21 квітня, в понеділок після Великодня в Польщі надалі тривають святкування Воскресіння Господнього. Цей день вільний від роботи, торгівлі та навчання. Свято має багато регіональних назв: одні з найвідоміших — Поливаний понеділок чи Шміґус-Динґус.
Досить цікавими є такі традиції Великоднього понеділка як Сюда-Баба, гра Шміґус-Динґус та краківський ярмарок Емаус. Детальніше про них розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.
Шміґус-Динґус або Поливаний понеділок
Поливаний понеділок — це другий день Великодніх свят. Після довгого посту люди нарешті мали можливість розважатися та відпочивати.
У цей день діти та молодь жартома обливають водою одне одного та інших людей. Звичай має ще язичницьке коріння, він пов’язаний з весною та пробудженням природи. Окрім людей також було заведено окроплювати свяченою водою землю, щоб був гарний врожай. Господарі в селах на півдні Польщі роблять це донині.
У Польщі цей день ще називають «Шміґус-Динґус» (Śmigus-Dyngus). Слово «dyngus» походить від німецького «dingen», що означає «відкупитися». Слово «śmigus» є однією з версій польських «śmigać» або «smagać», що має значення «шмагати». Зараз цей вислів асоціюється зі звичаєм обливатися водою на свято.
Уперше про традицію у XIV столітті згадує чеський проповідник Конрад Вальдгаузер. У Польщі звичай з’явився у XV столітті.
Слов’яни вважали, що обливання водою сприяло родючості, тому обливали переважно незаміжніх дівчат.
Одним з польських привітань на Великдень є вислів-побажання «Мокрого Динґуса і багато добра!» (Dyngusa mokrego i wiele dobrego!).
Сьогодні звичай обливання водою розглядають як народну гру. Всупереч традиціям, водою обливають усіх без винятку, навіть незнайомих людей.
У деяких регіонах Польщі, зокрема, на Кашубах, перехожих навіть символічно «б’ють» по ногах гілочками ялівцю та берези.
Краківський Емаус
Здавна на великі свята в католицьких храмах прихожанам відпускали гріхи. Ці важливі дні називалися відпустами (odpusty).
У Кракові з XVIII століття поширилася традиція робити відпуст на Великодній понеділок. Цей день був пов’язаний з притчею про зустріч воскреслого Ісуса Христа зі своїми учнями на дорозі до села, яке мало назву Емаус (Emaus).
У понеділок в місті також проводили великодній ярмарок із такою ж назвою. І краківʼяни, і мешканці сусідніх містечок та сіл їхали на відпуст та на Емаус.
На ярмарку були численні атракціони та розваги. Продавці торгували солодощами, смаколиками й іграшками.
Окрім ярмаркування розвагою для місцевих було підніматися на Копець Крака (Kopiec Krakusa), щоб кидати звідти монети або котити фарбовані яйця.
Цьогоріч традиція буде продовжена. Ярмарок Emaus відбудеться 21 квітня біля парку Блоні (Błonia) на al. Focha, al. 3 Maja, ul. Piastowska. Дійство буде тривати з 9:00 до 17:00.
Звичай «Сюда-Баба»
Серед мешканців Малопольщі, зокрема, міста Велички, на Великодній понеділок популярний звичай «Сюда-Баба» (Siuda Baba).
Коріння традиції слід шукати в слов’янських ритуалах проганяння зими, а саме в легенді про язичницьке капище в Ледниці Ґурній. Воно було розташоване біля джерела. Запалений вогонь у капищі охороняла жриця, яка з приходом весни залишала храм і йшла шукати собі наступницю. Призначена нею нова жриця ніяк не могла відмовити чи відкупитися, тому дівчата намагалися добре сховатися.
Постать жриці відображена в чорній від сажі Сюда-Бабі, яка охороняла вогонь і не могла вийти з храму або вмитися.
За звичаєм можна було «відкупитися» від Сюда-Баби грошима чи поцілунком або дозволити вимазати себе сажею. Кожна дівчина, яка дозволяла обмазати своє обличчя, могла розраховувати на швидке заміжжя.
Читайте також: Великодні традиції в Польщі: історія та символи свята
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe
Титульне фото: Polona.pl