Як виглядали різдвяні ярмарки в Кракові 100 років тому [ФОТО]

Святкові «тарги» на головній площі міста стартують 30 листопада і триватимуть до 1 січня 2025 року. Цієї зими гості міста можуть придбати вироби не тільки з Польщі, а й з сусідніх країн. 

Про історію походження одного з найстаріших різдвяних ярмарків Польщі розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.

Перші ярмарки Європи

Базари здавна відігравали особливу роль у житті європейських міст. Вони впливали на господарство міста, розвивали ремесло та торгівлю. Ярмарок також був місцем, де люди обмінювались останніми новинами, смакували їжу, яку привозили заморські купці, та спостерігали за виступами акторів з мандрівних театрів.

Історія ярмарків починається за часів середньовіччя. Тоді в європейських містах виникла потреба обмінюватися товарами між різними регіонами та країнами. Про перші європейські торги, які відбувалися напередодні Різдва, відомо з кінця ХІІ століття. Один із таких ярмарків з’явився у 1294 році у Відні. Потім традиція поширилася до Німеччини, де вже у ХІV столітті набула неабиякої популярності.  

Коли почали ярмаркувати в Кракові

Традиції перших ярмарків тісно пов’язані з великими релігійними святами, адже такі заходи притягували тлуми вірян до храмів. Люди їхали до міста і могли поєднати приємне з корисним: зайти до костелу, а потім за покупками, тому перші ярмаркові площі були біля костелів та церков. 

Перші письмові згадки про краківські ярмарки датуються 1310 роком. Тоді в місті було три великі торговельні майданчики:

• «Свєнтокшиський», назва якого походить від святого Станіслава (розпочинався 3 травня і тривав десять днів);
• «Малий ярмарок» стартував у день святого Віта 11 червня й тривав п’ять днів;
• «Осінній ярмарок», який відкривали на святого Михайла 29 вересня (тривав десять днів).

На думку польського історика Ришарда Кантора, саме ці події можна вважати «прабатьками» сучасного різдвяного ярмарку.

Історія різдвяних ярмарків на Площі Ринок

Перед Різдвом «тарги» відбувалися у значно меншому форматі ніж зараз, і без розваг. Це пов’язано з католицькою релігійною традицією: після осінніх польових робіт настає час спокою, посту й богослужіння. 

В історії існує дві традиції відзначення Адвенту: галло-іспанська – у формі покаяння, і римська – у формі радості. Польська дослідниця Ханна Шимандерська зазначає, що з невідомих причин більшість жителів Кракова аж до середини XX століття дотримувалися суворого галло-іспанського обряду в підготовці до Різдва. Як виняток, під час Адвенту двічі робили послаблення посту для молоді на свята Катерини та Андрія. 

До початку Першої світової війни (1914) в Кракові у грудні панувала передріздвяна тиша, як того вимагає Адвент. Ришард Кантор у своїй праці зазначає, що на Різдво приготування було менше, ніж перед Великоднем, і навіть різдвяний базар був скромний – кілька столів з товарами. Міщани могли придбати подарунки на святого Миколая, паперові ялинки та ляльки для вертепу. 

Окрім того, влада міста вважала Площу Ринок візитівкою Кракова, а великий ярмарок у ті часи означав вози, коней та бруд, змішаний зі снігом. 

На фото Кракова міжвоєнного періоду можна побачити невеликі різдвяні базари, на яких вирує торгівля ялинками, новорічними прикрасами, вогниками, вертепами (шопками), смаколиками та рибою. Численні торговці вишиковувалися зі своїми товарами поблизу входу до Суконних рядів.

Краківський ярмарок почали проводити у 1980-х роках з метою популяризації міста серед польських та європейських туристів. А вже у 1994 році базар отримав офіційну назву «Різдвяний ярмарок» (Targi Bożonarodzeniowe). Саме з цього року рахують його офіційну історію.

Цьогоріч офіційне відкриття різдвяного ярмарку відбудеться 30 листопада, в суботу о 12:00 на Головному Ринку.

Читайте також: Стало відомо, коли в Кракові розпочнеться Різдвяний ярмарок

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe