Традицій святкувати Різдво є дві. Хтось святкує 25 грудня — за григоріанським календарем, а хтось за старим стилем, тобто 7 січня — за юліанським календарем.
Про різдвяні традиції в Польщі, які пов’язані з Різдвом за східним стилем розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.
Звичаї святкування Різдва
Різдво за юліанським стилем у Польщі традиційно святкують греко-католицькі та православні віряни. Цей календар запровадив Юлій Цезар 1 січня 45 року до н.е. Натомість на зміну юліанському календарю у XVI столітті запровадили точніший календар – григоріанський.
Приготування до свята
До свята господарі східного обряду дуже ретельно готувались. У хаті білили стіни та стелю, виносили непотрібні речі. На Лемківщині урочисто прикрашали один із кутів оселі, де були ікони. Там до стіни кріпили різнокольорові паперові квіти, які були там аж до великоднього посту.
Господині перед святом йшли на базар та купували нову макітру для маку та горщик, щоб приготувати кутю. У саме свято не готували, усе було зроблено заздалегідь.
6 січня треба було встати чим раніше, бо хто раніше встане, то буде мати успіх цілий рік. На Лемківщині господарі поспішали одними із перших запалити піч 6 січня, бо хто це зробить перший, той першим буде орати поле весною.
За традицією, цілий день дорослі постили, не снідали та не обідали. Діти не могли їсти страви, які були приготовлені на Святу вечерю. Якщо якійсь дитині все ж вдалося, з’їсти заборонений смаколик, то це було поганим знаком, бо у такому разі, за повір’ям, вовки влітку можуть вкрасти вівці.
Важливим було оформлення столу до святкової вечері, яку називали також “Велія” чи “Вілія”. Зазвичай, під скатертину клали сіно, а на долівку солому. Потім його давали худобі та підкладали курям та качкам. Такий обряд мав забезпечити добробут та процвітання в господарстві. Саме солома є одним з головних символів Різдва східного обряду, вона уособлює ясла Христа.
Обхід господарства
Однією із давніх традицій перед Святою вечерею є ритуал, коли господар обходить дім та своє господарство. Це відбувається, коли на вулиці стемніє.
Він бере до рук сокиру і йде до садка, де підходить до кожного дерева і розмовляє з ним, просить, щоб воно “вродило” цього року. Інколи ця традиція різнилася, і це могли робити господар та господиня разом. Також під час цього дійства до дерев могли прив’язувати солому.
Далі, з появою першої зірки, господар брав свічку та йшов до худоби. Там голова сімейства брав до рук хлібину, ділив її на частини та годував худобу. Також у цей вечір біля худоби клали сіно, переважно конюшину. Усе це мало символізувати родючість наступного року.
Далі господар, якщо мав пасіку, йшов до вуликів і там кілька разів читав молитву. Також для того, щоб у господарстві було багато меду, господар перед вечерею дарував сусідам та родичам цей продукт.
Різдвяна вечеря
Свята вечеря обов’язково починається молитвою, яку виголошує старійшина в родині. До столу всі сідали чисті та гарно вбрані.
Цю вечерю ще називали “Багата кутя”, “Коляда”, чи “Кутя”. Традиційно першою зі страв куштували кутю, зазвичай, пшеничну чи ячмінну і запивають її узваром. Кутю частіше готували із пшениці.
На початку Святвечора всі за столом, ділилися між собою не облаткою, а проскуркою, яку священник освятив напередодні під час Літургії.
За святковим столом мало бути парне число осіб. Також, до прикладу, на Лемківщині на стіл клали ще спеціально ложки, їх кількість відповідала кількості померлих у родині за попередній рік.
Як у православних, так і в католиків на столі мало бути дванадцять пісних страв, серед яких: кутя, узвар із сушених фруктів (у лемків “юха”), вареники з капустою чи картоплею, пісний борщ, гриби, голубці з кашею чи картоплею, смажена риба, оселедець, квашена капуста чи огірки, пляцки з капустою, кисіль, страви з квасолі.
Цікавою особливістю у лемків, було те, що на святковому столі була страва під назвою “киселиця”. Така собі закваска із вівсяних пластівців, дріжджів, житнього хліба та води. У лемків також була традиція ставити на стіл як страву часник, який їли вмокаючи в сіль, на початку трапези.
У деяких регіонах Польщі, віряни східного обряду пекли на Різдво ритуальний хліб. Він лежав на столі від Різдва до Водохреща. Його називали “крачун”, “калач”. Для його випікання використовували кілька видів збіжжя.
У перший день Різдва на святковому на столі були й м’ясні страви. Серед яких шинка, ковбаса, голубці, сальтисон та кишка.
У православних і греко-католиків на Різдво є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір’я, Утреню та Літургію. 7 січня, віряни теж йшли на богослужіння, а далі в гості до родичів.
Різдвяний дідух та павуки
До 1930-років, в оселях греко-католиків та православних Польщі, був поширений давній атрибут Різдва — відомий, як дідух. Його ще називали “Коляда”, “Дід”, “Кріль” (король).
Дідух був символом сімейного добробуту та вшанування пам’яті предків. Часто для дідуха брали перший зажинковий сніп. Був навіть такий вислів “Дідух – до хати, біда – з хати”. Господар ставив його високо над столом і на покуті під образами. Після завершення різдвяних свят, інколи на Йордана, дідуха виносили з хати і палили на городі.
Одним із символів Різдва, яким прикрашали дім під час свята, були геометричні конструкції з соломи – павуки. Таку прикрасу кріпили посеред хати на довгій волосині з конячого хвоста. Перед цим солому спеціально готували, мили, прасували і потім створювали павуки.
Колядники
Спільним для західного та східного обрядів є колядування. У різдвяний вечір, з 6 на 7 січня, вперше в році починають співати колядки. Віряни східного обряду ходять колядувати в кожну хату – таким чином приносили звістку про народження Сина Божого, який спасе світ.
Одні із найпопулярніших колядок на території Польщі, це: “Бог предвічний”, “Небо і земля”, “Нова радість стала”, “Дивная новина”.
У період різдвяних свят віряни східних обрядів вітають один одного словами: “Христос Рождається! Славіте Його!” або “Христос народився! Славімо Його!”. На Підляшші у православних було особливе привітання колядників на Різдво. Вони зверталися: “З празнічком Рожджеством Христовим”, а їм відповідали:. “І з вамі здоровимі”.
Читайте також: Як в Польщі відзначають свято Трьох королів
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Polona.pl
Один відгук
Цікаво