російську, білоруську мову. Звертаємо увагу, що іноземці вже не просто туристи, а наші сусіди. Дехто відчуває побоювання з цього приводу. Тому дуже важливо не тільки допомагати іноземцям інтегруватися у Кракові, але й суспільству, яке їх приймає», – говорить у інтерв’ю для для UAinKrakow.pl Якуб Кощьчолек.
Якуб Кощьчолек – український культурознавець, доктор гуманітарних наук у галузі культурології, голова товариства «INTERKULTURALNI PL», яке багато років допомагає іноземцям у Кракові. Організація створює приязні умови для інтеграції мігрантів, бореться з мовою ненависті й дискримінацією. Ми вирішили поспілкуватися з Якубом, аби дізнатися більше про те, чим Краків приваблює іноземців та як боротися з мовою ворожнечі.
Для чого створене товариство «INTERKULTURALNI PL»?
Ця організація – ініціатива молоді, яка не знала, чим їм зайнятися після закінчення навчання: юристів, психологів та культурознавців. Перший наш проект був заснований для того, аби державні установи Кракова достосовувались до потреб іноземців. Найбільшою метою для нас було створення для міста цілої стратегії проти ксенофобії. Вона з’явилась, а потім ще кілька років ми боролися за те, аби міське управління прийняло проект.
Як змінилася ситуація з мігрантами у Кракові за ці роки?
Ставлення міста та його мешканців до мігрантів точно змінилося в кращу сторону. Звісно, зараз набагато більше іноземців переїжджає до Польщі, особливо зі східної Європи.
Як жителі міста ставляться до того, що з кожним роком мігрантів у Кракові все більше?
Трапляються неприємні інциденти, але це є наслідком простого невігластва, мовного та культурного бар’єру. Все частіше чуємо на вулиці українську, російську, білоруську мову. Звертаємо увагу, що іноземці вже не просто туристи, а наші сусіди. Дехто відчуває побоювання з цього приводу. Тому дуже важливо не тільки допомагати іноземцям інтегруватися у Кракові, але й суспільству, яке їх приймає.
Яким чином відбувається ця інтеграція?
Наприклад, існує Fundusz Azylu, Migracji i Integracji – фонд ЄС та доручення завдань Малопольського воєводи, в рамках яких проводяться інтеграційні зустрічі. Події, на яких зустрічаються корінні жителі міста та їх нові сусіди – мігранти. В найближчі кілька років ми плануємо також створити мультикультурний центр у Кракові – проект, який підтримує Управління міста.
Розкажіть про події у Кракові, які організовуєте для мігрантів.
Найближча зустріч, організована товариством – Багатокультурний Mіжнародний День Дитини 15-16 червня. Це буде інтеграційна зустріч, великий захід, на який ми запрошуємо всіх охочих. Подія проводитиметься на чотирьох мовах: польській, українській, іспанській та англійській, в багатьох місцях Кракова, за підтримки міських організацій. Буде багато розваг для дітей та дорослих, різні майстер-класи, творення казок, цікаві математичні заняття. Також щороку ми організовуємо фестиваль Interkulturalia. На сайті Interkulturalni.pl описані проекти, якими ми зараз займаємось, а також ті, які вже успішно реалізовані, можна також знайти інформацію щодо заходів та подій.
Чим Краків приваблює іноземців?
Серед мігрантів найбільше українців, але останнім часом багато хто приїжджає сюди з ЄС, бо місто надає багато можливостей для розвитку власного бізнесу. Більшість із них працює, платить податки, тому немає на що нарікати, уряд хоч тихо, але підтримує міграційну політику. Насамперед Краків притягує до себе бізнес, адже тут багато міжнародних корпорацій, яким потрібні кваліфіковані працівники. Це місто з історією, воно також приязне до людей майже у всьому, крім смогу, але маємо надію, що його вдасться побороти.
Нещодавно у Кракові з’явилася комісія з питань рівного ставлення. Чи справді це може допомогти мігрантам?
Я вважаю, що це дуже важлива ініціатива. Сподіваюся, що це буде місце, де багато різних організацій Кракова і активістів знаходитимуть спільну мову, зможуть змінювати місто разом. Добре, що Управління міста займається діяльністю, що підтримує мігрантів. Так повинно бути.
Як боретеся із мовою ворожнечі до мігрантів?
Найчастіше мову ненависті можна побачити в інтернеті, серед молоді, в школах. Ми намагаємося з цим боротися, розмовляти з учнями, викладачами, аби звернули увагу на мову ворожнечі. Розповідаємо, як вчиняти з такими інцидентами, як цьому запобігти. Варто пояснювати дітям, що вони можуть відповідати за те, що говорять.
Часто чуєте про дискримінацію українців у Польщі?
Українці – найбільша група мігрантів у Польщі, вони швидко адаптуються до життя тут, наші мови схожі, ми близькі культурно. Є деякі історичні моменти, які викликають спір, їх вже багато раз пояснювали. Не варто жити історією, потрібно думати про сьогодення та майбутнє. Можу зауважити, що останнім часом до нас набагато рідше звертаються з неприємними інцидентами щодо дискримінації, яких і так було небагато.
Як Ви допомагаєте в таких ситуаціях?
Наш юрист, який спеціалізується в таких справах, насамперед радить, чи йти правовим шляхом вирішення проблеми, чи ні. Наважитися на такий крок – справа індивідуальна. Ненависть й дискримінація через упередження в Польщі карається.
Спілкувалася Катерина Банар
Титульне фото: Pixabay