Від 140-річних писанок до реконструкцій давніх сільських осель — кожна річ у цьому музеї має свою історію. Тут можна побачити як коралі та корсети з XIX століття, так і деркачі, трембіти та краківські шопки. Та працівники інституції переконують: просто розглядати експонати недостатньо.
Про автентичні майстер-класи, переплетення культур та український контекст в Етнографічному музеї читайте в матеріалі UAinKrakow.pl.
Дослідження минулого та сьогодення: що можна побачити в Етнографічному музеї
Етнографічний музей у Кракові заснували у 1911 році. Від самого початку інституція була зосереджена на документуванні щоденного побуту, різноманітних обрядів та святкувань у селах. Насамперед дослідники вивчали життя в Кракові та його околицях, проте інші регіони Польщі, а також культури слов’янської, європейської чи позаєвропейської груп також були у сферах їхнього наукового інтересу.
-
Фото: Natalia Ciemborowicz-Luber
«Початок XX століття — це час, коли багато чого відбувалося. Світ інтенсивно змінювався, село теж. Етнографи тих часів бачили необхідність документувати те, що відходить у минуле, і досліджувати те, яким є сьогодення», — розповідає музейна педагогиня Уршуля Собчик.
Головна виставка музею розташована в Казимирській Ратуші за адресою plac Wolnica 1. Тут інституція працює з повоєнних років. З тих часів походить і найстаріша частина експозиції, зокрема, інтер’єри будинків, облаштованих у музеї.
Більше про них розповідають Уршуля Собчик і докторка мистецтвознавства та працівниця відділу одягу та тканин з України Олена Козакевич.
«У нас є інтер’єри з краківської та підгальської осель, реконструкція школи чи майстерень ремісників», — описує Уршуля.
-
Фото: Marcin Wąsik
В інших залах зберігають речі повсякденного вжитку, приміром, знаряддя для сільського господарства чи ремісництва. Є також експонати, пов’язані з обрядами та святами. У самій лише залі, де ми спілкуємося з жінками, виставлені понад 300 унікальних писанок.
«Є як писанки, створені християнами римо-католицького обряду, так і роботи греко-католиків та православних. Найстарішій писанці, яку ми тут маємо, 140 років — вона з Поділля», — описує Уршуля.
На другому поверсі музею натомість можна побачити витвори мистецтва.
«Автори цих робіт — художники з різних місць та часів. Вони мали різний досвід, навіть мотивацію. Проте їх усіх об’єднує те, що вони не мали формальної художньої освіти і часто творили так як відчували», — із захопленням ділиться музейниця та додає:
«Ми намагаємося розгадати історії цих людей, зібрати інформацію та дізнатися якомога більше про тих, для кого ці речі були важливими. На виставці ми не можемо відтворити всі деталі їхнього життя, але намагаємося встановити контакт з минулим чи іншою культурою, цінним досвідом, який спонукає до роздумів. Тут велику роль відіграють екскурсії та майстер-класи, адже під час зустрічей з відвідувачами ми можемо більше розповісти про життя в різних часах та локаціях».
-
Фото: Marcin Wąsik Читайте також: “Металевий будинок” на березі Вісли: як і для чого працює Cricoteka
Предмети на дотик: чого можна навчитися та що спробувати в Етнографічному музеї
Майстер-класи — це окремий розділ в історії про Етнографічний музей у Кракові.
«У нас є речі, до яких можна торкнутися, виміряти, понюхати, а іноді й спробувати на смак», — з посмішкою розповідає Уршуля.
Наприклад, взяти в руки оригінальну тканину, відчути її запах і те, як матеріал торкається до тіла, або ближче роздивитися макет краківської шопки.
Майстер-класи в інституції дуже різні та адресовані до декількох категорій відвідувачів. Найчастіше приходять організовані групи, приміром, з дитсадків чи шкіл. Часто в них є представники різних країн, релігій та культур.
Уршуля пояснює: «Для нас дуже важливо, щоб усі в групі могли брати участь у цих майстер-класах. Ми створюємо сценарії таким чином, щоб кожен міг знайти себе в історії, яку ми розповідаємо. Часто це розповіді про реалії столітньої давнини, з часів життя наших прапрадідів і прапрабабусь. Під час майстер-класів ми шукаємо зв’язок між ними і нашим життям. Ми віримо, що, відкриваючи те, що є у минулому, ми зможемо краще зрозуміти сьогодення та підготуватися до майбутнього».
