Бібліотека Ягеллонського університету – одна з найбільших та найстарших книгозбірень в Європі.
Ким був “батько книг”, скільки раритетних рукописів тут зберігається та що спільного між Національною бібліотекою ім.Вернадського в Києві та бібліотекою Ягеллонського університету – далі у тексті UAinKrakow.pl
Історія Ягеллонської бібліотеки
Історія бібліотеки починається ще у XIV столітті, коли в 1364 році король Казимир III Великий (1310-1370) заснував сам навчальний заклад. Назву “Ягеллонський” університет та бібліотека отримали вже пізніше, на честь династії Ягеллонів, яка правила Польщею, Литвою, Угорщиною та Богемією з чотирнадцятого по шістнадцяте століття.
Спершу книгозбірня розміщувалась у Collegium Maius, найстаршому корпусі університету і виконувала функції внутрішньої бібліотеки для викладачів та студентів.
У 1429 році з’явився спеціальний статут De Libraria custodienda і бібліотека набула особливого статусу. Відповідно до цього з-поміж професорів призначали два куратори custodes librariae. Один з них мав статус pater librorum (батько книг). Спершу збори бібліотеки поповнювалися повільно, здебільшого завдяки середньовічній традиції, згідно з якою книги дарували професори та студенти. Лише в XVII столітті розпочалася цілеспрямована закупівля книг і збори бібліотеки зросли до 10 тисяч екземплярів.
На початку XIX століття в бібліотеці створили загальний каталог. На той час кількість примірників уже сягнула більше мільйона, тому процес каталогування тривав не один рік.
Бібліотека у часи Другої світової війни
Під час війни, коли Краків знаходився під фашистською окупацією, Ягеллонський університет був зачиненим, а разом з ним – і бібліотека. Користування бібліотекою спершу було забороненим, але згодом частина книг стала доступною в рамках Державної краківської бібліотеки. На деяких виданнях 1940-1944 років і досі можна побачити спеціальний штамп.
У сучасну будівлю за адресою al. Mickewicza 22 бібліотека переїхала лише згодом. Будинок поряд із Національним музеєм спорудили у 1931-1939 роках. Згодом, у 1960-х та 1990-х роках будівлю поновлювали і добудовували. Сучасний вигляд бібліотеки є певним гібридом соцреалістичної архітектури та сучасних рішень.
Раритети колекції
Колекція бібліотеки є унікальною не тільки для Польщі, а й для Європи в цілому. Тут зберігається 30 тисяч рукописів, близько 40 тисяч старовинних мап, різноманітні ноти, гравюри та атласи. Серед скарбів відзначають ілюстрований рукопис Кодекс Бальтазара Бегема XVI століття, де записані статути і привілеї Кракова. Ще однією гордістю колекції є рукопис De revolutionibus Миколи Коперника з його першими малюнками Геліоцентричної системи.
Крім того, тут зберігаються оригінали нот Фредеріка Шопена, найстарший астрономо-астрологічний календар Польщі Almanach Cracoviense ad annum 1474 року та, наприклад, перше видання трактату Альбрехта Дюрера, де художник описав тогочасні стандарти краси та канони зображення людини.
Ягеллонська бібліотека у наш час
На сьогодні фонди бібліотеки містять понад 7 мільйонів примірників. Оцифровувати каталог книгозбірні почали ще з 1990 року, ознайомитися з ним можна за посиланням.
Видання 1949 року можна шукати безпосередньо в цьому каталозі, а старші – серед сканів старого “карткового” каталогу.
Так само як і Національна бібліотека ім. Вернадського у Києві, Ягеллонська бібліотека має статус Національної. У Польщі таких бібліотек є лише дві, другою є Варшавська національна бібліотека.
Стати читачем бібліотеки не складно. Достатньо прийти з паспортом та оформити тимчасовий (безплатний) або постійний (15 злотих) квиток. Після цього ви зможете позичити книги чи працювати у читальній залі.
Читайте також: Краківські бібліотеки, де можна попрацювати в тиші
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст та фото: Валерія Пітеніна