1 квітня, в понеділок після Великодня в Польщі надалі тривають святкування Воскресіння Господнього. Цей день вільний від роботи, торгівлі та навчання. Свято має багато регіональних назв: одні з найвідоміших — Поливаний понеділок чи Шміґус-Динґус.
Досить цікавими є такі традиції Великоднього понеділка як Сюда-Баба, гра Шміґус-Динґус та краківський ярмарок Емаус. Детальніше про них розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.
Шміґус-Динґус або Поливаний понеділок
Поливаний понеділок — це другий день Великодніх свят. Після довгого посту люди нарешті мали можливість розважатися та відпочивати.
У цей день діти та молодь жартома обливають водою одне одного та інших людей. Звичай має ще язичницьке коріння, він пов’язаний з весною та пробудженням природи. Окрім людей також було заведено окроплювати свяченою водою землю, щоб був гарний врожай. Господарі в селах на півдні Польщі роблять це донині.
У Польщі цей день ще називають «Шміґус-Динґус» (Śmigus-Dyngus). Слово «dyngus» походить від німецького «dingen», що означає «відкупитися». Слово «śmigus» є однією з версій польських «śmigać» або «smagać», що має значення «шмагати». Зараз цей вислів асоціюється зі звичаєм обливатися водою на свято.
Уперше про традицію у XIV столітті згадує чеський проповідник Конрад Вальдгаузер. У Польщі звичай з’явився у XV столітті.
Слов’яни вважали, що обливання водою сприяло родючості, тому обливали переважно незаміжніх дівчат.
Одним з польських привітань на Великдень є вислів-побажання «Мокрого Динґуса і багато добра!» (Dyngusa mokrego i wiele dobrego!).
Сьогодні звичай обливання водою розглядають як народну гру. Всупереч традиціям, водою обливають усіх без винятку, навіть незнайомих людей.
У деяких регіонах Польщі, зокрема, на Кашубах, перехожих навіть символічно «б’ють» по ногах гілочками ялівцю та берези.
Краківський Емаус
Здавна на великі свята в католицьких храмах прихожанам відпускали гріхи. Ці важливі дні називалися відпустами (odpusty).
У Кракові з XVIII століття поширилася традиція робити відпуст на Великодній понеділок. Цей день був пов’язаний з притчею про зустріч воскреслого Ісуса Христа зі своїми учнями на дорозі до села, яке мало назву Емаус (Emaus).
У понеділок в місті також проводили великодній ярмарок із такою ж назвою. І краківʼяни, і мешканці сусідніх містечок та сіл їхали на відпуст та на Емаус.
На ярмарку були численні атракціони та розваги. Продавці торгували солодощами, смаколиками й іграшками.
Окрім ярмаркування розвагою для місцевих було підніматися на Копець Крака (Kopiec Krakusa), щоб кидати звідти монети або котити фарбовані яйця.
Цьогоріч традиція буде продовжена. Ярмарок Emaus відбудеться 1 квітня біля парку Блоні (Błonia) на al. Focha, al. 3 Maja, ul. Piastowska. Дійство буде тривати з 9:00 до 17:00.
Звичай «Сюда-Баба»
Серед мешканців Малопольщі, зокрема, міста Велички, на Великодній понеділок популярний звичай «Сюда-Баба» (Siuda Baba).
Коріння традиції слід шукати в слов’янських ритуалах проганяння зими, а саме в легенді про язичницьке капище в Ледниці Ґурній. Воно було розташоване біля джерела. Запалений вогонь у капищі охороняла жриця, яка з приходом весни залишала храм і йшла шукати собі наступницю. Призначена нею нова жриця ніяк не могла відмовити чи відкупитися, тому дівчата намагалися добре сховатися.
Постать жриці відображена в чорній від сажі Сюда-Бабі, яка охороняла вогонь і не могла вийти з храму або вмитися.
За звичаєм можна було «відкупитися» від Сюда-Баби грошима чи поцілунком або дозволити вимазати себе сажею. Кожна дівчина, яка дозволяла обмазати своє обличчя, могла розраховувати на швидке заміжжя.
Читайте також: Великодні традиції в Польщі: історія та символи свята
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe
Титульне фото: Polona.pl