Цьогоріч Великдень (Wielkanoc) за григоріанським календарем та новоюліанським припадає — 20 квітня.
Про передсвяткові приготування, великодній кошик, традиційні страви, урочисте богослужіння та ретро-світлини з Польщі розповідає історикиня та журналістка UAinKrakow.pl Тетяна Яцечко-Блаженко.
Поява традиції святкування Великодня в Польщі
Свято Господнього Воскресіння в Європі почали відзначати з часів Нікейського собору, тобто з 325 року нашої ери. У ті часи релігійні традиції Великодня були тісно переплетені з давньою традицією зустрічі весни.
Великдень у Польщі почали святкували з часів прийняття християнства у 966 році. В епоху поділів Польщі у кінці XVIII століття Великдень сприймали як важливе патріотичне свято, що нагадувало полякам про їхню культуру.
Страсний тиждень
За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, у домівках поляків виставляють пальмові (вербові) гілочки. Тиждень перед Великоднем (Страсний) є одним із найважливіших періодів у році для християн.
До нашого часу дійшли спогади про давні традиції в Кракові, пов’язані із різними днями Страсного тижня. Так у Велику середу із соломи робили ідола, якого назвали Юдою. Його тягли перед храмом, виносили на вежу, а потім кидали на землю доти, поки він не розсипався.
У Чистий четвер церковні дзвони замовкали. Натомість хлопчаки у селах Малопольщі робили дерев’яні хлопавки з якими ходили навколо храму та шуміли, щоб відлякати нечисть.
У Велику п’ятницю та суботу хлопці, переодягнені в лицарів, стояли як варта біля гробниці Христа в храмі.
Впродовж всього Страсного тижня прибирають в оселях, а жінки готують великодні страви. Також поляки йдуть на ярмарки напередодні свята та купують все необхідне.
На фото 1930-40-х років можемо побачити, як виглядала передвеликодня торгівля у Варшаві та Кракові.
- Жінки продають Писанки та квіти на Великдень, Варшава, 1930-1940-і роки.
- Велика Субота біля храму, село Неполомиці, Малопольща, 1932 рік.
У Велику суботу страви дбайливо складені в кошику, несуть до храму, щоб священник освятив їх. Під час Великодня потрібно було звести до мінімуму роботу, зокрема, і домашню.
- Віряни йдуть до храму на Великдень, село Неполомиці, Малопольща, 1932 рік.
Є багато релігійних пісень, пов’язаних із Великоднем, які часто співають під час процесії. Найдавніша з них «Во святе Воскресіння твоє» (Przez twe święte zmartwychwstanie).
- Великоднє богослужіння біля краківського костелу Святого Миколая, 1938 рік.
Великдень починається в суботу після настання темряви. Тоді запалюють велику пасхальну воскову свічку, яка символізує воскреслого Ісуса Христа.
Святкування охоплює 50 днів і завершується днем П’ятидесятниці. На 40-й день відзначають Вознесіння Господнє.
Що повинно бути у великодньому кошику
Традиція нести великодній кошик до церкви глибоко вкорінена в польській культурі. Освячення їжі пов’язане ще з язичницькими звичаями слов’ян, які на початку весни приносили подяку та жертви своїм богам. Так вони забезпечували процвітання для дому на наступний рік.
- Віряни біля храму, село Томашовиці, Малопольща, 1937 рік.
Християнство перейняло цей звичай, надавши йому свою символіку, яка тепер пов’язана з ідеєю Воскресіння Господнього. Частина продуктів у великодньому кошику належать до католицьких елементів, інша частина пов’язана з народними віруваннями.
До ХVIIІ століття католицькі віряни в Польщі не ходили до храмів із кошиком, а ставили їжу на дорогу біля дому, а ксьондз благословляв кошик, коли проїжджав вулицями. Лише три століття тому люди почали приносити кошики — спочатку в узгоджені місця, а згодом до храмів. Для таких регіонів Польщі, як Сілезія та Кашуби, цей звичай є взагалі новим і зародився після Другої світової війни.
Безумовно, «свячене» (święconka) займає важливе місце на великодньому столі й саме його треба спробувати першим у Велику Суботу після того, як родина прийшла з храму.
Перед тим, як покласти їжу до кошика, її прикрашали в білих та зелених кольорах та самшитом, що зеленіє один із перших навесні, або березовими гілками чи квітами. На низ кошика вистеляли білу серветку, а на неї складали продукти.
