Голова фонду “Інститут Польща-Україна” та засновниця видання UAinKrakow.pl Ольга Менько проаналізувала рапорт науковців з Варшавського університету, статті-роз’яснення з польського видання Rzeczpospolita та українського LIGA.net. Про загрози з боку українців і Дисонанс позитивного ставлення читайте в її авторській колонці.
Науковці Варшавського університету роблять рапорт, одна з тем якого — як поляки сприймають біженців з України. Rzeczpospolita робить про це текст, а українське видання LIGA.net на його основі пише свій. І отут починається чимало всяких цікавих речей. Щоби написати цей текст для вас, я аналізувала, зокрема, сам рапорт, на який посилаються ЗМІ. Якщо дочитаєте, то також дізнаєтесь, як багато поляків не погодилися б, аби їхня дитина взяла шлюб з українцем/українкою.
Спочатку розберемося з LIGA net, які зробили текст українською.
Що вони переписують з польського видання: “Згідно з останнім опитуванням, потенційні загрози для Польщі з боку українців включають: негативний вплив на ринок праці, негативний вплив на польську економіку/державний бюджет/зростання інфляції та злочинність.
Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася, але водночас частіше згадувалася інакша культура українців, зазначають дослідники”.
Ці фрази про ринок праці, вплив на економіку та злочинність нам давно відомі. Їх поширюють у соцмережах боти з російським корінням. Отож, аналізуючи відповіді, беремо під увагу думку самих опитуваних, розуміючи контекст російської пропаганди і її суттєвий вплив на такі настрої.
Увага! Сприйняття респондентами загроз — це одне, а висновок на підставі досліджень, що українці справді потенційно несуть загрозу (як це звучить в українському виданні) — це вже зовсім інше, і цього в дослідженні нема.
У рапорті є питання про загрозу біженців з України та мігрантів. У контексті дослідження йдеться про мігрантів з Білорусі.
Чого нема в рапорті: питання по загрозу, яку несуть українці загалом, тому так узагальнювати — це велика помилка.
Що ж говорять результати самого рапорту? Дослідження ставлення було не одне, а два: одне — в червні 2022 року, а інше — в січні 2023. У рапорті дослідники порівнюють результати цих досліджень.
У червні 2022 року
Лише 6% поляків точно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців з України. Лише 15% радше бачили загрозу (raczej tak).
У січні 2023 року
Лише 6% поляків точно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців з України. Лише 11% радше бачили загрозу (raczej tak).
Тобто за пів року відсоток тих, хто бачить загрозу в біженцях з України, ЗНИЗИВСЯ на 4 пункти.
То в чому ж бачать загрозу?
У червні найбільшу загрозу бачили в негативному впливі на ринок праці. Окрім цього, в негативному впливі на польську економіку і підприємницьку діяльність. Четвертою з найбільших загроз був український націоналізм. Тут варто додати контекст: у Польщі слово “націоналізм” має негативне забарвлення, його радше асоціюють з радикальним націоналізмом або ж нацизмом.
У січні 2023 український націоналізм із найчастіше згадуваних загроз зникає. Як про це пише LIGA.net? ”Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася”. Це можна зрозуміти в багато різних способів, але аж ніяк не як зменшення загрози українського націоналізму в Польщі. Цей показник, до речі, є для нас дуже хорошим, особливо якщо зважати на історичний контекст.
У січні як можливі загрози 17% респондентів зазначають негативний вплив на ринок праці, польську економіку і підприємницьку діяльність. Четвертою найбільш згадуваною загрозою стають крадіжки. Теж збільшується кількість людей, які як загрозу зазначають іншу культуру. З’являється й інша річ — postawa roszczeniowa. Найкраще це можна перекласти як ставлення типу “ви мнє всє далжни”.