У музеї не бракує пропозицій дозвілля для індивідуальних відвідувачів чи родин. Уршуля та Олена розповідають про майстер-класи, де сім’ї вчаться створювати калатала (дерев’яні музичні інструменти), домівки для бджіл чи святкові прикраси. Ті предмети, які учасники зроблять своїми руками, вони можуть забрати додому.
Як Етнографічний музей допомагає українцям
Практично кожного дня музей відвідують групи, де є діти з України. Цього року для працівників було особливо важливим, щоб були залучені об’єкти, які можуть поєднувати польську та українську культури, або щоб під час зустрічей учасники також могли пізнати одне одного.
«Ми організовували заняття, на яких можна познайомитися з польськими та українськими звичаями, а також майстер-класи зі створення витинанок, писанок та ляльок-мотанок. Останні, до слова, проводили дві майстрині: полька та українка. Кожна з них показала, як створює мотанки, що ці мотанки для неї особисто означають, та розповіла пов’язані з ними історії, часто сімейні. Учасники могли спробувати одну чи іншу техніку або навіть знайти свій власний шлях», — описує Уршуля.
Олена згадує, що від початку повномасштабного вторгнення музей активно включився в допомогу українцям.
«Перед повномасштабною війною ми мали якісь проєкти та плани на майбутнє, але все змінив один день. На щастя, в музеї всі дуже перейнялися нашими долями, допомагали та підтримували. Багато українських музейників отримали можливість співпраці, серед них і я», — ділиться мистецтвознавиця.
З перших днів війни в музеї зробили безплатним доступ до експозицій та створили комфортний простір для жінок та дітей. Мами та бабусі мали залагоджувати багато справ, а діти потребували відволіктися й приємно провести час. Тоді в музеї запропонували заняття з іграшками та різноманітними іграми.
«Ми тестували різні іграшки та проводили ігри, знайомі польським чи українським дітям. Музей часто асоціюється з тишею, але тоді сміх і галас дітей нас дуже тішив. Багато з цих родин і надалі відвідують музей», — з посмішкою розповідає Уршуля.
Однією з перших подій з початку війни в установі був благодійний марафон писанкарства. Три майстрині безплатно навчали охочих розписувати яйця, а ті натомість могли зробити пожертву на підтримку українців.
Багато дітей, які прибували до Польщі в березні-квітні 2022 року, не мали настрою відзначати Великдень, тож працівники швидко адаптували сценарій занять, щоб малеча була залучена та мала простір для знайомства одне з одним.
«Спершу багато груп потребували перекладу, а зараз ці діти й дорослі володіють польською на дуже високому рівні», — зазначає Олена.
Багато з екскурсій тут проводять українською мовою. Для музею є важливим, щоб відвідувачі не лише пізнали культуру нової домівки, але й могли підтримувати свої традиції та більше дізнаватися про власну ідентичність.
Для цього, приміром, служить вітрина з минулорічної Ночі музеїв, де зберігається одна з найстаріших колекцій одягу та тканин в музеї. З «гуцульського кутика», як його ніжно називає Олена, можна дізнатися, як одягалися гуцули під кінець XIX століття. Тут є зразки вишивок, традиційне намисто, тобівки (шкіряні торбинки з орнаментом) чи навіть люльки, якими теж користувалися гуцульські жінки.
Побачити музейну колекцію можна з вівторка по неділю за адресами plac Wolnica 1 та ul. Krakowska 46. Зараз там відкрили нову виставку вишивок та мережива товариства LUD-Art «Ale kosmos!», яка доступна й українською мовою.
«Рекомендую стежити за нашими сторінками, бо там часто є оголошення про найближчі події та майстер-класи. Це не тільки шанс доторкнутися до традицій, яким сто і більше років, але також можливість принести частинку цієї історії додому», — заохочує Олена.
Дізнаватися про нові майстер-класи та екскурсії можна на сайті Етнографічного музею. Для тих, хто прибув до Польщі після 24 лютого 2022 року, ціна за участь у майстер-класі в групах — 1 злотий. З нагоди Дня дітей інституція запрошує на виставку іграшок «Королівство розваг» та супутні майстер-класи, які пройдуть з 1 по 4 червня. Деталі за посиланням.
Текст створено завдяки партнерській співпраці Малопольського інституту культури у Кракові та фонду “Інститут Польща-Україна” у рамках проєкту “Małopolska wielu kultur”.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Діана Гвоздь
Титульне фото: Marcin Wąsik
Фото надані працівниками Етнографічного музею