Освятити їжу на Великдень означало забезпечити собі та рідним достаток і здоров’я на цілий рік. У великодньому кошику в поляків традиційно має бути:
- хліб, який символізує Тіло Христове та достаток в домі та процвітання;
- великодній хліб (бабка, мазурка) — знак досконалості;
- яйця, які означають воскресіння та перемогу життя над смертю;
- «Агнець Божий» — ягня з червоним прапорцем, який символізує перемогу добра над злом та світла над пітьмою. Фігурка ягняти (баранчика) може бути з масла, цукру, шоколаду чи хліба і є символом воскреслого Ісуса Христа;
- м’ясо (шинка та ковбаса), що уособлює родючість та багатство;
- сіль і перець, які означають правду і життя. Ісус називав своїх учнів «сіллю землі»;
- хрін — символ Страстей Господніх, сили та здоров’я;
- сир — зв’язок людини й природи.
На Великдень з давніх-давен було заборонено розпалювати вогонь і готувати їжу, тому святили їжу, яка не потребувала варіння, смаження і готувалася заздалегідь.
Традиційні страви на Великодній сніданок
Важливим моментом Великодніх свят у Польщі є Великодній сніданок, він має не менше значення ніж Святвечір на Різдво Христове.
Традиція великоднього сніданку походить з Євангелії від Святого Івана, де сказано:
«Коли зійшла зоря, то воскреслий Ісус з’явився на Тиверіадському морі. Кілька апостолів поверталися з нічної риболовлі. Підійшли до берега та помітили рибу та хліб, приготовані на вогні. Згодом вони розділили цю скромну трапезу з Ісусом».
Звідси й пішла традиція Великоднього сніданку. Вважається, що Ісус переміг смерть і є присутнім у кожній родині та перебуває за одним столом під час Великодня.
Кілька століть тому Великодній сніданок поляків багато в чому залежав від достатку. Ремісник чи селянин купував хліб, ковбасу, шматок м’яса та кілька яєць. Натомість заможні люди мали на столі писанки, шинку, ковбасу, оленину, мазурки та традиційні краківські сирники.
На великодньому столі у поляків обов’язково мають бути вироби із тіста, такі, як бабка, мазурки, кекси чи паска. Окрасою столу є освячене у храмі великоднє ягня, зроблене із тіста, масла чи цукру, різнокольорові писанки, маковик (маковий рулет) та сирник (запіканка з кисломолочного сиру).
Польські господині на свято готують традиційний великодній суп журек. З історії відомо, що раніше ця кисла житня страва була популярною серед найбідніших верств населення. У пісному варіанті його забілювали молоком або вершками. На Великдень журек готують непісний, а з копченим салом, м’ясом і білою ковбасою.
- Великодній стіл, Польща, 1938 рік.
У XVII столітті на великодніх столах поляків з’явилася традиційна біла ковбаса зі свинини. Вона є не лише доповнення до журка, а й повноцінною стравою на свято. Для того, щоб її правильно приготувати, для початку варто відварити, а потім запекти із цибулею, часником, яблуками або у листковому тісті.
Одним із символів Великодня є яйця. Їх фарбують, розмальовують, кладуть до кошика та фарширують на свято — грибами, петрушкою, цибулею, лососем, сиром, тунцем.
Наступною стравою, яку готують заздалегідь, є паштет із різних видів м’яса та овочів. Пасхальний паштет печуть часто з яйцями, сливами чи грибами.
На великодньому столі є велика кількість страв із м’яса, таких як польський схаб (шматок свинини або баранини) у вершковому соусі із копченими сливами. Також можна великодній схаб прикрашають абрикосами, зеленню та журавлиною.
Польські господині на Великдень обов’язково готують овочевий великодній салат з яйцем і майонезом. У салаті має бути відварена морква, корінь петрушки, селера та картопля в мундирі. Після охолодження овочі очищають від шкірки й нарізають невеликими кубиками. Туди додають нарізані солоні огірки, натерте на тертці соковите яблуко, горошок і зварені круто яйця. Приправляють усе майонезом, сіллю, перцем, столовою ложкою гірчиці.
Незабаром ми розкажемо про традиції Великоднього понеділка в Польщі.
Читайте також: Свято Тіла і Крові Христових: історія традиції в Польщі та цьогорічні заходи
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe