З 27 по 30 жовтня у торгово-конгресовому центрі EXPO Краків тривав Міжнародний книжковий ярмарок (Międzynarodowe Targi Książki w Krakowie). На тарґах були представлені книги 470 видавництв з Польщі та світу. Вперше за 25 років там були й стенди з українськими виданнями.
Що презентували українські автори, на які теми говорили на українських подіях та які книжки можна було придбати на ярмарку — розповідають журналісти порталу UAinKrakow.pl.
Книжкові лабіринти
На Книжковий ярмарок щороку збираються поціновувачі літератури, щоб зустрітись із улюбленими письменниками, отримати автограф або ж купити книжки з лімітованого тиражу.
“За всі роки існування його відвідали майже 750 000 людей”, — інформує президентка Книжкового ярмарку Ґражина Ґрабовська.
Цьогорічний захід став першим після пандемійних обмежень. У виставковому центрі розміром понад 70 тисяч метрів квадратних розмістилися павільйони і стенди як великих, так і нішових видавництв. На ярмарку можна було придбати художню, наукову, фантастичну, релігійну, молодіжну літературу, а також комікси.
На двох головних сценах проходили презентації та зустрічі, вручали літературні нагороди та проводили дебати. У залах працювали ігрові зони для дітей, продавалися сувеніри та навіть проходили майстер-класи з виготовлення паперу.
Блукаючи лабіринтами виставкових стендів, можна було загубитись у різноманітті кольорів, звуків та запахів, що час від часу з’являлися поруч зі свіжо надрукованими книгами. Ось зліва пропонують знижку на покупку, а справа хтось тицяє цукерку чи тістечко або пропонують вдягти на голову паперову корону. Видавництва креативили та вигадували розваги, щоб максимально привернути до себе увагу.
У галасі ярмарку важко зрозуміти, куди йти та що купувати. Пов’язано це з великою кількістю стендів, вузькими проходами між ними та великою кількістю відвідувачів. На вихідних черга на вхід була довшою ніж 500 метрів. Незважаючи на високі ціни та тлуми людей, книги купували пакетами, а дехто приїжджав навіть з дорожніми валізками.
Українські стенди та видавці
Знайти книги від українських видавців можна було в залі “Вісла“. На стенді під номером C84 продавали поезію, прозу та книги для дітей.
”У нас на стенді представлені сім видавництв, також запланована насичена програма: автограф-сесії, зустрічі з авторами. Більшість із них перебувають у Польщі на літературних резиденціях, проте, наприклад, Василь Кузан приїхав з України й опісля буде повертатись. Ми представляємо українську книгу і промуємо українське слово за кордоном”, — розповідає представниця стенду й очільниця української філії видавництва “Час Майстрів” Міла Радченко.
“Найбільше на українські книги закордоном реагують українці. На стенді, наприклад, представлена книга Адама Кея, в якій автор написав смішно та доступно про анатомію для дітей. Якщо говорити про новинки, то ось ми опублікували ілюстровану книжку “Захар Беркут”. Мушу зізнатися, що книжки дорогі, бо друк та папір виросли в ціні”, — каже директор видавництва “Час Майстрів” Олег Симоненко.
На стенді під номером C24 були представлені книги з бібліотеки кав‘ярні-книгарні NIĆ. Також тут можна було придбати артбуки та фотоальбоми від арт-платформи “Ковчег ”Україна”, в яких можна знайти пам’ятки, що створювали українці протягом останньої тисячі років. У перший день війни склад із книгами під Гостомелем був розбомблений. На Книжковий ярмарок Ярина Винницька (співавторка “Ковчег ”Україна”) привезла книги з другого видання.
“Ми хочемо показати красу традиційного мистецтва України й професійного малярства у формі альбомів. Наші книги вміщують у собі весь культурний капітал України. Основа альбомів — цифрова база з врятованих у 70-80 роках пам’яток, яку збирали я та мої друзі. Тому ми хочемо запропонувати їх польському читачеві, бо думаємо, що поляки знайдуть те, що вони теж люблять”, — ділиться Ярина Винницька.
Розмови про Україну: зустрічі, презентації, деталі
Гуляючи Книжковим Ярмарком можна було помітити, що багато польських та іноземних видавців виражали солідарність з українським народом. Дехто вивішував стенди та плакати зі словами підтримки, інші переказували відсоток від продажу книг на допомогу Україні. Особливо помітним акцентом стали книги про Володимира Зеленського, портрет якого на обкладинці зустрічався на кількох книжкових стендах.
Цьогоріч на ярмарку відбулося 16 подій за участі українських авторів. Цикл розпочала зустріч із поеткою Юлією Бережко-Камінською, письменницею Інессою Доленник та романістом Василем Кузаном. У той же день пройшла зустріч “Світ українського фентезі”, під час якої письменниці презентували фантастичні оповідання “Ключ від усіх дверей”.
У п’ятницю відбулася зустріч з авторкою дитячих книг Ольгою Купріян.
“Я б характеризувала свої книжки як такі, в яких добре видно Україну. Наприклад, в одній з них я розповідаю про Київщину, про ті місця, де я народилась. Я пишу книги, які зрозумілі українським читачам, але водночас хочу, щоб вони несли цінності, зрозумілі всьому світу, як любов до природи чи цінність проведення часу з дитиною”, — розповідає Ольга.
Важливим українським акцентом на цьогорічному Книжковому ярмарку стала презентація книжки польського письменника Зємовіта Щерека “Вигадане місто Львів”, яка відбулася в суботу. Головним героєм його нового есею стало “місто Лева”.
“Це місто, яке не дочекалося своєї повісті. Про Львів ми знаємо лише те, що він був колись польським містом. Але насправді є мало історій про сучасний Львів, і тому я вирішив писати про це”, — розповідає автор.
Львів для Щерека – це Діснейленд. Публіцист пам’ятає місто ще з 90-тих, з його старими кам’яницями та радянськими масивами. Зараз Львів, за словами Щерека, – це один великий бізнес-проєкт, у якому переплітаються стильні, концептуальні кав’ярні з легендами про батярів. Творцями історії сучасного Львова в книжці Зємовіта Щерка виступають мер міста Андрій Садовий та митець Володимир Костирко. Про те, чому Львів — вигадане місто, та чим ця книга буде цікавою для українського читача читайте незабаром в інтерв’ю із Зємовітом Щереком на UAinKrakоw.pl.
Однією із важливих подій в українській програмі були дебати “Українська література під час війни”, де польські видавці, перекладачі, українські автори та громадські діячі обговорювали літературу у житті українців в стані війни. Також вони торкнулися теми важливості ігнорування російської культури в умовах війни, тематики текстів від українських авторів та польсько-українського літературного дискурсу, який буде більш помітним через кілька років.
“Війна дозволяє побачити нове обличчя одне одного, а література є для цього гарним інструментом”, — під час дебатів висловилась представниця фонду “Fundacja Widowisk Masowych” Надія Мороз-Ольшанська. Їй відповів перекладач Ришард Купідура зазначивши, що “нас чекає новий інтеркультурний польсько-український феномен, коли письменники будуть двомовні й самі визначатимуть, якою мовою будуть творити. І це буде щось незвичне для польської культури, чого вона дуже потребує”.
У неділю також відбулася презентація нової книги Галини Ткачук “Дуб трьох лісовиків”. На рахунку авторки понад 16 опублікованих книг. У новій вона розказує про лісових істот, які роблять власний театр.
“Це історія в чомусь тепла, і в чомусь традиційна, бо вона про лісових істот. Там чотири головних герої — три лісовики й одна лісовичка, в кожного з них є своя особливість. Тут на стенді є ще й мої інші книги, наприклад, “Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака ”, яку видавництво зробило у форматі безплатної електронної книги”, — розповідає Галина Ткачук.
Українська програма в рамках краківського Книжкового ярмарку закінчилась презентацією нової книги Івана Байдака “(Не)помітні”, де він розповідає про щоденну боротьбу тих, хто потребує прийняття і підтримки.
Наступний книжковий ярмарок традиційно відбудеться через рік. Можливо, вже в наступному році ми побачимо ще більше книг українською, а на самому ярмарку відбудеться ще більше подій, пов’язаних з Україною.
Tekst jest przygotowany w ramach projektu “Czytanie łączy”, finansowanego Europejskim Korpusem Solidarności.
Читайте також: У Кракові Сергію Жадану вручили премію імені Серхіо Віейра де Молла
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анастасія Олексюк, Діана Гвоздь
Фото: Лідія Кожевнікова, Анастасія Олексюк, Лєна Лєонова