Як у Кракові святкують Різдво

25 грудня за григоріанським календарем християни світу будуть відзначати одне з найважливіших свят у році — Різдво Христове (Boże Narodzenie). Цього року до святкувань приєднаються також Православна церква України та Українська греко-католицька церква. У Польщі цей день є вихідним, як і наступний — 26 грудня. 

Про Адвент, Святвечір, різдвяну ялинку та стіл, пастерку та святкові привітання в Кракові розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко. 

Різдвяні традиції в Польщі 

Традиція відзначати Різдво Христове зародилася ще в часи Римської імперії, а точніше  в кінці III – на початку IV століття. Проте довгий час між істориками тривали дискусії про те, в який саме день потрібно святкувати Різдво. Лише у 353 році визначили, що це має бути 25 грудня. 

Адвент 

Адвент (Adwent) символізує час радісного очікування свята. Цей період триває чотири тижні, а одним з його символів є віночок з чотирма свічками — щотижня запалюють нову.

Для того, щоб заохотити дітей чекати на Різдво, їм дарують адвент-календарі, де з 1 по 24 грудня треба відкривати по одному віконечку з подарунком. У період Адвенту в храмах постійно проходять передсвяткові меси.

Різдвяна ялинка

На столітніх фото різдвяних ярмарків у Кракові можна побачити, як у місті купують ялинки. Ця традиція з’явилася на межі XVIIІ та ХІХ століть, прийшовши до Польщі з Німеччини. 

Першими ялинки в домівках почали ставити міщани, а потім ця традиція поширилася в селян. 

100 років тому не всі могли собі дозволити іграшки зі скла, тому дерево часто прикрашали солодощами, імбирним печивом, горіхами та саморобними іграшками. У той час на ялинку не чіпляли забагато прикрас. Вогники вішали на стовбур дерева, щоб складалося враження, ніби воно світиться зсередини. 

На верхівку ставили зірку, що символізувала Вифлеємську, а під нею — Ангела (Aniołek), який приносить подарунки напередодні Різдва. Крім нього подарунки під ялинку також могли класти Дитятко (Dzieciątko), Гвяздор (Gwiazdor) чи святий Миколай.

Краківська шопка — ще один важливий символ Різдва, який часто ставили під ялинкою.

Домівки прикрашали гілками хвойних дерев або омели, але їх не ставили, а підвішували до стелі. У Малопольщі це називалося «підлязничка» (podłaźniczka).

У будинках заможних людей, зокрема, в родині Радзивіллів (найбагатший литовський рід у Речі Посполитій, представники якого мешкали й в Кракові — прим. авт.), у ХІХ столітті могли ставити не одну, а кілька ялинок зі спеціальними столами для подарунків. Дерева прикрашали печивом, яблуками, цукерками та восковими свічками, які запалювали щовечора.  

Вігілія або Святвечір

Однією із найважливіших частин різдвяної традиції в Польщі є Вігілія або Святвечір. Саме з цього дня розпочинаються святкування. У Польщі навіть побутує приказка «Яка Вігілія, такий і цілий рік» (Jaka Wigilia, taki cały rok).

На святкову вечерю поляки приїздять до родинного дому звідусіль, як далеко вони б не мешкали. Різдвяний стіл часто прикрашають золотим та червоним кольорами, що мають принести щастя для всієї родини. Також під скатертину кладуть сіно, що символізує добробут.

Святвечір починається, коли на небі сходить перша зірка. Після цього читають молитву. Усі, хто зібрався за святковим столом, діляться одне із одним облаткою (opłatek) — прісним білим коржиком з борошна та води, який символізує потребу ділитися останнім шматком хліба з тими, хто його потребує. На різдвяній облатці часто можна побачити зображення Ісуса чи Вифлеємської зірки. 

На столі мають стояти дванадцять різдвяних пісних страв у пам’ять про апостолів. У меню в Польщі традиційно входять:

• смажений короп; 
• пісний борщ з «вушками»; 
• грибна юшка;
• узвар;
• вареники з капустою чи грибами;
• риба по-грецьки;
• голубці з кашею чи картоплею та сушеними грибами;
• капуста з горохом;
• оселедець;
• пиріг з маком;
• старопольський пряник з медом та прянощами;
• кутя (більш популярна в східній та південній частині Польщі).

Традиція смажити саме коропа сформувалася вже після Другої світової війни, коли бракувало іншої риби. Щоб задовольнити попит, у грудні в Польщі з’явилося багато ставків, де розводили коропів.  

Вважається, що під час Вігілії треба спробувати усі дванадцять страв, бо тоді успіх буде супроводжувати цілий рік. За святковим столом завжди залишають одне порожнє місце для неочікуваного гостя чи мандрівника, або щоб вшанувати померлих родичів.

Після вечері всі прямують до різдвяної ялинки і розпаковують подарунки.

Пастерка 

По завершенню Святвечора всі співають колядки або прямують на святкову месу — «Пастерку» (Pasterka), яку зазвичай проводять увечері або опівночі з 24 на 25 грудня. У Польщі це одна з найважливіших різдвяних традицій. 

Саме під час меси починається новий літургійний рік. У святковій месі беруть участь цілі родини, часто з маленькими дітьми.

Однією із краківських традицій є похід на святкову месу до Маріацького костелу або у Вавель. 

Привітання та колядки

Після меси й протягом наступних двох днів прийнято вітати з Різдвом усіх родичів і знайомих, а інколи й випадкових перехожих.

У Кракові здавна є популярним потрійний святковий різдвяний поцілунок — двічі в ліву щоку та один раз у праву. Перший означає побажання щастя, другий — здоров’я, а третій — якесь особливе побажання для людини. 

25 грудня поляки зазвичай знову зустрічаються з родиною за обіднім столом і святкують аж до вечері. Тоді на стіл вже ставлять м’ясні страви.

26 грудня припадає на День святого Стефана (Dzień Świętego Szczepana). Цього дня по селах і містах починають ходити колядники, переодягнені в біблійних персонажів. Заходячи до хати, вони вітають господарів із Різдвом Христовим та розігрують вертеп. 

Польською колядка буде «kolęda». Слово походить від латинського “calendae”, що означає «перший день місяця». У різдвяних колядках зазвичай прославляють Ісуса, Марію та Йосипа. У Польщі їх співають від Вігілії й до 2 лютого — Стрітення Господнього (Ofiarowania Pańskie). Вважається, що колядники приносять в дім щастя, тому господарі завжди пригощають їх солодощами та дають дрібні гроші. 

Читайте також: Краківська шопка: історія одного із символів Різдва

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Polona.pl