«За цей час я зустріла багато сімей, що зіштовхнулись із беззаконням стосовно дітей. Такі ситуації траплялися не тільки в Малопольському воєводстві, але й по всій Польщі. В людей відмовлялись навіть приймати документи, аби вони не мали письмового підтвердження відмови», – ділиться з UAinKrakow.pl українка Тетяна, яка виборола для своєї дочки підтвердження інвалідності через суд.
Тетяна Погребцова разом із чоловіком і донькою Марією переїхали до Польщі два роки тому. Маші 4 з половиною, вона не чує з народження. В 9 з половиною місяців їй провели операцію з встановлення кохлеарного імпланту (слуховий імплантат, призначений для поліпшення звукосприйняття).
З чого все почалося?
«Ми одразу ж зняли квартиру, отримали PESEL, подали документи на карту побиту, а для донечки знайшли дитячий садок. Проте, ми зовсім не знали законів, не розуміли, які права є у Маші в чужій країні. Директор дитячого садка порадила нам подати документи до комісії, яка вирішує, чи потрібна дитині реабілітація. Таким чином ми отримали безкоштовні заняття в центрі слуху та мовлення», – розповідає Тетяна.
Минув рік проживання в Польщі і сім’я почала займатись підтвердженням інвалідності Маші. На той момент Тетяна і її чоловік В’ячеслав працювали і отримали посвідки на перебування (karta czasowego pobytu). З досвіду знайомих вони знали, що процедура підтвердження інвалідності формальна і триває приблизно місяць.
В січні 2018 був зібраний і відправлений до Urzędu Miasta Krakowa Wydziału Spraw Społecznych повний пакет документів. Через тиждень сім’я отримала неочікувану відповідь: підтвердження вони не отримають, адже Марія не має «stałego zameldowania», тобто постійної прописки, яка, в свою чергу, надається тільки після отримання карти сталого побиту. Документи в них не прийняли, аргументуючи це тим, що дані зміни вступили в силу в 2018 році.
Чому спочатку не вийшло отримати офіційне підтвердження?
Проконсультувавшись із трьома різними юристами сім’я отримали одну і ту ж відповідь: така відмова – це грубе порушення прав людини. Вони звернулися до юридичної консультації Ягеллонського Університету і почали довгу переписку з міською установою, що стало основою для позову до суду.
«За цей час я зустріла багато сімей, що зіштовхнулись з таким беззаконням по відношенню до дітей. Такі ситуації траплялися не тільки в Малопольському воєводстві, але й по всій Польщі. В них відмовлялись навіть приймати документи, аби вони не мали письмового підтвердження відмови», – ділиться Тетяна.
На початку літа вони отримали листа з інформацією, що їх позов прийнятий до розгляду. І тільки в жовтні прийшов вирок – суд визнає дії Powiatowego Zespołu do Spraw Orzekania o Niepełnosprawności w Krakowie противправними. Зараз сім’я Погребцових чекає, поки їх справу перешлють із суду для отримання підтвердження інвалідності.
Чим пояснюється такий розвиток подій та як чинити в подібних ситуаціях?
Цей випадок не єдиний. Рафал Грабовський, голова Фундації польсько-української співпраці «U-Work» розповідає, що до них з подібними ситуаціями також зверталися.
Для того, аби це не повторювалося, не тільки іноземці, а й працівники Wydziału Spraw Społecznych повинні точно знати, як діяти в таких випадках. На жаль, з різних джерел можна отримати різну інформацію. Наприклад, підійшовши до працівника на рецепції департаменту, що знаходиться за адресою Stachowicza 18, ми отримали чітку відповідь: «Ви не отримаєте підтвердження, адже не маєте stałego zameldowania». Натомість, вистоявши в черзі до консультаціїв тому ж департаменті почули пояснення, що правила змінились.
Наступного тижня ми опублікуємо повний список документів, який потрібен, аби отримати підтвердження інвалідності в Польщі та розповімо до кого звертатися, якщо справу відмовляться розглядати.
Катерина Банар
Титульне фото: Freepik