Коаліція “Відкритий Краків” — це об’єднання понад 70 громадських організацій та неформальних груп, що допомагають біженцям з України в Кракові, а також постраждалим від російської агресії.
Редакція UAinKrakow.pl поспілкувалася з координаторкою коаліції та представниками деяких організацій про те, як вони зустріли 24 лютого минулого року, яку допомогу надавали українцям та як змінилася їхня діяльність за цей рік.
Як створили “Відкритий Краків”
“24 лютого 2022 року я була на протесті під російським консульством як і багато інших мешканців Кракова. Моє завдання полягало в тому, щоб зібрати та записати контакти людей, які могли б допомогти українцям. Я тоді мало розбиралася в організаційній діяльності, але знала, що нам потрібна буде така допомога”, — розповідає координаторка коаліції “Відкритий Краків” Евеліна Питель.
Евеліна згадує, що в цей день в офісі фонду U-Work зібралися близько 35 представників різних груп: українських, польських та адміністративних. Панувало велике хвилювання, бо треба було багато зробити: прийняти людей на вокзалі, подбати про харчування та проживання, психологічну та юридичну допомогу, школи для дітей та роботу для дорослих. А ще надіслати допомогу тим, хто залишився в Україні.
Щоб обмінюватися інформацією та не дублювати дії, усі присутні вирішили створити коаліцію.
“Спочатку ми створили спільні канали для обміну інформацією та робочі групи, які займаються окремими проблемами. Також зробили групи для організації пункту допомоги на Radziwiłłowska 3, для збору речей, пошуку житла, транспорту, інформації тощо. До коаліції постійно приєднувалися нові організації — офіційні та громадські. Їхня кількість швидко перевищила 70″, — згадує координаторка.
У перші два місяці робота була дуже напруженою. Ніхто з учасників не мав досвіду роботи під час війни чи гуманітарної кризи. Багато волонтерів тоді брали відпустку з роботи, щоб повністю присвятити себе допомозі.
Як зустріли 24 лютого в організаціях коаліції
Засновниця ініціативи Zupa dla Ukrainy Катажина Пілітовська згадує як дізналася про те, що почалася повномасштабна війна:
“Пам’ятаю, в той день ішла на роботу і зустріла свою подругу, яка сказала мені: “Я не можу в це повірити!”. Я запитала в неї, про що саме йдеться, і вона мені відповіла, що почалася війна. Спочатку я була сильно вражена, а потім зрозуміла, що треба діяти!”.
Так Катажина вирішила, що перша річ, яку потребуватимуть люди — їжа.
“Коли 26 лютого утворилася коаліція “Відкритий Краків”, то ми були першими, хто зголосився, як ініціатива Zupa dla Ukrainy”, — додає засновниця.
Слов’янська Місія в Європі — це християнська організація, яка є частиною “Божого костелу в Польщі”, заснована у 2015 році біженцями з України. Підприємець, волонтер та директор гуманітарного відділу Артур Баглюк розповідає, що дізнався про вторгнення росії в Україну, коли рано-вранці в кімнату вбігла сестра дружини та закричала, що почалася війна. Жінка приїхала в Польщу з дворічною дитиною з Миколаєва про всяк випадок за тиждень до 24 лютого.
“У це було дуже важко повірити. Ми почали одразу телефонувати своїм батькам та родичам, які були в Україні. Я цілий день намагався зрозуміти, як це сталося і що ми можемо зробити. Ввечері ми зібралися в нашій церкві на молитву, а опісля я оголосив, що потребую сімох волонтерів. Уже вранці 25 лютого ми відкрили волонтерський штаб, і з того часу він не закривався і працює далі”, — розповідає Артур Баглюк.
Віцепрезидент фонду Z rąk do rąk Адам Фотек теж дуже добре пам’ятає 24 лютого й те, наскільки всі були розгублені. Фонд має найбільшу групу у фейсбуці в Малопольському воєводстві Kraków — oddam za darmo з понад 170 тисячами підписників.