LIGA.net також передруковує з Rzeczpospolita коментар голови Об’єднання українців у Польщі (принагідно неправильно переклавши назву організації та спотворивши прізвище пана Мирослава) як підтвердження результатів дослідження і навіть виводить його в заголовок. Більше того, видання подає цитату як результат досліджень і рапорту, назвавши їх “опитуванням”:
“Дратує російська мова та “русский мир”: у Польщі погіршується ставлення до українців — опитування”
Отож, що не так із цим коментарем (тепер вже переходимо до тексту Rzeczpospolita).
Подаю цитату з тексту українського ЗМІ: “Насамперед нас дратує навколишня іноземна мова, в основному російська, якою говорять біженці. Зрештою, це “ворожа мова”, ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді”, — прокоментував виданню Мирослав Скурка, президент Спілки українців у Польщі.
Він додав, що деякі українці привнесли до Польщі пережитки “русского мира” — пристрасть до снобізму, дорогих автомобілів, недотримання заборон на зразок обмеження швидкості, паркування у недозволених місцях“.
Представника української нацменшини просять прокоментувати результати рапорту. У коментарі він говорить “ми”, і я не розумію, кого це “ми” стосується. Пан Мирослав говорить від імені поляків чи від імені українців? Зверніть увагу, я не коментую ставлення пана Мирослава. Я кажу, що вибір редакції додати його коментар без пояснення, кого саме стосується це “ми”, вносить більше непорозуміння, ніж пояснення реальності.
І остання річ, на якій акцентують обидва тексти (та й люди, які писали рапорт): “чверть респондентів відповіли, що [їхнє ставлення до біженців] змінилося. Водночас 68% із них заявили, що ставлення змінилося на гірше”.
Рапорт загалом порівнює зміну ставлення й аналогічні дослідження з червня 2022 і січня 2023. У ньому є одне питання (в рамках дослідження ставлення до біженців з України), яке поставили лише в січні 2023, а саме як змінилося ставлення до біженців впродовж останніх шести місяців — якраз на цю частину дослідження звертають увагу ЗМІ.
Які результати ми маємо на основі цього питання: 75% опитаних не змінили свого ставлення до біженців з України, 25% — змінили, з них у 68% воно погіршилося. А ще читаємо, що у 26% ставлення навпаки покращилося (1% відмовився відповідати на це питання).
На підставі саме цього дослідження науковці Варшавського університету вивели новий ефект/явище — Дисонанс позитивного ставлення (Positive Attitude Dissonance), і зазначають, що він потребує детальнішого дослідження.
Виходить, що єдині дані з усіх, які не можна порівняти з попередніми дослідженнями, і польське, і українське ЗМІ нам подають як погіршення в ставленні до біженців.
У цьому ж рапорті в рамках одного і того ж дослідження є і інше питання (поставлене двічі), на підставі якого можна судити про ставлення поляків до біженців з України.
У рамках дослідження Індексу соціальної перцепції мігрантів — біженців з України (SPMI) бачимо:
У червні 2022 дуже негативний індекс (bardzo negatywny SPMI) — лише у 2% респондентів, негативний (negatywny SPMI) — y 6%, в інших — нейтральний, позитивний і дуже позитивний індекси. Тобто лише 8% опитаних ставляться до біженців негативно.
У січні 2023 показники негативного і дуже негативного індексу не змінилися. Натомість змінилися інші показники: якщо у 2022 році 14% ставилися до біженців нейтрально, а 42% — дуже позитивно, то в січні 2023 12% — нейтрально, а 44% — дуже позитивно. Тобто негативне ставлення за даними цього ж дослідження (SPMI) не змінилося, а частина респондентів навпаки почала ставитися до біженців дуже позитивно.
А на завершення для тих, хто дочитав, додам інші цікаві дані з рапорту.
Науковці запитали, як багато респондентів погодилися б, аби їхня дитина взяла шлюб з українцем/українкою. У червні 2022 лише 10% не погодилися б, а в січні 2023 не погодилися б 11%.
Текст: Ольга Менько
Фото ілюстративне. Авторка: Вікторія Друк