UAinKrakow.pl розповідає про “Союз українок” у Кракові — жіночу спілку, засновану 16 серпня 1924 року на основі товариства “Просвіта”. Жінки допомагали іншим українкам у Кракові та займалися науковою та культурною промоцією українства в Польщі.
Українські інтелігентки
Міжвоєнний період був часом найбільшого розквіту української культури і діяльності неполітичних організацій на території Польщі.
“Просвіта” була важливою спілкою в культурному і політичному житті українців, але жінки відчували потребу мати окремий осередок, де вся увага і зусилля будуть спрямовані на допомогу українським жінкам. Так створили “Союз українок”.
У поліцейській характеристиці на організацію зазначалося: “Особи, що її сформували, належать до української інтелігенції, що мешкає у Кракові. […] Товариство має на меті поширення освіти поміж української молоді, що вже частково було розпочато у вигляді навчання дітей українській мові”.
Серед засновниць “Союзу українок” були:
- Ольга Коритовська — дружина голови краківської “Просвіти” інженера Романа Коритовського;
- Ксенія Добрянська — дружина очільника кола “Рідної Школи” у Кракові Софрона Добрянського;
- Ельза Крук — студентка, що працювала в Президії краківської “Просвіти”;
- Володимира Піпчинська — приватна юристка;
- Леонтіна Гогульська — дружина лікаря, в кінці 1926 року — членкиня президії Українського педагогічного товариства;
- Марія Стобруненко — скульпторка із середовища української еміграції в Кракові.
Краківський “Союз українок” тісно співпрацював зі львівським осередком цього ж товариства, заснованим у 1917 році.
Чим займалося товариство
22 березня 1925 року на Щепанській площі в залі Робітничого дому з нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок союз організував лекцію видатного українського географа Володимира Кубійовича з проблеми географії Закарпатської Русі.
У робітничій залі Спілки Християнських Трудящих на вул. Св. Томаша, 37 відбувалися аматорські вистави. Зазвичай це були одноактні комедії — наприклад, “Які хворі, такі і доктори”, а також “Ведмідь” графа Александра Фредри – рідного діда Андрея Шептицького. Вони висвітлювали злободенні проблеми і поширювали українську культуру в Кракові.
У цьому ж приміщенні 3 липня 1927 року “Союз українок” організував аматорську виставу “Метелиця” — драму з часів боротьби українських повстанців з комуністами в Україні. У ній з патріотичними піснями виступив хор українських емігрантів.
Занепад руху
Від середини 1936 року “Союз українок” потрапив під постійний вплив ОУН. До 15 травня головою краківської філії товариства була Юлія Зілинська — дружина вченого-мовознавця і фольклориста Івана Зілинського. Після цього її місце зайняла Марія Тарнавська-Коцюбова. У цей час товариство налічувало лише три членкині, що свідчить про занепад, який припав на час початку Другої світової війни.
5 липня 1938 року Староство в Кракові, користуючись розпуском керівництва організації “Просвіта”, розпустило й краківську філію “Союзу українок”.
Згодом товариство намагалося оскаржити рішення і відновити діяльність, але в час Другої світової зробити це було неможливо.
Зараз у Польщі знову діє “Союз українок”, розташований у Варшаві за адресою ul. Kościeliska 7. Його головою є Катерина Сіроцька. Організація сприяє розвитку різних жіночих ініціатив, а також захищає права жінок.
Текст: редакція UAinKrakow.pl
Фото ілюстративне. Джерело: національний архів Кракова