“У нас була повна імпровізація того, як все організувати і як надати швидку та потрібну допомогу. Наші модератори не спали добами, ми намагалися допомогти всіма силами. На самому початку ми допомагали кільком тисячам осіб щоденно”, — згадує Адам.
Як змінилася робота організацій за рік повномасштабної війни
Координаторка коаліції розповідає, що з часом пункти допомоги стали більш загартовані, а організації обмінюються досвідом і зараз:
“До сьогоднішнього дня ми постійно контактуємо, допомагаємо одне одному. Намагаємося, щоб представники партнерів по коаліції вели діалог з містом, з міжнародними установами, такими як UNHCR. Думаю, що створення та діяльність коаліції — це те, що назавжди змінило уявлення про спільну, широку діяльність громадянського суспільства, і Краків отримав від цієї зміни велику користь”.
Zupa dla Ukrainy
В ініціативі Zupa dla Ukrainy згадують, що на початку це був рух мешканців міста, які готували їжу. Потім в організації почали діяти з волонтерським рухом українців та білорусів Wolontariat peron 4.
“До листопада 2022 року ми були суспільною ініціативою, а вже потім створили фонд, щоб писати гранти, приймати або надсилати кошти на допомогу”, — розповідає Катажина Пілітовська.
Нагадаємо, що в жовтні минулого року у Кракові з’явився пункт допомоги українцям, зініційований фондами Zupa dla Ukrainy, Szafa dobra та Wolontariat peron 4 у приміщенні на вулиці Śniadeckich 3. Він діятиме до кінця березня (окрім пункту Szafa dobra).
Слов’янська Місія в Європі
“25 лютого вранці мені подзвонили та запитали, чи можемо ми прийняти 60 дітей-сиріт, які виїхали з України під час обстрілів. За дві години ми організували у своєму приміщенні 70 спальних місць, але коли ця група дітей до нас доїхала, то їх вдалося розселити в готелі”, — згадує Артур Баглюк.
Уже 28 лютого в організації було вже більше ніж 60 волонтерів на різних напрямках допомоги: перевезення людей з кордону, розселення, гаряча лінія, медицина, гуманітарна допомога.
За рік діяльність майже не змінилась — у Слов’янській місії в Європі досі допомагають українцям. Закрили лише деякі волонтерські сектори, в яких немає потреби.
Z rąk do rąk
Якщо спочатку в лютому-березні 2022 року у фонді допомагали кільком тисячам осіб щоденно, то зараз ця кількість знизилася до 30 біженців на день.
“За цей рік ми створили механізми роботи й допомоги. Ми з перших днів війни контролюємо хейт чи незадоволення в коментарях. У нас не можна проявляти ксенофобію та антиукраїнські настрої, тому українки та українці можуть себе відчувати безпечно в нашій групі“, — розповідає Адам Фотек.
Фонд займається не тільки групою Kraków — oddam za darmo, а й проєктом Paczka pod choinkę (новорічні подарунки для дітей). Фонд позиціонує себе як zero waste (без відходів), проте не в класичному розумінні цієї філософії.
“У нас можна знайти речі персонально для себе: меблі для дому, техніку, одяг за потрібним розміром та кольором. У нас філософія “гідної допомоги”. Людина, яка має потребу, наприклад, у зимовому пальті, має обрати для себе одяг, в якому б вона відчувала себе комфортно та гарно”, — говорить Адам.
Віцепрезидент фонду Z rąk do rąk вважає, що така кількість українців, які приїхали за цей рік до Польщі, безповоротно змінила країну.
“Друга світова війна знищила нашу багатокультурність і відкритість до інших народів аж до цього моменту. Зараз ця багатокультурність повертається. Ми впевнені, що навіть після перемоги України всі побудовані між нами зв’язки стануть причиною того, що багато українців тут залишаться. І це нас збагачує — як суспільство, як поляків”, — вважає Адам.
Читайте також: Рік повномасштабного вторгнення: підсумки роботи фонду „Інститут Польща-Україна”
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анастасія Олексюк, Олена Леонова
Титульне фото: Маргарита Науменко